Постанова № 74870057, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/601/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Большакової О.О., Довгополова О.М.

за участю секретаря судового засідання Гром І.І.

позивач: не з’явився

відповідач: не з’явився

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя Гулкевич І. З., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

03 липня 2017 року позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося до суду із адміністративним позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання дій неправомірними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6595, 50 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі акту документальної планової перевірки від 19.06.2015 року прийнято рішення від 07.07.2015 року № 40 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», згідно з яким не прийнято до зарахування витрати в сумі 6595, 50 грн.. Заборгованість відповідач в добровільному порядку не погасив, у зв’язку з чим позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корп. 8; код ЄДРПОУ 41322361) заборгованість в сумі 6 595, 50 грн. (шість тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять гривень 50 коп.).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його оскаржив відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, вважає постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що працівник ОСОБА_2 до працевлаштування у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова у період з 31.07.2002 року по 14.08.2012 року проходив військову службу у Збройних Силах України. У зазначений період часу ОСОБА_2 з жовтня 2007 року по 14.08.2012 року працював на прокурорсько-слідчих посадах у військовій прокуратурі Західного регіону України із залишенням на військовій службі. Після звільнення з військової служби 20.03.2013 року ОСОБА_2 розпочав трудову діяльність у Квартирно-експлуатаційному відділі м. Львова, де і працює по даний час. У подальшому, у разі представлення ОСОБА_2 листків непрацездатності, останньому під час визначення тривалості страхового стажу було враховано час проходження військової служби у Збройних Силах України і роботу у цей період в органах прокуратури, та, відповідно, визначено розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності з урахуванням положень статтей 3, 8, 19, 21, 22 Конституції України. Відтак, рішення виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.07.2015 року № 40 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» є неправомірним, тому кошти в сумі 6595, 50 грн. не підлягають сплаті.

До порушень норм процесуального права апелянт відносить недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи – задоволення позовних вимог за відсутності для цього підстав.

Відповідачем 29.03.2018 року подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що судовими рішеннями, а саме постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 року у справі № 813/3785/15 та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 року у справі № 876/5619/17 підтверджено законність рішення від 07.07.2015 року № 40 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності». Оскільки вказані судові рішення набрали законної сили, тому вищезазначене рішення від 07.07.2015 року № 40 підлягає до виконання відповідачем.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова зареєстрований як юридична особа за адресою: 79007, м.Львів, вул. Батуринська, 2, ідентифікаційний код 07638027, що підтверджується довідкою № 793617 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно довідки Галицької районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.02.2008 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова взятий на облік страхувальника за реєстраційним номером - НОМЕР_1.

Відповідно до акта перевірки від 19.06.2015 року позивачем встановлено порушення відповідачем, зокрема: 1) абз. 2 ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме невірно визначено розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу ОСОБА_1 у розмірі 3283,54 грн; 2) п. 1 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме невірно визначено розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу ОСОБА_1 у розмірі 1470,62 грн..

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 07.07.2015 року винесено рішення № 40 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено, що загальна сума страхових коштів, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають перерахуванню до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності становить 6595,50 грн (з них неправомірна витрачена сума страхових коштів - 5757,10 грн., штраф - 838,40 грн.).

Зазначене рішення оскаржувалось відповідачем в судовому порядку.

20.03.2017 року Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/3785/15 в задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення №40 від 07.07.2015 року - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 року, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 року залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, рішення позивача №40 від 07.07.2015 року є законним та таким, що підлягає виконанню відповідачем.

Таким чином, в судовому порядку встановлено, що заборгованість Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перед позивачем становить 6595,50 грн..

В добровільному порядку відповідач суму страхових коштів не сплатив та жодних доказів сплати таких коштів не надав.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в новій редакції Закону України від 28.12.2014 року (№77-VІІІ) (далі - Закон №77-VІІІ).

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону №77-VІІІ Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно ст. 8 Закон №77-VІІІ виконавча дирекція Фонду соціального страхування України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Пунктом 3 ч.1 ст. 10 Закону №77-VІІІ визначено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 10 Закону №77-VІІІ Фонд зобов’язаний стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Пункт 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №77-VІІІ передбачає, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань передбачених Законом, забезпечує у межах компетенції Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що наявність заборгованості відповідача у розмірі 6595,50 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідними судовими рішеннями, позивач у встановлені законодавством строки не сплатив відповідачу суму заборгованості та не надав суду жодних доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи, тому суд першої інстанції прийшов довірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та підставність їх задоволення у повному обсязі.

В частині доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону колегія суддів зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів таких порушень апелянтом не наведено, а відтак останні до уваги прийматися не можуть.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ч. 4 ст. 229, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. ст. 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 813/2332/17– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 21.03.2018 року.