Рішення № 74874413, 20.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 р. Справа№805/3211/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб’єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

07 травня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Слов’янське ОУПФУ), у якому Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача від 23 серпня 2017 року №37 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років на заяву Позивача, подану разом із додатками 15 червня 2017 року;

- визнати незаконною бездіяльність Відповідача, яка виразилася у непризначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1;

- зобов’язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про призначення пенсії за вислугу років, подану разом із додатками 15 червня 2017 року;

- нарахувати та призначити Позивачу пенсію за вислугу років на підставі його заяви, поданої 15 червня 2017 року з часу її подання та з урахуванням у тому числі довідки від 15 червня 2017 року №04/141 Виробничого підрозділу «Дебальцевської дистанції колії» СП «Донецької дирекції залізничних перевезень» про підтвердження наявного виробничого стажу для призначення пенсії, довідки від 13 червня 2017 року №04/138.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 25 травня 2018 року та призначено до судового засідання на 20 червня 2018 року.

До судового засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років посилаючись на те, що період з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року, з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року, з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року та з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року не може бути врахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки довідку про підтвердження наявного виробничого стажу для призначення пенсії видано з порушеннями. Натомість Позивач вважає, що ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу.

Через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив, у якому позивач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне.

Вважає, що оскільки довідку про пільговий стаж видано з порушенням, а саме підставою видачі довідки за окремі періоди роботи є трудова книжка, а не первинні документи за час виконання роботи, то вищевказані періоди роботи не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, а пенсія за вислугу років – призначенню.

Крім того, Відповідач зазначає, що відсутні відомості про спец стаж за 2001 – 2012 роки.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, ОСОБА_2 перебуває за адресою: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Луганська, 25.

Із записів трудової книжки Позивача від 06 жовтня 1981 року БТ-І №5885561 вбачається, що ОСОБА_2 працював:

- з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року у якості бригадира путі (наказ № 456 від 23 липня 1981 року);

- з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року у якості бригадира звільненого по поточному ремонту путі та штучних споруд (наказ №282 від 25 квітня 1984 року);

- з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року переведено ремонтником штучних споруд 4 розряду у мостову бригаду (наказ №76 від 25 січня 2001 року);

- з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року переведено бригадиром звільненим по поточному ремонту путі та штучних споруд (наказ №87 від 01 квітня 2005 року).

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Довідкою ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця», структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень», виробничий підрозділ «Дебальцевська дистанція коліі» (далі – ПАТ «Українська залізниця») від 07 червня 2017 року №04/108 про підтвердження наявного виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній підтверджено роботу Позивача повний робочий день у Микитівській дистанції колії ДП «Донецька залізниця» на ділянці з інтенсивним рухом поїздів магістральних залізниць у період з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року, з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року, з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року та з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року.

Зазначено, що Позивач безпосередньо виконував роботи з поточного утримання, ремонту колій та штучних споруд на ділянках з інтенсивним рухом поїздів, забезпечення організації перевезень і забезпечення безпеки руху на залізниці за професією монтер колії, бригадир колії, майстер шляховий. Професія відноситься до списку професій, яким надається право на пенсійне забезпечення за вислугу років що передбачено пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Списком професій і посад працівників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року №583.

Підставою для видачі довідки визначено особисту картку П-2 і книгу наказів за 1981 роки, 1984 роки, данні за період роботи з 2001 року по 2012 роки надані на підставі трудової книжки.

Відповідно до листа ПАТ «Українська залізниця» від 13 червня 2017 року №04/138 вбачається, що після сортування і кількоразових пошуків архівної документації на території колишньої Микитівської дистанції, деякі документи були знайдені, а саме особисті картки П-2 ОСОБА_1, журнали реєстрації наказів по особовому складу за 2001-2005 роки, 2006 – 2009 роки та інші.

Довідкою ПАТ «Українська залізниця» від 15 червня 2017 року №04/141 засвідчені ті ж самі обставини, що у довідці від 07 червня 2017 року №04/108, але підставою для видачі довідки зазначено особиста картка П-2, книги наказів по особовому складу, накази по особовому складу за 1981, 1984, 2001, 2005, 2012 роки.

Як вбачається зі змісту довідок та записів в трудовій книжці - періоди роботи, номера наказів за якими позивач приймався на роботу, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей.

15 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Слов’янського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугою років, додавши до неї наступні документи: копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 листопада 2016 року №0000043800, трудова книжка БТ-І №5885561 від 06 жовтня 1981 року, довідка про пільговий стаж роботи від 07 червня 2017 року №04/108, видана ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця », структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень», виробничий підрозділ «Дебальцевська дистанція коліі».

Рішенням Слов’янського ОУПФУ від 23 вересня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ у зв’язку із відсутністю на момент звернення необхідного пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 07 місяців 04 дня, стаж за Списком №1 складає 02 роки 04 місяці 23 дні (згідно архівної пенсійної справи).

До пільгового стажу позивачу не було зараховано період роботи з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року, з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року, з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року та з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року, у зв'язку з тим, що в довідку уточнюючу пільговий характер роботи від 07 червня 2017 року №04/108 видано з порушенням, а саме підставою видачі довідки за окремі періоди роботи є трудова книжка, а не первинні документи за час виконання роботи. Крім того відсутні відомості про спец стаж за 2001 – 2012 роки.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Умови щодо дострокового призначення пенсій, зокрема, особам, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які були визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), що був чинним до 01 січня 2004 року, збережені і після введення в дію з цієї дати Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 квітня 2003 року №1058- IV.

Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і деякі категорії працівників, які безпосередньо організовують перевезення і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пенсія за вислугу років призначається чоловікам - після досягнення 55 років і при страховому стажі не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі, жінкам - після досягнення 55 років при страховому стажі 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 (далі – Постанова № 583), передбачені, серед іншого, бригадири магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїзді.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З трудової книжки від 06 жовтня 1981 року БТ-І №5885561 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач працював у період з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року у якості бригадира путі (наказ № 456 від 23 липня 1981 року), з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року у якості бригадира звільненого по поточному ремонту путі та штучних споруд (наказ №282 від 25 квітня 1984 року), з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року переведено ремонтником штучних споруд 4 розряду у мостову бригаду (наказ №76 від 25 січня 2001 року), з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року переведено бригадиром звільненим по поточному ремонту путі та штучних споруд (наказ №87 від 01 квітня 2005 року).

Записи про спірний період роботи здійснені в 1981-1984, 2001-2012 роках, засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Крім того, довідкою ПАТ «Українська залізниця» від 15 червня 2017 року №04/141 підтверджено роботу Позивача повний робочий день у Микитівській дистанції колії ДП «Донецька залізниця» на ділянці з інтенсивним рухом поїздів магістральних залізниць у період з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року, з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року, з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року та з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року.

Зазначено, що Позивач безпосередньо виконував роботи з поточного утримання, ремонту колій та штучних споруд на ділянках з інтенсивним рухом поїздів, забезпечення організації перевезень і забезпечення безпеки руху на залізниці за професією монтер колії, бригадир колії, майстер шляховий. Професія відноситься до списку професій, яким надається право на пенсійне забезпечення за вислугу років що передбачено пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Списком професій і посад працівників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року №583.

Ця довідка видана на підставі первинних документів за час виконання роботи і в повній мірі засвідчує факт виконання робіт з поточного утримання, ремонту колій та штучних споруд на ділянках з інтенсивним рухом поїздів у вищезазначені періоди.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

За таких обставин та з урахуванням відомостей, які містяться у трудовій книжці Позивача та в довідці від 15 червня 2017 року №04/141, за період роботи з 23 липня 1981 року по 08 жовтня 1981 року, з 26 квітня 1984 року по 27 серпня 1984 року, з 26 січня 2001 року по 31 березня 2005 року та з 01 квітня 2005 року по 23 серпня 2012 року, вбачається, що ці документи є належним доказом підтвердження стажу роботи та мають бути враховані при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Разом з тим суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення (перерахунок) пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж Позивача.

Отже, після скасування рішення Відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 15 червня 2017 року, зареєстровану за №3282, про призначення пенсії, з урахуванням встановлених судом у справі обставин.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то необхідно зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

За вимогами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Луганська, 25, РНОКПП НОМЕР_1) до Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 серпня 2017 року №37 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту «а» статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Слов’янське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2017 року, зареєстровану за №3282, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Слов’янського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 червня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.