Ухвала суду № 74873389, 19.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15031/18

Провадження №1-кс/127/7696/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Чернюка І.В.,

при секретарі Войтенко А.В.,

за участю:

прокурора Скороход Л.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, однак проходить стажування на посаду слюсара СТО "Хутір", який зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення Лфвобережного ВП ВВП ГУ НП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3, 18.06.2018 року звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Скороход Л.О. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлення, що 09.05.2018 приблизно о 23:30 год. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи біля буд. 80, по вул. Немирівське шосе, м. Вінниці, помітили раніше незнайомих їм неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись жагою легкої наживи, маючи на меті спільно вчинити пограбування, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вступив у попередню змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та розподіливши між собою ролі.

Після чого, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, підбурювані жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, діючи умисно, узгоджено між собою, згідно попереднього розподілу ролей, усвідомлюючи, що їх дії носять відкритий характер, маючи перевагу в фізичній силі, яка проявилася в тому, що ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_6, демонструючи зверхність та агресивність, зупинили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та почали вимагати у них негайної передачі їм грошових коштів.

Після чого, ОСОБА_5, вирвав з рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Meizu» марки «М5s», вартість якого, згідно висновку експерта № 453 від 29.05.2018, становить 2499, 67 грн. та з метою утримання викраденого майна та подолання можливого супротиву потерпілого, наніс йому один удар кулаком в груди та один удар ногою в груди, а ОСОБА_8 наніс йому один удар кулаком в обличчя.

В подальшому, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, заволодівши мобільним телефоном, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 2499, 67 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано повідомлено: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий.

18.06.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_6 від 09.05.2018; протоколами огляду місця події від 10.05.2018; протоколом огляду предметів від 10.05.2018; постановою про визнання предмету речових доказом від 10.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.06.20184; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.05.2018; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 26.05.2018.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином.

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Окрім цього, ОСОБА_1 відразу після вчинення кримінального правопорушення зник з місця події та свідомо переховувався від працівників поліції; незаконного впливу підозрюваного на потерпілого чи свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість на незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою створення сприятливих для себе умов; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 спілкується з особами раніше судимими за вчинення корисливих злочинів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи.

Застосування до підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: особисте зобов’язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв’язки; особиста порука, оскільки в ОСОБА_1 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; застава, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти, а також те, що на підставі того, що відповідно п. 1, ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов’язків під час такого запобіжного заходу.

Також встановлено, що ОСОБА_1 підтримує соціальні зв’язки з раніше судимими особами, не безпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв’язку із цим, існує необхідність застосування до ОСОБА_1 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт в нічний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020020001874, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 10.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020001874 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.06.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – обґрунтована.

Під час розгляду даного клопотання судом було з’ясовано, що ОСОБА_1 є не одружений, дітей на утриманні не має, проходить стажування на посаду слюсара СТО "Хутір", зареєстрований, має постійне місце проживання, раніше не судимий., за місцем проходження стажування характеризується з позитивної сторони.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак, прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_1 вину визнає та співпрацює зі слідством, крім того проходить стажування на посаду слюсара СТО "Хутір", що в подальшому надасть змогу відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому, зареєстрований, має постійне місце проживання, раніше не судимий, за місцем проходження стажування характеризується з позитивної сторони. На думку суду сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, тому слідчий суддя переконується в доцільності відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя враховує вимоги ст. 194 КПК України та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня із покладенням певних обов"язків, так як даний запобіжний захід зможе запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: м. Вінниця, вул. І. Пулюя, 25, тобто до 16 серпня 2018 року (в межах досудового розслідування).

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки, а саме прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала про застосування домашнього арешту ОСОБА_1 діє до 16.08.2018 року.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя