
Справа №142/183/17
Провадження №1-кп/127/1258/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів Короля О.П., Романчук Р.В.,
за участю секретаря Невмиваки Я.І.,
прокурорів Шестопала Д.А., Коваленка М.В.,
обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників обвинувачених
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 29.01.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020260000014 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
20.06.2007 Кодимським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 187, ст. 304 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
24.09.2013 Кодимським районним судом Одеської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту. Звільнений 27.12.2013 з Одеської ВК (№14) по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7; в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
28.01.2017 близько 21 години ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, зайшли через хвіртку на подвір’я домогосподарства, що по вул. Леніна, 23 в с. Червона Поляна Піщанського району Вінницької області і належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 та підійшовши до приміщення літньої кухні, ОСОБА_7 відчинив вхідні двері та зайшов до приміщення літньої кухні та за ним в приміщення літньої кухні зайшов ОСОБА_2
Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли в приміщення літньої кухні, ОСОБА_3 взяв біля грубки пічного опалення кухонного ножа з білою пластмасовою ручкою, та наблизився до потерпілої ОСОБА_6 і, усвідомлюючи, що діє протиправно та бажаючи діяти саме таким чином, діючи раптово, агресивно, несподівано для потерпілої, з метою протиправного заволодіння чужим майном, з метою подолання можливого опору, демонструючи в руці ножа, почав погрожувати вбивством, вимагаючи при цьому видачі грошей. Отримавши від ОСОБА_6 відмову у передачі їм грошових коштів, через їх відсутність, ОСОБА_3, взявши в кімнаті літньої кухні зі столу більшого саморобного ножа із дерев’яною ручкою, застосовуючи насильство, приклавши його лезо до шиї ОСОБА_6, почав знову вимагати в неї гроші, погрожуючи вбивством. Так як ОСОБА_6 відмовилася віддавати грошові кошти через їх відсутність, ОСОБА_3 відштовхнув ОСОБА_6, яка від цього впала на бильце ліжка, почав самостійно обшукувати кімнату, при цьому викидав на підлогу з ліжок речі та постільну білизну. Не знайшовши грошей, ОСОБА_3 забрав з підлоги біля грубки пічного опалення пляшку домашнього вина об’ємом 1,25 літра, саморобний кухонний ніж з дерев’яною ручкою, а ОСОБА_2 із кишені жіночої куртки, що висіла на вішалці, заволодів новими господарськими рукавицями світлого кольору, після чого з місця пригоди зникли.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 016 від 30.01.2017, ОСОБА_6 в результаті застосування фізичної сили під час здійсненого на неї нападу заподіяно тілесні ушкодження в вигляді забою м’яких тканин в потиличній ділянці, волосяної частини голови - синець та набряку м’яких тканин в потиличній ділянці, синців по тильних поверхнях обох кістей, забою м’яких тканин лівого кульшового суглобу - розлитий синець та набряк по зовнішнє-задній поверхні лівого кульшового суглобу, які утворилися від дії тупого твердого предмету (ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, які не відобразили своїх індивідуальних особливостей в морфологічній характеристиці ушкоджень та мають незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав, зазначивши, що 28.01.2017 він цілий день та всю ніч перебував вдома в с. Червона Поляна Піщанського району та нікуди не виходив. 29.01.2017 він поїхав в Одеську область. До злочину не причетний та розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6 не здійснював. Також зазначив, що потерпілу ОСОБА_6 він знає з 2013 року, в них були гарні відносини та він допомагав їй по господарству. Вважає, що потерпіла наговорює на нього, оскільки і раніше вона викликала працівників поліції і зазначала, що він в неї вчиняє крадіжки, які він не скоював.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що в Піщанському районі Вінницької області проживає його сестра, яка запросила його погостювати. 28.01.2017 він цілий день та всю ніч перебував вдома у сестри за адресою: Вінницька область Піщанський район с. Червона Поляна вул. Леніна 7 та нікуди не виходив. До злочину не причетний та розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6 не здійснював. Як викрадені у потерпілої речі опинилися в домі сестри не знає.
Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідом, а ОСОБА_3 вона не знає. 28.01.2017 в вечірній час, вона лягла спати та в цей же час, вона почула, що хтось намагається відкрити двері в будинок та потрапити в середину будинку. Після того, як невідомі особи зайшли в будинок вона намагалась їх виштовхнути за поріг будинку. Однак, останні штовхнули її, у зв’язку з чим, вона впала та вдарилась головою, через що присіла. В цей час, одного з нападників вона впізнала, це був ОСОБА_2, який раніше неодноразово допомагав їй по господарству, за що вона останньому справно платила кошти. ОСОБА_2 був разом з хлопцем якого вона раніше не знала, однак в судовому засіданні впізнала хлопця це другий обвинувачений ОСОБА_3 В подальшому, вказані особи почали шукати в її будинку гроші, в ході чого ОСОБА_2 в кишені її куртки, яка висіла на вішалці знайшов її господарські рукавиці, які забрав з собою. Потім, один з нападників, а саме незнайомий чоловік – ОСОБА_3, приклав ножа до її шиї та погрожуючи позбавити її життя, вимагав щоб вона віддала їм свої гроші. Однак, вона відмовилась віддавати кошти та сказала ОСОБА_3 щоб різав її та не залякував позбавити життя. Після чого, ОСОБА_3 забрав ножа від її шиї та пішов до дверей. По часу, злочині дії щодо неї відбувався приблизно на протязі 3 годин, після чого обвинувачені залишили її будинок. Також потерпіла додатково повідомила, що під час вчинення злочину вона знаходилась в спідній білизні, нападники не давали їй змоги одягнутись не зважаючи на те, що на вулиці було приблизно -10 градусів морозу, а двері в будинок були відкриті. Після нападу вона захворіла, через що продовжує лікуватись і на даний час. Обвинувачених просила покарати суворо та в судовому засіданні впевнено вказала на обвинувачених, як на осіб, які відносно неї вчинили злочин.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що знайомий як з обвинуваченими так і з потерпілої. В кінці січня працівниками поліції він був запрошений в якості понятого при проведенні слідчого експерименту. При проведенні слідчого експерименту були присутні працівники поліції, ще один понятий та захисник. Розпочався слідчий експеримент із будинку ОСОБА_2, де останній розказував про обставини вчинення ним разом з ОСОБА_3 злочину щодо ОСОБА_6, а також показував як саме вони вчиняли злочин, а саме як вони йшли до будинку потерпілої та як проникали до будинку. При проведенні слідчого експерименту велась відео фіксація. Коли вони всі підійшли до будинку потерпілої, слідчий експеримент проводився з її участю. Будь-який тиск на обвинуваченого ОСОБА_2 ніхто не здійснював, про обставини злочину останній розповідав та показував добровільно. ОСОБА_2 він може охарактеризувати як непоганого хлопця.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 29.01.2017 він був запрошений працівниками поліції в якості понятого при проведенні огляду помешкання ОСОБА_3 огляд домоволодіння проводився з дозволу сестри ОСОБА_3 Під час проведення слідчої дії були присутні працівники поліції та ще один понятий. При проведенні огляду їм було пред’явлено порожню пляшку з запахом вина та чорні рукавички. ОСОБА_10 при проведенні огляду розповідала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пили до ранку, а потім кудись пішли. Протокол ним було прочитано та він в ньому розписався.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що ввечорі 28 або 29 січня 2017 року він був запрошений працівниками поліції в якості понятого при проведенні слідчого експерименту. При проведенні слідчого експерименту були присутні працівники поліції, ще один понятий та захисник, також велась відео фіксація. Слідчий експеримент розпочався біля дому ОСОБА_2 де останній розповідав про обставини скоєння ним та ОСОБА_3 злочину, а саме ОСОБА_2 говорив, що він разом з другом випили та пішли «городами» до ОСОБА_6 Також ОСОБА_2 показував як саме вони вчиняли злочин. Коли вони всі підійшли до будинку ОСОБА_6, ОСОБА_2 розповідав, що вони хотіли забрати у потерпілої гроші, однак забрали вино. Будь-який тиск на обвинуваченого ОСОБА_2 ніхто не здійснював, про обставини злочину останній розповідав та показував добровільно. Протокол ним було прочитано та він в ньому розписався.
Свідок ОСОБА_10 від дачі показань в судовому засіданні відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.
