Рішення № 74876439, 23.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1911/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:

- визнання неправомірними дій в частині не включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні починаючи з 31 грудня 2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 31.12.2015 року порушено право на включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто з дня винесення наказу №150 о/с від 30.12.2015 року Головним управлінням Національної Поліції у Львівській області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що формування грошового забезпечення з якого проводяться призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям силових відомостей, не входить до його компетенції. Так, відповідачем на підставі наданих уповноваженим органом документів призначено позивачу пенсію за вислугу років з 20.04.2016 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Окрім того, зазначає відповідач, пенсії військовослужбовцям не перераховуються індивідуально кожній особі окремо за їх заявами, а тільки у разі прийняття постанов Кабінету Міністрів України чи законів України про зміну розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, то така не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі третьої особи - Головне управління Національної поліції України, то суд відмовляє в задоволенні такого, так як розгляд справи не може вплинути на їхні права.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, заслухавши представників сторін, суд виходив з наступного.

Згідно пенсійного посвідчення №2532516151 від 20.04.2016 року, ОСОБА_1 являється пенсіонером за вислугу років.

13.03.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії з врахуванням одноразових виплат грошового забезпечення, та надав відповідні довідки від 03.03.2018 року за №86/75, від 28.02.2018 року за №1739/01, від 28.02.2018 року за №1738/01.

Листом від 05.04.2018 року за №1489/К-20/07.05-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що підстав для перерахунку його пенсії відповідно до довідок від 03.03.2018 року за №86/75, від 28.02.2018 року за №1739/01, від 28.02.2018 року за №1738/01, не має.

Не погоджуючись з наведеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 pоку за №2262-XII, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.10 даного Закону, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1 2 цього Закону (зокрема особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейським), здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Як передбачено п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року за №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, Заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 цього Порядку встановлено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Дане рішення про призначення пенсії позивачем не оскаржувалось, доказів в підтвердження подання уповноваженим органом недостовірних відомостей позивачем не надано, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що призначення йому вищенаведеної пенсії відбулось з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.43 вищенаведеного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.63 цього ж Закону передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З аналізу наведеної норми вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється лише за умови підвищення Кабінетом Міністрів України грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

В даному ж випадку, позивач просить перерахувати йому пенсію не у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а у зв’язку з поданням нових довідок про розмір його грошового забезпечення.

Згідно з вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені обставини суд вважає, що в органу Пенсійного Фонду України були відсутні передбачені законом підстави для перерахунку призначеної позивачу пенсії на підставі поданих ним нових довідок про розмір його грошового забезпечення.

Інші обставини, на які покликаються учасники судового спору, не оцінюються судом з метою дотримання інституту преюдиції та конституційного принципу розподілу влад, оскільки під час відмови відповідачем не надавалась оцінка таким обставинам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 червня 2018 року

Суддя Мартинюк В.Я.