
Справа № 214/94/18
2/214/1216/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 червня 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді – Чернової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання – Рендюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, при заочному розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №214/94/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» (вул. Андріївська,4 , м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_2 (вул. Я.Мудрого 60/42, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області), ОСОБА_3 (вул. Я.Мудрого, 60а/20, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про виселення та зняття з реєстраційного обліку, третя особа – Відділ реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_4 районної у місті ОСОБА_5 ради (вул. В.Великого, 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить суд виселити та зняти з реєстраційного обліку відповідачів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Я.Мудрого 60а/20, а також стягнути з відповідачів солідарно сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №126/08ФЛ від 25.07.2008 року , відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав відповідачу кредит в розмірі 260 000,00 гривень. Відповідач зобов’язався використати кредит на придбання нерухомості, сплати відсотки за користування кредитом. В забезпечення зобов’язань за кредитним договором відповідачем було передано в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_1, про що укладений догові іпотеки №126/08ФЛ від 25.07.2008 року. Відповідач зобов’язався використати кредит за призначенням, сплатити відсотки за користування кредитом. Відповідно до кредитного договору відповідач не здійснив платежі, у зв’язку з чим виникла відсоткова заборгованість за сумую кредиту. Зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконував, у зв’язку з чим 15.05.2017 року позивач, відповідно до Закону України «Про іпотеку» та іпотечним договором звернувся з стягненням на предмет іпотеки шляхом набуття у свою власність предмет іпотеки. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 43,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 було зареєстровано за позивачем. Після оформлення права власності на предмет іпотеки, позивачу стало відомо, що в ній є зареєстровані та проживають сторонні особи. Позивач письмової чи усної згоди не надавав на реєстрацію у предметі іпотеки. Позивач неодноразово повідомляв своїми листами про існування кредитної заборгованості, добровільного врегулювання та про ухвалення рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність.
Тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким виселити та зняти з реєстраційного обліку громадян ОСОБА_2,(РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого ( ОСОБА_7)АДРЕСА_3. Судові витрати покласти на відповідачів.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій реакції. У відповідності до п. 9 п.1 Розділу ХІII Перехідних Положень ЦПК України у новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_6 акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», надав суду клопотання, відповідно до якого просив справу розглянути у його відсутність, підтримав позовні вимоги, просить задовільнити. Проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, але згідно поштового повідомлення судова повістка двічі повернулася до суду за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак заяв до суду не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, у разі не подання відповідачем відзиву, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №126/08ФЛ від 25.07.2008 року , відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав відповідачу кредит в розмірі 260 000,00 гривень на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23,7 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.07.2028 року.
У забезпечення виконання даного кредитного договору 25.07.2008 року було також укладено договір іпотеки квартири, який зареєстрований 21.02.2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8, що підтверджується копією договору іпотеки. Квартира знаходиться за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого ( ОСОБА_7)АДРЕСА_3.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності № 87108241 від 15.05.20167 року вбачається, що приватним реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_9 15.05.2017 року на в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєстровано право власності на квартиру, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 43,7 кв.м., яка заходиться за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого ( ОСОБА_7)АДРЕСА_3. (а.с. 8).
На момент подання позовної заяви відповідач добровільно не виконує вимогу іпотекодержателя щодо виселення.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно вимог ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), закріплене у статті 590 ЦК України, передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України «Про іпотеку».
Згідно з частиною третьою статті 33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».
Так, згідно із частинами першою та другою статті 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом.
За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Позивач неодноразово повідомляв своїми листами про існування кредитної заборгованості, добровільного врегулювання та про ухвалення рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність.
Згідно узагальненої судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 р.р.) у випадку, якщо було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а Іпотекодержатель надсилав мешканцям іпотечного майна вимогу про виселення які у свою чергу протягом 30 днів не виконали вказаної вимоги, то позови про виселення та зняття з реєстрації підлягають задоволенню.
Враховуючи, що право на розпорядження спірною квартирою належать позивачу, та відповідно проживання в ньому відповідачів є незаконним та порушує права позивача, тому ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають бути виселені зі спірної квартири.
Згідно до статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Відповідно до Розділу V Закону України «Про іпотеку» задоволення вимог іпотеко-держателя за рахунок предмета іпотеки включає в себе, поміж іншого, такі складові: звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення мешканців, реалізація предмета іпотеки. Правовідносини пов'язані з виселенням, є похідними від передбаченої Законом процедури звернення стягнення на предмет іпотеки і підлягають застосуванню на стадії примусового виконання судового рішення.
Відповідно до змісту статті 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців житлових приміщень є наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки, та має забезпечити право кредитора на безперешкодний продаж цього майна в рахунок
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, так як вимоги позивача про виселення та зняття з реєстраційного обліку відносно відповідача ОСОБА_2 є безпідставними.
Оскільки звернення позивача до суду за захистом має бути чітким, конкретизованим і стосуватися пред'явлення вимог, які на думку позивача, порушують його право, але відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому
числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір у розмірі 1 600,00 грн., тому, так як позовні вимоги підлягаю задоволенню, дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, ЦПК суд-
УХВАЛИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» (вул. Андріївська,4 , м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_2 (вул. Я.Мудрого 60/42, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (вул. Я.Мудрого, 60а/20, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про виселення та зняття з реєстраційного обліку, третя особа – Відділ реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_4 районної у місті ОСОБА_5 ради (вул. В.Великого, 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) - задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою (вул. Ярослава Мудрого, 60а/20, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) .
Стягнути з ОСОБА_3 (вул. Ярослава Мудрого, 60а/20, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» (вул. Андріївська,4 , м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень.
В іншій частині в позовних вимогах відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернова
Судове рішення № 74873188, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 14.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/94/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: