Постанова № 74880139, 21.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3234/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 809/188/18 (рішення ухвалене о 14:35 год. у м. Івано - Франківську судом у складі головуючого судді Главача І. А., повний текст рішення виготовлено 19 березня 2018 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» (далі - ТЗОВ «ЛАСОЩІ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26 січня 2018 року № 149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТЗОВ «ЛАСОЩІ».

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскаржуваний наказ є протиправний, оскільки винесений за відсутності фактичних даних, які б давали підстави для висновку, що господарські операції з фірмою H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща) є контрольованими операціями відповідно до статті 39 Податкового кодексу України; оскільки ним правомірно не надано відповідь на запит відповідача про подання інформації через те, що такий був складений з порушенням вимог статті 73 Податкового кодексу України; що при винесенні вказаного наказу відповідачем не враховано висновки, викладені в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 876/1071/17.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТЗОВ «ЛАСОЩІ» перебуває на обліку в ДПІ у Городенківському районі ГУ ДФС в Івано - Франківській області.

За результатами аналізу інформації про експортно - імпортні операції ТЗОВ «ЛАСОЩІ», зазначеної у митних деклараціях за період з 01 січня по 01 грудня 2016 року, у зв'язку з неподанням звіту про проведені контрольовані операції з пов'язаною особою - нерезидентом фірмою H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща), відповідачем направлено позивачу запит від 13 листопада 2017 року № 7146/10/09-19-12-04-15 «Про надання інформації відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України», відповідно до якого зобов'язано позивача надати інформацію та її документальне підтвердження щодо причин неподання звіту про контрольовані операції з вказаною вище фірмою, зокрема, інформацію та документи, які підтверджують або спростовують критерії віднесення господарських операцій між ТЗОВ «ЛАСОЩІ» та H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща) до контрольованих відповідно до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що вказаний запит був складений з порушеннями вимог Податкового кодексу України (не містив печатки контролюючого органу) позивач не надав запитуваної відповідачем інформації та її документального підтвердження.

23 січня 2017 року на ім'я начальника ГУ ДФС в Івано - Франківській області ОСОБА_3 було подано доповідну записку № 1/09-19-14-09-16 «Щодо перевірки ТЗОВ «ЛАСОЩІ», в якій зазначено про ризик неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2016 рік та необхідність проведення виїзної документальної перевірки вказаного товариства.

26 січня 2018 року начальником ГУ ДФС в Івано - Франківській області ОСОБА_3 на підставі службової записки управління аудиту ГУ ДФС в Івано - Франківській області від 23 січня 2017 року № 1/09-19-14-09-16, пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України винесено наказ № 149 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТЗОВ «ЛАСОЩІ», яким доручено завідувачу сектору перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту ГУ ДФС в Івано - Франківській області ОСОБА_4 та головному державному ревізору - інспектору сектору перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту ГУ ДФС в Івано - Франківській області ОСОБА_5 провести документальну позапланову виїзну перевірку ТЗОВ «ЛАСОЩІ».

30 січня 2018 року вказаними вище посадовими особами проведено перевірку ТЗОВ «ЛАСОЩІ» (перевірка проведена з відома та в присутності керівника ТЗОВ «ЛАСОЩІ» ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7).

Не погодившись із вказаним вище наказом відповідача позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, втратив своє право на оскарження наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 78.1.15. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 39.2.1.1. - 39.2.1.2. пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств - господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок).

Відповідно до положень підпункту 14.1.159. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, зокрема, для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7. пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2. пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до підпункту 39.5.2.1. пункту 39.5.2. статті 39 Податкового кодексу України підставами для перевірки контрольованих операцій є, зокрема, неподання платником податку або подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що для того щоб господарські операції визнавалися контрольованими, зокрема, необхідно щоб такі господарські операції відповідали критеріям визначеним підпунктом 39.2.1.1. пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України та одночасно виконувались умови, визначені підпунктом 39.2.1.7. пункту 39.2. статті 39 цього кодексу.

При цьому призначення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.15. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України є можливим лише у випадку встановлення факту здійснення платником податків контрольованих операцій та неподання таким платником або подання з порушенням вимог чинного законодавства звіту про контрольовані операції.

Як видно з матеріалів справи підставою для призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТЗОВ «ЛАСОЩІ» послужила службова записка начальника управління аудиту ОСОБА_8, в якій, за відсутності конкретних даних, які б свідчили про здійснення позивачем контрольованих операцій, висловлено припущення про існування ризику неподання ТЗОВ «ЛАСОЩІ» звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

Про те, що контролюючий орган не володів достатньою інформацією для висновку про здійснення позивачем контрольованих операцій вказує і направлений позивачу запит про подання інформації щодо господарських операцій ТЗОВ «ЛАСОЩІ» з компанією H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща), відповідь на який позивачем надано не було у зв'язку з тим, що такий був складений з порушенням вимог визначених Податковим кодексом України.

Також слід зазначити, що підставою для віднесення господарських операцій ТЗОВ «ЛАСОЩІ» з компанією H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща) до контрольованих послужила інформація отримана від податкових органів Республіки Польща, відповідно до якої власник ТЗОВ «ЛАСОЩІ» ОСОБА_9 та власник і директор компанії Н.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща) ОСОБА_10 одружилися 01 серпня 1998 року.

При цьому жодних доказів того, що на момент здійснення господарських операцій між ТЗОВ «ЛАСОЩІ» та компанією H.P.U. «MIREM EXPORT-IMPORT» (Польща) вказані вище особи продовжували перебувати у шлюбі та у зв'язку з цим були пов'язаними особами відповідачем надано не було.

Відтак оскаржуваний наказ винесений відповідачем за відсутності конкретних даних, які б давали підстави для висновку про здійснення позивачем контрольованих операцій в 2016 році, а відповідно є протиправним.

Разом з тим слід зазначити, що пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Тобто платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

При цьому, ТЗОВ «ЛАСОЩІ» допустило посадових осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області до проведення такої перевірки.

Відтак позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки права останнього можуть порушувати лише наслідки проведення такої перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 826/1205/16).

Щодо посилання позивача на неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України щодо можливості оскарження рішення контролюючого органу про проведення перевірки незалежно від виду такої, висловленої у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, то таке є безпідставним з огляду на те, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли у зв'язку з проведенням контролюючим органом саме невиїзних перевірок, умови та порядок проведення яких не передбачають вирішення питання допуску до проведення таких перевірок.

Відтак висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу є правильний.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 809/188/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 22 червня 2018 року.