Постанова № 74870044, 21.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3277/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року (суддя першої інстанції Кондратьєва Н.А., м. Яворів),

В С Т А Н О В И В :

28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0804/20917/16 від 25.03.2016 у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннм суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове – про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки у його діях відсутній такий елемент складу адміністративного правопорушення як вина, то його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що відповідач не повідомляв його про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2016 заступником начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 винесено постанову про порушення митних правил № 0804/20917/16 від 25.03.2016 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Зазначену постанову відповідача позивач оскаржив до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про законність оскаржуваної постанови з таких підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 статті 381 Митного кодексу України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до Розділу ХІІ Митного кодексу України поміщення громадянином резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший режим ніж транзит супроводжуватиметься письмовим декларуванням цього транспортного засобу на виконання інших формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування засобів гарантування тощо).

Згідно зі статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частина 1 статті 494 МК України передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно інформації про перетин кордону транспортним засобом, бази даних вбачається, що 17.02.2016 ОСОБА_1 у митному режимі «транзит» через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввіз на територію України транспортний засіб «Audi A6», реєстраційний номер RJA52431, VIN-код WAUZZZ4BZWN105358, країна реєстрації Польща.

Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території закінчувався 27.02.2016, про виконання цього обов'язку позивач був обізнаний, а тому безпідставними є покликання апелянта про відсутність у його діях такого елементу складу адміністративного правопорушення як вина.

Разом з тим, автомобіль у встановлений строк вивезено не було і в інший митний режим не заявлено.

ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин недоставлення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до органу державної фіскальної служби більше ніж на 10 діб представлено довідку № 7н від 07.03.2016, видану ОСОБА_3, згідно якої автомобіль марки «Audi A6», реєстраційний номер RJA 52431 у період з 21.02.2016 по 04.03.2016 знаходився на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 з такими ремонтними роботами: ремонт гідропідсилювача. Ремонт проводився за участю власника транспортного засобу. За відсутності необхідних запчастин автомобіль був у ремонті в період з 21.02.2016 по 04.03.2016. Акт виконаних робіт №7н від 04.03.2016 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 04.03.2016, за якими виконавцем було виконано, а замовником оплачено наступні ремонтні роботи: ремонт гідропідсилювача вартістю 320 грн та охорону 50 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на неможливість дотриматись строку транзитного перевезення автомобіля у зв'язку з ремонтом автомобіля, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 95, 192 МК України до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної дії.

Частина 1 статті 460 МК України передбачає, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст. 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31 травня 2012 року № 657 та зареєстрованого в Мін'юсті 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII вказаного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України «Про торгово-промислові палати» і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Так, згідно матеріалів справи, позивач дійсно повідомив митний орган до митного контролю про поломку транспортного засобу. Однак, на підтвердження цієї обставини позивач подав довідку та акт виконаних робіт, які не підтверджують факту існування обставин непереборної сили чи аварії, та не є належними доказами у справі. ФОП ОСОБА_3 не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії.

Зокрема, вказані документи не містять інформації про неможливість пересування автомобіля, а наявна інформація наголошує лише на те, що документи видані в зв'язку з ремонтом транспортного засобу. Жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував у результаті аварії або дії обставин непереборної сили, не надано.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, оскільки факт порушення позивачем митних правил доведено, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо покликань апелянта на те, що відповідач не повідомляв його про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, то такі не заслуговують на увагу, оскільки згідно позовної заяви та оскарженої постанови відповідача, 04.03.2016 в його прсутності було складено протокол про порушення ним митних правил та позивач не заперечує отримання копії такого.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року у справі № 460/4957/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6