Постанова № 74869705, 21.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокусправа № 808/3636/17 (суддя 1-ї інстанції – Бойченко Ю.П., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді-доповідача ОСОБА_1

судді: Іванов С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою командитного товариства «КАСТОР 17» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року у справі №808/3636/17 за позовом командитного товариства «КАСТОР 17» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька місцева прокуратура №3 про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство «КАСТОР 17» 30 листопада 2017 року звернулося до суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, згідно з яким, просить:

- визнати бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо невинесення постанови начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна боржника командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія», накладеного постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2016 - протиправною;

- зняти арешт з майна боржника командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія» та заборону його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника, винесеної заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 29.12.2016 в рамках виконавчого провадження №52904376;

- зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про арешт та заборону на відчуження рухомого майна, що належить Командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2016 заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 52904376. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року позов залишено без розгляду в частині другої та третьої позовної вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надана відповідь на заяву позивача, а вчинення інших дій по заяві боржника про зняття арешту з майна Законом України «Про виконавче провадження» не передбачені, а тому в цьому випадку відсутня бездіяльність відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не звертався до начальника Дніпровського ВДВС зі скаргами на дії державного виконавця, а звернувся із заявою, якою повідомив про порушення порядку накладення арешту. Зазначає про те, що ч. 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на начальника відділу обов’язок зняти арешт у разу виявлення порушення порядку накладення такого арешту, а тому посилання суду на те, що начальник взагалі не повинен був вчиняти будь-які дії не відповідає Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 13 листопада 2017 року на адресу Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія» (на теперішній час - командитне товариство «КАСТОР 17») про зняття арешту, яка була адресована начальнику Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

У вказаній заяві позивач просив начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винести постанову, якою зняти арешт всього майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія» накладений 29.12.2016 р. у виконавчому провадженні №52904376 (т.1 а.с.85-88).

16 листопада 2017 року начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за вих.№50024 надана відповідь командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія» (т.1 а.с 11).

Вказана відповідь отримана позивачем – 20.11.2017 р., про що безпосередньо зазначено в позовній заяві (а.с.36).

У відповіді на ім'я представника командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – Вакатов» і Компанія» зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, згідно з ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Позивачу було роз’яснено, що представнику боржника на законодавчому рівні не має прав оскаржувати дії державного виконавця до начальника відділу. Правомірність бездіяльності відповідача щодо невинесення постанови начальником Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя про зняття арешту з майна боржника є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Порядок проведення виконавчих дій встановлений Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1404-VІІІ).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі Х Закону України «Про виконавче провадження», а саме в ст. 74 зазначеного Закону.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Отже, у відповідності до зазначеної норми начальник відділу за заявою боржника може виправити лише граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

При цьому, положеннями статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено порядок оскарження рішень державного виконавця, не надано боржнику права на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Щодо доводів позивача про звернення з заявою до відповідача в порядку ч.3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

При цьому, положення зазначеної норми не передбачають права боржника на звернення до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби із заявою про виявлені порушення, такі порушення мають бути виявлені безпосередньо самим начальником під час здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, а не за заявою боржника.

Доводи скаржника щодо порушення процедури накладення штрафу, у відповідності до вимог чинного законодавства можуть були викладені виключно у позовній заяві при оскарженні рішення про накладення арешту.

Оскарження позивачем бездіяльності відповідача щодо невинесення постанови начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна боржника накладеного постановою 29.12.2016 року свідчить про намагання позивачем оскаржити постанову від 29.12.2016 року у судовому порядку без дотримання строку звернення до суду та як наслідок умисне ігнорування особою, яка звертається до суду правил щодо строків такого звернення в т.ч. і звернення із значним пропуском строку, звернення до суду з пропуском строку з метою отримання «незаконної вигоди», уникнення відповідальності, тощо.

Враховуючи те, що положеннями статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено порядок оскарження рішень державного виконавця, не надано боржнику права на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при цьому положення частини 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» надають начальнику відділу право на зняття арешту з майна боржника у разі виявлення безпосередньо ним під час здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, а не за заявою боржника в якій викладено такі порушення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу командитного товариства «КАСТОР 17» – залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року у справі №808/3636/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 328, 329 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко