Рішення № 74877143, 19.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1699/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Безеги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2018 року ОСОБА_3 /надалі - позивач; ОСОБА_3М/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України /надалі - відповідач; МВС України/ про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення висновку та матеріалів на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи, до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача та прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період проходження служби в органах внутрішніх справ він отримав травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків. В подальшому, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0565185 від 30.11.2017, ОСОБА_3 встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків, а тому позивач вважає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно вимог постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції". Однак, відповідач повернув відповідні матеріали, ОСОБА_3 як такі, що не відповідають вимогам законодавства, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1699/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 19 червня 2018 року.

15 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 95-99/, у якому представник МВС України просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що третя група інвалідності позивачу встановлена більше ніж через два роки від первинного встановлення МСЕК ступеня втрати працездатності, тому відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_3 з 15.02.2013 по 27.02.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ /а.с. 59/.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого ОСОБА_1 ВМ-1 № 000868 ОСОБА_3 установлено 10% втрати професійної працездатності - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /а.с. 63/, у зв'язку з чим на підставі висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" ОСОБА_3 призначена та виплачена одноразову грошову допомогу у розмірі 7986 грн. /а.с. 64/.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0565185 за результатами первинного огляду з 17.11.2017 ОСОБА_3 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків /а.с. 22, зворот а.с. 62/.

18.01.2018 позивач звернувся із заявою (рапортом) до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності від травми отриманої при виконанні службових обов'язків /а.с. 59/.

До вказаної заяви позивачем було додано: постанову ВЛК від 31.10.2017 № 33/37-15 /а.с. 60/, довідку МСЕК серії АГ № 0022642 /а.с. 61/, виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 0565185 /а.с. 62/, довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії ВМ-1 № 000868 /а.с. 63/, копію висновку службового розслідування /а.с. 66-74/, копію акта розслідування нещасного випадку, форма Н-5 /а.с. 75-81/, копію акта № 33 про нещасний випадок /а.с. 82-87/, копію паспорта та ідентифікаційного коду /зворот а.с. 88, а.с. 89/, реквізити банку, довідку НАСК "Оранта" від 13.12.2017 № 03-02/12040 /а.с. 65/.

06.02.2018 УМВС України в Полтавські області на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_3 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", яким на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850, одноразову грошову допомогу призначено ОСОБА_3 у розмірі згідно з розрахунком 244614 грн. (нарахована одноразова грошова допомога - 252600 грн., раніше виплачена сума - 7986 грн.) /а.с. 58/.

Пакет документів на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 надісланий разом із супровідним листом УМВС України в Полтавській області від 08.02.2018 № 2/2050 до ОСОБА_5 фінансово-облікової політики МВС України та отриманий останнім 12.02.2018 (вх. № 1107) /а.с. 107/.

ОСОБА_5 фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 20.02.2018 № 15/2-567 за результатами розгляду матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 повернуто матеріали ОСОБА_3 як такі, що не відповідають вимогам законодавства, з посиланням на ту обставину, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку, не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі /а.с. 57/.

У листі УМВС України в Полтавські області від 23.02.2018 № 4/с-1140л.к. на ім'я ОСОБА_3 зазначено, що матеріали позивача повернуті як такі, що не відповідають вимогам законодавства /а.с. 56/.

На вимогу ухвали суду від 29 травня 2018 року УМВС України в Полтавські області не надано до суду доказів надіслання Управлінням Міністерства внутрішніх справі України в Полтавській області позивачу листа від 23.02.2018 вих. № 4/с-1149л.к. та його отримання ОСОБА_3.

Натомість, листом від 11.06.2018 вих. № 36/897 УМВС України в Полтавські області повідомлено суд про неможливість надання таких доказів, оскільки даний лист був надісланий позивачу засобом поштового зв'язку "Укрпошта" без повідомлення про вручення /а.с. 52-54/.

27.03.2018 ОСОБА_3 звернувся через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень з відповідними зверненнями до: ОСОБА_4 внутрішніх справ України /а.с. 29-31/; директора ОСОБА_5 фінансово-облікової політики МВС України /а.с. 32-34/; голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області /а.с. 35-37/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 04.04.2018 № 4/СК-74/ПОКЦ /а.с. 27/ позивача повідомлено, що матеріали на виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності були розглянуті ДФОП МВС України відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 №850, та повернуті як такі, що не відповідають вимогам законодавства, про що позивачу повідомлено листом від 23.02.2018 вих. №4/С-1140л.к., копія якого додана УМВС України в Полтавській області до вказаного листа /а.с. 28/.

Не погодившись з діями МВС України щодо повернення висновку та матеріалів на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи, до УМВС України в Полтавській області та неналежним їх розглядом МВС України, згідно з вимогами постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Частиною 2 другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом ОСОБА_4 України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII у разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом ОСОБА_4 України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції /надалі - Порядок №850/.

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавцем встановлено два альтернативні варіанти рішень, які можуть прийматися МВС після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги. Цією нормою не надано МВС повноважень приймати рішення про повернення матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, МВС України не було прийнято рішення, передбаченого Порядком №850, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення відповідно до Порядку №850.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто ОСОБА_5 фінансово-облікової політики МВС України до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області /а.с. 108/.

Суд зазначає, що повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, як вид рішення за наслідками розгляду вищевказаних документів, не передбачений законом, а тому слід дійти висновку, що відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом.

Відповідач вмотивував повернення матеріалів ОСОБА_3 як таких, що не відповідають вимогам законодавства, наявністю тієї обставини, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку не дає позивачу права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.

Однак, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої позивач повернув матеріали ОСОБА_3, вказана норма не містить.

Аналогічна права позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, провадження № К/9901/16183/18.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи, до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.

З огляду на вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи, до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 жовтня 2015 року № 850 та зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням висновків суду.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судом, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням обставин встановлених судом - є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією наявною у матеріалах справи /а.с. 5/.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) до Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи, до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36040) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 23 червня 2018 року.

Суддя С.С. Сич