Постанова № 74869976, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 738/1528/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Сова Тетяна Георгіївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційної комісії Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним та скасування його, -

В С Т А Н О В И В :

5 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області із заявою до Апеляційної комісії Пенітенціарної служби, у якій, посилаючись на приписи КПК України, просив визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 27 січня 2016 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року, на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у зв'язку з несплатою позивачем судового збору адміністративний позов ОСОБА_2 залишив без руху та надав останньому строк для усунення недоліків.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду, ОСОБА_2 в порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) звернувся з апеляційною скаргою, адресованою Апеляційному суду Чернігівської області, яка 25 серпня 2016 року надійшла до Менського районного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що розгляд його справи повинен відбуватись в порядку кримінального судочинства, та додав копії рішень, прийнятих у справі № 825/493/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної пенітенціарної служби України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про зобов'язання Пенітенціарної служби скасувати рішення від 27 січня 2016 року в частині, що стосується відмови в переведенні ОСОБА_2 до іншої колонії. Просив скасувати ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року, а справу направити на новий судовий розгляд зі зміною юрисдикції - з адміністративної на кримінальну.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року дану апеляційну скаргу повернуто позивачу через несплату судового збору.

Не погоджуючись із ухвалами Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати наведені вище ухвали судів першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а саме - Менського районного суду Чернігівської області.

Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 в частині перегляду ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 року відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційної комісії Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним та скасування його.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України дана апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.

Відповідно до вимог підпункту 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, на час подання апелянтом апеляційної скарги на ухвалу про залишення позову без руху, така ухвала підлягала оскарженню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у справі № 825/493/16 адміністративний позов задоволено, зобов'язано відповідача скасувати рішення, оформлене протоколом засідання Апеляційної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарань осіб, засуджених до позбавлення волі Пенітенціарної служби від 27 січня 2016 року, в частині, що стосується ОСОБА_2

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 червня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року скасував, а провадження у справі № 825/493/16 закрив, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Закриваючи провадження у справі апеляційний суд зазначив, що за суттю та змістом оскаржуване позивачем рішення Апеляційної комісії безпосередньо пов'язане з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення волі, впливає на виконання вироку, як кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Тобто, такі питання належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 липня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 9 червня 2016 року у справі № 825/493/16.

Саме після проходження трьох судових інстанцій та прийняття ними рішень у справі № 825/493/16, ОСОБА_2 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області в порядку КПК. Однак його заява була помилково зареєстрована як адміністративний позов, а ухвалою від 10 серпня 2016 року на підставі положень КАС суд залишив позов без руху.

Частиною другою статті 4 КАС (у редакції, чинній нас час виникнення спірних відносин) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства (частина третя статті 17 КАС).

При цьому, за правилами пункту 1 частини п'ятої статті 189 КАС суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі у випадку, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не мав правових підстав для перевірки заяви позивача на її відповідність вимогам КАС, оскільки остання адресована в порядку кримінального судочинства, так само як і не мав права вимагати сплати судового збору в розмірі і порядку, визначеному КАС.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України (в редакції чинній на час прийняття цього рішення) підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищезназначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому апеляційний суд з урахуванням принципу доступу до правосуддя зауважує, що дану заяву позивачем було правильно подано до суду в порядку КПК України, проте судом дану заяву помилково зареєстровано як адміністративну справу.

Повне судове рішення складено 20.06.2018 р.

Керуючись ст. ст. 242, 310, 312, 313, 320, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 р. - задовольнити.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційної комісії Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним та скасування його - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель