Рішення № 74875851, 08.06.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.06.2018

Справа № 334/1313/18

Провадження № 2/334/2232/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Куліковій Д.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.04.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 216000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.02.2018 року має заборгованість – 11534,26 грн., яка складається з наступного:

-1199,87 грн. - заборгованість за кредитом;

-2432,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-6876,64 грн. – заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 525,44 грн. – штраф (процентна складова).

У добровільному порядку заборгованість відповідачем на цей час не погашена, тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитом в сумі 11534,26 грн. та витрати банку по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. за рішенням суду.

Згідно письмового відзиву відповідачки ОСОБА_2, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» вона визнає частково. Не заперечує проти суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 199,87 грн. та нарахованим відсоткам за користування кредитом у розмірі 2 432,31 грн., яка утворилась з підстав матеріальних труднощів. Однак, не згодна із нарахованими позивачем сумою заборгованості пені у розмірі 6 876,64 грн., та з сумою у розмірі 1 025,44 - заборгованості по судовим штрафам (штрафу у сумі 500.00 грн. - фіксована частина та у сумі 525,44 грн. - процентна складова), оскільки, ч. 2 ст. 550 ЦК України зазначено, що проценти на неустойку не нараховуються. Позивач по справі вимагає у своїх позовних вимогах стягнути заборгованість за пенею у розмірі 6 876,64 грн. та 525,44 грн. штраф (процентна складова), що суперечить цивільному законодавству України. Дані види сум є однаковими і не можуть бути стягнені двічі. Також, стягнення суми у розмірі 1 025,44 грн. - заборгованість по судовим штрафам , протирічить п. 3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168., згідно якого, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно відповіді на відзив, наданої представником позивача, позовні вимоги є законними, а заперечення відповідачки необґрунтованими, оскільки, згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а тому заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст.61 Конституції України, є помилковим. Пеня та штраф є різновидом штрафних санкцій. Тлумачення неможливості одночасного застосування штрафу та пені прямо суперечить законодавцю, який в законах України прямо передбачає можливість одночасного застосування пені та штрафу. Відповідно до ч. З ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає із закону або із суті відносин сторін, дозволяє здійснити відповідне врегулювання в договорі. Штраф і пеня мають різне призначення і функції у цивільних правовідносинах, а згідно зі статтею 230 ЦК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Таким чином, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов'язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки. Цивільний кодекс України не містить обмежень і заборон на одночасне застосування стороною за договором до винної сторони таких штрафних санкцій як штраф і пеня. Банк встановлює в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором неустойку як самостійний вид юридичної відповідальності, тобто загальний розмір фінансової санкції за невиконання умов договору. Враховуючи викладене, принцип свободи договору, дає право Банку передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договорі штрафу, та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Сторони за договором передбачили у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: 500 грн. + 5 % від заборгованості за кредитом. Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова + процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження. Сторони повідомлені про дату розгляду справи та наданий час для подання відзиву та заперечень.

Відповідач у визначений строк надав суду відзив на позовну заяву тому у відповідності до ст.ст. 278, 279 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала договір № б/н від 13.04.2007 року та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна, 55 днів пільговий період» в сумі 1000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії в розмірі 1 % з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредитну карту та ПІН відповідачка отримала 15.05.2007р. /а.с.13/.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У відповідності до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафта), оплати винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний спалити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку , в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов’язань.

Згідно п. 1.1.3.2.4. Умов та правил, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, за користування Кредитом і Овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачино п.2.1.1.2.13.

Відповідно до п. 1.6 ст.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» в новій редакції, за рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 р. було змінено тип банку з закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» /а.с.34/.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг ОСОБА_1 видає Клієнту Картку; її вид визначений у Пам'ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт і ОСОБА_1 укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання Карги, зазначена в Заяві. Договір укладається терміном на п’ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору; він продовжується на такий же термін.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На підставі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов’язання за договором і надав відповідачу суму кредиту. А відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим станом на 12.02.2018р. має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 11534,26 гривень, яка складається з наступного: 1199,87 грн. - заборгованість за кредитом; 2432,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6876,64 грн. – пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 525,44 грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується наданим до позову Розрахунком заборгованості за кредитом /а.с.7-12/.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що сума загальної неустойки (пеня та штраф), яка нарахована позивачем у розмірі 7902,08 грн. (6876,64 грн. - пеня, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 525,44 грн. – штраф (процентна складова ), значно перевищує суму заборгованості за кредитом, суд вважає за можливе зменшити суму неустойки до 1000,00 грн.

Зважаючи на той факт, що на час розгляду справи ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, має невиконані перед позивачем зобов’язання за кредитним договором, що сама підтвердила у своєму відзові на позов, суд дійшов висновку, що є всі передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 4632,18 гривні, в тому числі: заборгованість за кредитом – 1199,87 гривень; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 2432,31 гривні; неустойка (пеня та штраф) – 1000,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1762,00 гривні.

Керуючись ст. ст. ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354 , ст. ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (рах. 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором без номера від 13.04.2007 року, яка складається з заборгованості за кредитом –1199,87гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом – 2432,31 гривня; неустойки (пеня та штраф) – 1000,00 гривень, а всього 4632,18 гривень (чотири тисячі шістсот тридцять дві грн.18 коп).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (рах. 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.