Рішення № 7487968, 28.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.09р.Справа № 20/459-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіріс

ЛТД", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 133 279 грн. 22 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Бондаренко В.І., довіреність від 03.09.2009 року.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 133279,22 грн., з яких 132028,03 грн. основного боргу, 1251,19 грн. пені та судові витрати.

24 грудня 2009р. надав доповнення о позовної заяви (вх.. № 23436) , у якому у зв’язку з частковою оплатою боргу просить стягнути з відповідача 112028,03 грн. основного боргу, 1251,19 грн. пені та судові витрати.

Відповідач відзив не надав, свого представника у судове засідання не направив. Відповідач належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 18.11.2009р. та 14.12.2009р.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

За згодою представників позивача у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Авіріс ЛТД»(постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд»(покупець) було укладено договір №3/357-Р14/09, відповідно якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався його прийняти та оплатити за умовами договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар з 20.02.2009року по 05.06.2009року на суму 167431,52 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач частково розрахувався з позивачем за реалізований товар у сумі 55403,49 грн., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 112028,03 грн.

Відповідно п. 4.3. договору відповідач здійснює оплату за реалізований товар за період –1 календарна неділя протягом 14 банківських днів із дня закінчення календарної неділі, за яку здійснюється оплата.

22.07.2009року позивач надав відповідачу повідомлення про розірвання договору поставки , з вимогою провести оплату за реалізований товар і пеню , та повернути нереалізований товар.

Відповідач доказів що товар не реалізований не надали , за таких обставин товар слід вважати реалізованим та таким що підлягає оплаті.

Доказів оплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Пунктом п.6.5 договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої суми за кожний день прострочення, але позивач нарахував пеню по реалізованому та несплаченому товару у сумі –936,32 грн. та 314,87суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають оскільки неможливо визначити період реалізації товару та відповідно періоди прострочки .

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 112028,03 грн. основного боргу.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд»(49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 2/Д (юридична адреса), 49055, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграда, 31/Д, р/р 26007013100558 в ДФ ВАТ “Інпромбанк”, МФО 306986, код ЄДРПОУ 35341863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Авіріс ЛТД” (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова б.42/272, р/р 26006050201715 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33588527) - 112028 (сто дванадцять тисяч двадцять вісім) грн. 03 коп. основного боргу, 1120 (одну тисячу сто двадцять) грн. 28 коп. витрат по сплаті державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 39 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

28.12.2009р.