Рішення № 74875733, 01.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2018 року о/об 14 год. 09 хв.Справа № 808/1540/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69095, м.Запоріжжя, вул.Гончарова, буд.41-б; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання протиправними дій, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1В.) до Міністерства оборони України (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; 2) скасувати пункт 20 протоколу №33 від 30.03.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; 3) зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, поранення, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

Позивач у позові зазначив, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, якій встановлено статус інваліда війни III групи, відповідно до посвідчення серії ААБ №016775 від 12.08.2013. З 07.08.1986 по 07.08.1988 ОСОБА_1 виконував обов'язок військової служби на території Афганістану, що підтверджується довідкою №П/37 від 19.04.2013. Під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії ОСОБА_1 отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, закриту черепно-мозкову травму, контузію головного мозку, що підтверджується витягом з протоколу засідання ЦВЛК №759 від 29.03.2013. Первинно III групу інвалідності, у зв'язку із загальними захворюваннями позивачу встановлено 07.08.2012, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АД №184427 від 13.08.2012. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №480646 від 07.08.2013 ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності (безстроково), у зв'язку із пораненням, контузією та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії. 13.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової грошової допомоги. ОСОБА_2 фінансів Міністерства оборони України від 18.12.2015 №248/3/6/4035 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки з 1 січня 2014 року до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013), виплата одноразової грошової допомоги передбачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність після 01 січня 2014 року. 26.09.2017 Жовтневий районний суд м.Запоріжжя визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язав Міністерство оборони України вчинити певні дії. На виконання вищевказаного рішення суду Міністерство оборони України повторно відмовило (пункт 20 витягу з протоколу №33 від 30.03.2018) ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки, на думку останнього одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, а ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. Посилаючись на приписи п.2 постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 позивач наполягає, що моментом набуття права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №480646 від 07.08.2013). 07.08.2013 позивачу встановлено III групу інвалідності безстроково з причин поранення та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому, на його думку, порядок і розмір його одноразової грошової допомоги визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008. Моментом коли військовослужбовець набуває права на отримання одноразової грошової допомоги є дата настання інвалідності, не залежно від часу та місця звільнення з військової служби, що зазначено Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 справа №21-446а14.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.45-46), в якому зазначено, що позивачу встановлено інвалідність 07.08.2012 згідно довідки МСЕК серії АД №184427, тому питання про призначення йому одноразової грошової допомоги розглядалось відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», а саме відповідно до пп.4 п.2 вищезазначеного Порядку, оскільки він проходив строкову військову службу. Позивач був звільнений з військової служби в 1988 році (про що зазначено у військовому квитку військовослужбовця строкової служби), а інвалідність встановлена більше ніж через 20 років після звільнення. На час звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги вказані норми діяли. Позивач посилається на положення статей Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункти постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, які, на думку відповідача, не стосуються військовослужбовців строкової служби. При цьому позивач також вказує розмір цієї допомоги (як не для військовослужбовців строкової служби). Таким чином підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, про що обґрунтовано викладено в протоколі. Відмова у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в даному випадку є, на думку відповідача, правомірною.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26.09.2017 у справі №331/2901/17 (провадження №2-а/331/214/2017), яка 30.10.2017 набрала законної сили, визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов’язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 у розмірі встановленому законом на день встановлення інвалідності (а.с.20-22).

ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 07.08.1986 по 07.08.1988 в складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан, що підтверджується копією військового квитка позивача та довідками Центрального об’єднаного районного військового комісаріату м.Запоріжжя №П/36 та №П/37 від 19.04.2013 (а.с.10-11, 18-19).

Під час виконання службових обов'язків в Демократичній республіці Афганістан позивач отримав поранення, контузію і захворювання.

Згідно з посвідченням ОСОБА_1 ААБ №016775 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с.12).

Відповідно до витягу з Протоколу №759 від 29.03.2013 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.13).

Згідно з Довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №480646 від 07.08.2013 ОСОБА_1 безстроково встановлена III група інвалідності (огляд повторний), у зв’язку із пораненням, контузією та захворюванням, пов’язаними з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії (а.с.17).

У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №33 від 30.03.2018 зазначено наступне: «… 20.Рядовому в запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), документи якого надійшли відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26.09.2017 за справою №331/2901/17, якого 07.08.1988 звільнено зі строкової військової служби та 13.08.2012 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом II групи внаслідок загального захворювання (довідка МСЕК серія АД №184427 від 13.08.2012), а 07.08.2013 під час повторного огляду – інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААБ №480646 від 07.08.2013). … ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка діяла на час встановлення йому інвалідності, а також підпункту 4 пуншу 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у раді загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №499, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. …» (а.с.23-24).

Позов підлягає задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

Згідно з ст.41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Як зазначено у ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Із змісту наведених норм Закону України вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу звільнення.

Разом з тим, порядок, в якому необхідно реалізовувати право на отримання допомоги залежить від часу встановлення інвалідності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (яка набрала чинності з 24.01.2014) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №499 (Офіційний вісник України, 2008р., №39, ст.1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007р. №284 (Офіційний вісник України, 2007р., №14, ст.532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331 (Офіційний вісник України, 2007р., №89, ст.3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

У п.3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975, зазначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до Довідки МСЕК серії 10 ААБ №480646 від 07.08.2013 інвалідність позивачу встановлено 07.08.2013 (а.с.17).

На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги – 07.08.2013, «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» – ще не був прийнятий, тому застосовувати у спірних правовідносинах належить «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затверджених 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499.

У п.7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затверджених 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499, зазначено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Відповідно до пп.30 п.10 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого 26.11.2014 постановою Кабінету Міністрів України №671, Міністр: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

За наведених обставин, суд, спираючись на положення ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час звернення до суду та розгляду справи), дійшов висновку про протиправність повторної відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у Протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №33 від 30.03.2018, тобто, без врахування змісту постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26.09.2017 у справі №331/2901/17 (провадження №2-а/331/214/2017), що стало підставою для чергового звернення ОСОБА_1 до суду.

Тобто, оборонне відомство навіть за умови визнання його аналогічного рішення неправомірним постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26.09.2017 у справі №331/2901/17, чітко дотримуючись своєї позиції повторно допустило порушення прав позивача, як військовослужбовця, які гарантовані йому державою у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №333/2371/17 (2-а/333/137/17) у постанові від 07.03.2018 (а.с.31-36).

Стосовно розміру одноразової грошової допомоги, то суд бере до уваги, що згідно з абз.8 пп.2 п.2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затверджених 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499: «2.Одноразова грошова допомога виплачується: … 2) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: … а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; …».

З урахуванням наведеного, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Звідси, пункт 20 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №33 від 30.03.2018 є протиправним і підлягає скасуванню.

Для забезпечення реального виконання судового рішення суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача призначити та виплатити відповідачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затверджених 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499, у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн. 00 коп., про які позивачем зазначено у позові, не можуть бути присуджені з відповідача на користь позивача через їх необґрунтованість. Зокрема, Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», яким обґрунтовується сума витрат, втратив чинність 15.12.2017. Також, позивачем не доведено дотримання ч.5 ст.134 КАС України.

Стаття 382 КАС України передбачає право, а не обов’язок суду на здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246, 382 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) щодо не призначення ОСОБА_1 (69095, м.Запоріжжя, вул.Гончарова, буд.41-б; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Визнати протиправним і скасувати пункт 20 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №33 від 30.03.2018.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (69095, м.Запоріжжя, вул.Гончарова, буд.41-б; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, поранення, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затверджених 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499, у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 01.06.2018.

Суддя О.О. Прасов