Крім показань самих обвинувачених, потерпілої та свідків їх винуватість доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та судового провадження, та дослідженими в судовому засіданні доказами по кримінальному провадженню, а саме:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 29.01.2017. Згідно вказаного протоколу ОСОБА_6 повідомила, що 28.01.2017 близько 21 год. особа на ім’я ОСОБА_2, місцевий житель, разом із невідомим чоловіком, шляхом зламу дверей проникли до її житлового приміщення, де погрожуючи ножем та завдаючи тілесних ушкоджень вимагали від неї грошових коштів;
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 29.01.2017, що підтверджується витягом з ЄРДР;
висновком амбулаторного медичного огляду № 31 від 29.01.2017 відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 перебував у алкогольному сп’янінні, 0,92%о;
висновком амбулаторного медичного огляду № 30 від 29.01.2017 відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 перебував у алкогольному сп’янінні;
протоколом пред’явлення особи для впізнання від 29.01.2017 з фотокарткою до нього, відповідно до якого в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_6, остання впізнала особу, яка знаходиться з лівої сторони друга. Зазначивши, що впізнана особа здійснила на нею розбійний напад. Останнього вона знає особисто, якого звати ОСОБА_2, який з іншою особою погрожуючи ножем вимагали в неї грошові кошти. На фото потерпіла впізнала ОСОБА_2 (особа під номером 2);
протоколом пред’явлення особи для впізнання від 29.01.2017 з фотокарткою до нього, відповідно до якого в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_6, остання впізнала особу, яка знаходиться з лівої сторони перша, та вказала, що дана особа здійснила розбійний напад та погрожуючи ножем вимагаючи в неї грошові кошти. На фото потерпіла впізнала ОСОБА_3 (особа під номером 1);
висновком експерта № 016 від 30.01.2017 відповідно до якого, на тілі потерпілої ОСОБА_6 встановлено тілесні ушкодження: «забій м’яких тканин в потиличній ділянці, волосяної частини голови-синець та набряк м'яких тканин в потиличній ділянці; синці по тильних поверхнях обох кістей; забій м'яких тканин лівого кульшового суглобу-розлитий синець та набряк по зовнішнє-задній поверхні лівого кульшового суглобу». Ушкодження, вказані в п.1., утворились від дії тупого-твердого предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, які не відобразили своїх індивідуальних властивостей в морфологічній характеристиці ушкоджень, та згідно даних описової частини висновку експерта, відповідають строку настання який вказаний у постанові слідчого про призначення, судово-медичної експертизи, та на який посилається громадянка ОСОБА_6В, тобто 28.01.2017. Ушкодження у гр. ОСОБА_6, мають незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.1.б «Правил,судово-медичного,визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 №6). Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень, утворення їх при падінні з висоти власного та ударі об виступаючі предмети зросту не виключається;
заявою ОСОБА_12 від 29.01.2017 відповідно до якої, останній надав працівникам поліції дозвіл на проведення огляду місця події у домогосподарстві його тітки – ОСОБА_6, у зв’язку з вчиненням щодо неї розбійного нападу;
протоколом огляду місця події від 29.01.2017 та фототаблиці до нього відповідно до якого, оглянуто домогосподарство, що розташоване по вул. Леніна, 23 в с. Червона Поляна, Піщанського району, Вінницької області, що належить ОСОБА_6 В ході огляду зафіксовано розташування будівель вказаного домогосподарства, виявлено механічні пошкодження дверей, металевий предмет за допомогою якого здійснювали віджим вхідних дверей. В ході огляду місця події було вилучено металевий предмет, яким ймовірно віджимали вхідні двері та металевий ніж із пластиковою ручкою білого кольору;
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд вважає, що вищезазначені докази, які підтверджують винуватість обвинувачених є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 1. п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Правилами ст. 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінюванні доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ОСОБА_4 4.11.1950) закріплено право кожного на справедливий суд.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2011 від 20.10.2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, аналізуючи положення «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом», Конституційний Суд України прийшов до висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними у незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо.
Відповідно до п. 3.2 Рішення, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально - процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження, 29.01.2017 слідчим СВ Піщанского ВП Бершадського ВП ГУНП Вінницької області за участю інших осіб проведено огляд домогосподарства, що розташоване по вул. Леніна, 7 в с. Червона Поляна, Піщанського району, Вінницької області, в якій проживає ОСОБА_3, що було зафіксовано протоколом огляду, оригінал якого прокурор подав для приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості доказу винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Під час проведення огляду виявлено та вилучено чоловічу камуфляжну куртку, господарчі рукавиці та пластикову пляшку. Всі речі поміщено до спец пакетів.
