Постанова № 74880199, 21.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3564/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Рибачука А. І.,

суддів – Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря – Болюк Н. В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі 595/843/17-а (постанова ухвалена о 13:13 год. у м. Бучачі судом у складі головуючого судді Содомора Р. О.) за позовом ОСОБА_2 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відділ агропромислового розвитку Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – управління), Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – Комісія), в якому просив встановити йому пільговий трудовий стаж за час роботи трактористом – 21 рік 04 місяці 12 днів, загальний трудовий стаж – 27 років 02 місяці 13 днів, визнати протиправними дії управління щодо відмови підтвердити його пільговий трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XI (далі - Закон № 1788-XI) та рішення Комісії про результати розгляду заяви від 24 березня 2017 року № 7, та зобов’язати управління здійснити призначення та виплату йому такої пенсії з 20 грудня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що після досягнення 55 років, маючи трудовий стаж понад 27 років, з яких понад 21 трактористом, він звернувся до управління за призначенням пільгової пенсії відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XI, однак управління неправомірно відмовило йому у призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність належних документів в підтвердження пільгового стажу роботи.

Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року вказаний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління щодо відмови підтвердити позивачу його пільговий трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XI, зобов'язано управління здійснити призначення та виплату позивачу вказаної пенсії з 20 грудня 2016 року. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції понад 20 років, а тому йому правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча їх належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що після досягнення 55 - річного віку, ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та до Комісії із заявою про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Комісії від 24 березня 2017 року № 7 позивачу повідомлено, що підстав для розгляду його заяви про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах Комісією немає, оскільки відомостей про те, що ПАП «Порохова» в якому він працював ліквідоване, відсутні.

Листом управління від 29 березня 2017 року № 1343/02 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу, у зв'язку з тим, що його стаж роботи трактористом не підтверджений пільговою довідкою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XI, оскільки він досяг 55 річного віку, має понад 27 років стажу, з яких понад 21 рік трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XI на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів), додатково в довідці наводяться відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Відповідно до атестата від 18 вересня 1975 року № 10558, виданого Професійно - технічним училищем № 6 м. Бучач ОСОБА_2 отримав кваліфікацію тракториста – машиніста ІІІ класу.

Згідно з записами у трудовій книжці, виданій на ім'я ОСОБА_2, останній працював трактористом з 01 вересня 1974 року по 12 листопада 1977року та з 01 грудня 1979 року по 17 липня 1981року (назва колгоспу не зазначена).

З 21 липня 1981 року по 28 травня 1982 року позивач працював трактористом у Бучацькій райсільгосхімії.

У періоди з 20 травня 1982 року по 05 лютого 2000 року - трактористом в ПАП «Порохова», а з 01 липня 2002 року по 06 грудня 2002 року – комбайнером у вказаному підприємстві.

У період з 11 березня 2004 року по 30 жовтня 2004 року - трактористом в ТОВ «Дніпро», а у періоди з 10 травня 2006 року по 15 листопада 2006 року, з 15 березня 2007 року по 16 вересня 2007 року - трактористом у СТОВ «Акцент-Агро».

З 01 липня 2008 року по 01 жовтня 2008 року – трактористом у ПП «Водевіль», а з 24 жовтня 2013року по 15 листопада 2013року – трактористом у ФГ «Гадз».

Крім цього трудова книжка позивача та наявна в матеріалах справи архівна довідка від 27 червня 2014 року № 569-1, видана Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області містять відомості про кількість відроблених позивачем людиноднів, що належним чином підтверджує його трудовий стаж трактористом та його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства. Відтак, у позивача є понад 20 років пільгового трудового стажу трактористом, що відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-XI дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Також слід зазначити, що Комісія не могла здійснювати розгляд заяви позивача про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на час розгляду вказаної справи відомостей про те, що ПАП «Порохова» ліквідовано чи припинено були відсутні, а відтак висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги до Комісії про визнання протиправним рішення про результати розгляду заяви від 24 березня 2017 року № 7 є правильним.

Щодо позовної вимоги про встановлення позивачу пільгового трудового стажу за час роботи трактористом та загального трудового стажу, то суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що така задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі компетенції суду, передбаченої вимогами Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, задоволення вимоги щодо зобов’язання управління здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах повністю відновлює можливість реалізації права, про захист якого позивач просить, та є достатнім способом його захисту.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі 595/843/17-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 22 червня 2018 року.