Постанова № 74870291, 21.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/9926/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2018, суддя А.О. Чеснокова, (повний текст складено 16.03.18) по справі № 524/9926/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:

визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 жовтня 2017 року № 5414/03-24/1 та від 06 грудня 2017 року № 6867/03-23/1 у призначенні позивачу пенсії за вислугою років;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію за вислугою років з 12 вересня 2017 року та провести її виплату у розмірі, виходячи з вислуги 26 років 10 місяців 22 дні.

Рішенням Полтавським окружним адміністративним судом від 16.03.2018 задоволено адміністративний позов.

Не погодившись з даним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Полтавським окружним адміністративним судом від 16.03.2018 скасувати як незаконне та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що оскільки на день звільнення зі служби позивач не досягнув 23-річного віку та його календарна вислуга років складала 20 років 02 місяців 02 дні, правові підстави для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону, відсутні.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надавався.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 про призначення справи до розгляду, справа була розглянута колегією суддів 19.06.2018 в порядку письмового провадження. Разом з тим, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата складання його повного тексту. Повний текст постанови суд апеляційної інстанції складає з дотриманням строків, визначених ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що наказом Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" від 11.09.2017 № 124/ОС-17 у відповідності до Закону України "Про національну поліцію" за пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 звільнено з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" (а.с. 15).

Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 11.09.2017 складає: у календарному обчислені - 20 років 02 місяці 02 дні; у пільговому обчислені - 26 років 10 місяців 22 дні.

Позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою та доданими до неї документами, щодо вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.10.2017 № 5414/03-24/1 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років через відсутність правових підстав для її призначення, а також роз'яснено, що заяви та необхідні для призначення пенсії документи подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи відповідних міністерств та відомств, у яких особа проходила службу (а.с. 16).

На підставі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі за текстом - Порядок № 3-1), Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України підготувало та направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області матеріали щодо призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугу років.

За наслідками розгляду поданих документів про призначення пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 06.12.2017 № 6867/03-23/1 повернуло Північно-східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України без виконання пенсійні матеріали щодо призначення пенсії ОСОБА_2 як безпідставно направлені. Крім того відповідачем вказано на відсутність права у позивача на пенсію за вислугу років (а.с. 18).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. "а" статті 12 Закону України від 09.04. 1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України №2262.

Пунктом "б" статті 1-2 цього закону передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту "а" статті 12 пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вислуга років позивача станом на день його звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 02 місяці 02 дні і це не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону №2262.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що в даному випадку, для призначення йому пенсії за вислугу років підлягає застосуванню саме постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 р. N 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 26 років 10 місяців 22 дні є безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до ч.4 ст.9 КАС України має вищу юридичну силу.

Важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є певний стаж роботи за спеціальністю. Законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років". При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).

В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Календарна вислуга років не залежить від пільгового обчислення стажу і враховується окрім випадків отримання права на призначення пенсії для отримання права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні (стаття 9).

Єдиний виняток щодо можливості зарахування до календарної вислуги років певного періоду встановлений у абзаці 13 пункту "а" статті 12 Закону № 2622, яким передбачено, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2622 визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач до календарної вислуги у пільговому обчисленні просить зарахувати стаж його роботи на посадах начальницького та рядового складу, що законом не передбачено.

Правомірність висновків суду щодо різного підходу законодавця до понять "календарна вислуга років" та "вислуга років" підтверджується і положеннями статті 17 Закону, якою передбачено можливість зарахування певних видів стажу саме до "вислуги років". Так, до такої вислуги зараховуються періоди, визначені ч.1 та ч.3 ст.17, однак ці ж періоди не зараховуються до календарної вислуги з підстав зазначених судом раніше.

Отже, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії, якої позивач у мінімально-визначеному законодавством розмірі не має, а тому права на призначення пенсії за вислугу років не здобув.

Зазначені вище висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 27.03.2018 по справі № 295/6301/17.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії, діяв в межах повноважень та відповідно законів України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову, відповідно до положень ч. 1 ст. 315 КАС України.

Виходячи із приписів ст. 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 по справі № 524/9926/17 скасувати.

Прийняти нове судове рішення по справі № 524/9926/17, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.І. Гуцал Судді Л.В. Тацій З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складений 21.06.2018.