Суд оцінюючи як доказ протокол огляду місця події від 29.01.2017 не приймає до уваги зазначений доказ, оскільки з нього вбачається, що в ході вказаної слідчої дії здійснено огляд домогосподарства, а тому суд дійшов висновку, що вказаний доказ огляду є недопустимим доказом у справі, оскільки здійснений з недотриманням процедури визначеної КПК України.
Так, судом встановлено, що слідчим здійснено огляд всупереч вимог ст.ст. 233, 234, 237 КПК України.
Згідно із положеннями ст.ст. 233, 234, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий може проводити огляд приміщення. Огляд житла особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
В той же час, ст. 233 КПК України визначено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Поряд з цим, ч. 3 ст. 233 КПК передбачено обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.
Разом з тим, стороною обвинувачення огляд здійснений, не на підставі ухвали слідчого судді, за відсутності подальшого звернення до суду з відповідним клопотанням, що свідчить про недопустимість вказаного доказу.
Враховуючи вказане, суд не приймає до уваги як докази у справі речі вилучені в ході незаконної слідчої дії, а саме: чоловічу камуфляжну куртку, господарчі рукавиці та пластикову пляшку, оскільки вони здобуті з порушенням вимог КПК України, а також висновок експерта № 88-Д від 16.02.2017 відповідно до якого, на поверхні полімерної пляшки з-під пива, яка була вилучена 29.01.2017 під час огляду домогосподарства гр. ОСОБА_6 за адресою: с. Червона Поляна, вул. Леніна, 23, виявлено сліди пальців рук розмірами 17x16 мм, 22x18. Сліди пальців рук розмірами 17x16 мм та 22x18 мм придатні для ідентифікації за ними особи. Сліди пальців рук розмірами 17x16 мм та 22x18 мм залишені не пальцями рук гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншою особою. Сліди пальців рук розмірами 17x16 мм та 22x18 мм залишені не пальцями рук гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, а іншою особою. Сліди пальців рук розмірами 17х16 мм та 22х18 мм залишені не пальцями рук гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, а іншою особою.
Крім того, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, 10.02.2017 слідчим СВ Піщанского ВП Бершадського ВП ГУНП Вінницької області за участю ОСОБА_14, потерпілої, понятих та захисника ОСОБА_15 проведено слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_2 зазначив дату, час, місце та обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6, а саме те, що 28.01.2017 близько 21 години, ОСОБА_3 та ОСОБА_14 перебуваючи у домогосподарстві, що по вул. Леніна, 7 в с. Ч. Поляна, Піщанського району, Вінницької області, вирішили піти до місцевої жительки ОСОБА_6, з метою відібрання грошових коштів, оскільки остання проживала самотньо. Підійшовши до місця проживання ОСОБА_6, ОСОБА_3 підійшов до приміщення літньої кухні, де біля вхідних дверей взяв невідомий металевий предмет, за допомогою якого останній намагався відчинити дерев’яні вхідні двері. Відчинивши вхідні двері до приміщення літньої кухні, побачили, що господарка ОСОБА_6 сидить на ліжку. Тоді ОСОБА_3 почав вимагати в останньої грошові кошти, однак ОСОБА_6 відповіла, що в неї немає грошових коштів. В цей час, потерпіла почала звертатись до ОСОБА_14 «ОСОБА_14, навіщо ти прийшов». Після чого, ОСОБА_14 вийшов з вищевказаного приміщення залишивши межі домогосподарства потерпілої, чекаючи ОСОБА_3 Приблизно через 10 хв. ОСОБА_3 вийшов з приміщення, в руках якого знаходилась пластикова пляшка коричневого кольору, як пізніше виявилось, то було вино домашнього виготовлення, яке останні в подальшому вжили.
Суд оцінюючи як доказ протокол проведення слідчого експерименту від 10.02.2017 не приймає його до уваги, оскільки з нього вбачається, що вказана слідча дія здійснена з недотриманням процедури визначеної КПК України, а саме з порушенням підозрюваного права на захист.
Так, під час досудового розслідування захист підозрюваного ОСОБА_2, на підставі доручення з центру безоплатної вторинної допомоги, здійснював адвокат ОСОБА_16, однак на проведення слідчого експерименту постановою слідчого було залучено захисника ОСОБА_15, на підставі угоди від 10.02.2017. Однак згідно показань ОСОБА_2 ні він, ні його родичі угоду з даним захисником не заключали.
Ураховуючи наведене, суд вважає протокол проведення слідчого експерименту від 10.02.2017, в силу ст. 87 КПК України недопустимим.
Суд враховує показання потерпілої та свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а саме те, що потерпіла ОСОБА_6 узгоджено та послідовно давала пояснення, впізнала ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як тих, хто здійснив на неї напад з погрозою застосування насильства. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних потерпілої та свідків по кримінальному провадженню немає. Суд не бере до уваги незначні розбіжності у показаннях свідків по неістотних питаннях, оскільки як показали свідки у зв'язку зі спливом часу деякі обставини події погано пам’ятають.
Судом критично оцінюються показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме не визнання ними винуватості та щодо непричетності до скоєння злочину, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами в кримінальному провадженні та показаннями потерпілої та свідків. Показання ОСОБА_2, а саме не визнання ним винуватості, а також його твердження, що потерпіла ОСОБА_6 наговорює на нього, судом оцінюються критично та сприймаються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Показання ОСОБА_3, а саме не визнання ним винуватості, судом також оцінюються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Таким чином, аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_2 зазначених об’єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинуваченого на вчинення розбою, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_3 зазначених об’єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинуваченого на вчинення розбою, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого. При цьому виключивши з кваліфікації дій обвинуваченого кваліфікуючу ознаку «вчинений особою, яка раніше вчинила розбій», оскільки судимості ОСОБА_3 погашені на підставі ст. 89 КК України. Крім того, суду не надано доказів, для інкримінування ОСОБА_3 рецидиву вчинення злочину, тому суд виключає дану обставину при визначенні обставин, які обтяжують покарання.
Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (розбій), вчинений за попередньою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням в житло.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (розбій), вчинений за попередньою групою осіб, поєднаний із проникненням в житло.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового провадження не встановлено.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового провадження не встановлено.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченим покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що являється особою виключно кримінальної спрямованості, раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, негативно характеризується, згідно довідки з Піщанської лікарні планового лікування № 25 від 30.01.2017 на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, приймає до уваги його вік, стан здоров’я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, з конфіскацією майна, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що являється особою виключно кримінальної спрямованості, раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, згідно довідки з Овідіопільської ЦРЛ на диспансерному обліку у лікаря-наркола не перебуває, відповідно до довідки з Овідіопільської ЦРЛ, за допомогою до лікаря-психіатра не звертався, приймає до уваги його вік, стан здоров’я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, з конфіскацією майна, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ч. 3 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) строк попереднього ув’язнення під час досудового розслідування та судового слідства слід зарахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ дактилоскопічної експертизи № 88-Д від 16.02.2017 - покласти на обвинувачених в рівних частках, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ними злочину.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 72, 187 КК України, суд,-
УХВАЛИВ
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 9 (дев’ять) місяців з конфіскацією всього майна, належного ОСОБА_2 на праві власності.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 29.01.2017.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2в строк відбування покарання, строк перебування в установі попереднього ув'язнення з 29.01.2017 по 21.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, належного ОСОБА_3 на праві власності.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, а саме з 29.01.2017.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3в строк відбування покарання, строк перебування в установі попереднього ув'язнення з 29.01.2017 по 21.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках,на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ дактилоскопічної експертизи № 88-Д від 16.02.2017 в сумі 527 (п’ятсот двадцять сім) грн. 76 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: металеву палицю (кочергу) довжиною 85 см., кухонний ніж з пластиковою ручкою білого кольору, дві пари господарських рукавиць, камуфльовану чоловічу куртку, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області – повернути власникам.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: пластикову пляшку ємкістю 1,25 л коричневого напівпрозорого, з етикеткою зеленого кольору з надписом «Львівське світле» з горловиною, яку було відділено при огляді місця подій, для проведення інших експертних досліджень, передану на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області – знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя-доповідач:
Судді:
Судове рішення № 74872703, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 23.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 142/183/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: