Постанова № 74869603, 13.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2018 рокусправа № 804/7476/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Маркет-сервіс"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 (суддя Прудник Сергій Володимирович, дата складання повного тексту 22.02.2018)

у справі № 804/7476/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Маркет-сервіс"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4

ВСТАНОВИВ:

"10" листопада 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю-фірми "Маркет-сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2017 р.

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 99 985,42 грн.,

- № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 593 423,64 грн.,

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 150 910,38 грн.,

- № НОМЕР_4 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 7 937,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю винесених податкових повідомлень-рішень про визначення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки контролюючим органом протиправно змінювалось призначення платежів, які здійснювались ТОВ «Маркет-сервіс», у результаті чого кошти, які призначались на сплату поточних грошових зобов'язань за період, що перевірявся, спрямовувались на погашення податкового боргу за минулий період.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 р. у справі № 804/7476/17 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Маркет-сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, що слугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Судом встановлено, що кошти сплачені позивачем, спрямовувались контролюючим органом на сплату податкового боргу, й відповідно сплата узгоджених сум податкових зобов’язань здійснена з затримкою. На підставі досліджених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав вважати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними судом не встановлено.

Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою "Маркет-сервіс" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 р. у справі № 804/7476/17, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що своєвільне визначення податковим органом напрямків спрямування коштів, сплачених платником податків, є порушенням права особи на мирне розпорядження та володіння майном.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з’явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез’явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 12.07.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, проведено камеральну перевірку ТОВ «Маркет-сервіс» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з квітня 2013 року по січень 2017 року.

За результатами перевірки 12.07.2017 р. складено акт перевірки № 7322/04-36-12-13/31181487, в якому зазначено про порушення вимог п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по документах:

- згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 27.11.2012 р. граничний термін сплати 04.04.2013 р., фактично сплата відбулась 26.04.2013 р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_6 від 19.12.2013 р. граничний термін сплати 10.03.2014 р., фактично сплата відбулась 27.03.2014 р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_7 від 17.09.2014 р. граничний термін сплати 26.11.2015 р., фактично сплата відбулась з 25.04.2016 р. по 24.03.2017 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_8 від 20.11.2015 р. граничний термін сплати 30.11.2015 р., фактично сплата відбулась 24.05.2016 р. та 25.05.2016 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_9 від 20.04.2016 р. граничний термін сплати 30.04.2016 р., фактично сплата відбулась 25.05.2016 р., 14.07.2016 р., 26.07.2016 р., 28.07.2016 р., 26.08.2016 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_10 від 20.05.2016 р. граничний термін сплати 30.05.2016 р., фактично сплата відбулась 26.08.2016 р., 29.08.2016 р., 23.09.2016 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_11 від 19.07.2016 р. граничний термін сплати 30.07.2016 р., фактично сплата відбулась 23.09.2016 р., 28.09.2016 р., 27.12.2016 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_12 від 22.08.2016 р. граничний термін сплати 30.08.2016 р., фактично сплата відбулась 27.12.2016 р., 24.01.2017 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_13 від 20.09.2016 р. граничний термін сплати 30.09.2016 р., фактично сплата відбулась 24.01.2017 р., 27.01.2017 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_14 від 20.12.2016 р. граничний термін сплати 30.12.2016 р., фактично сплата відбулась 27.01.2017 р., 24.02.2017 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_15 від 19.01.2017 р. граничний термін сплати 30.01.2017 р., фактично сплата відбулась 24.03.2017 р., 24.04.2017 р., 26.05.2017 р.;

- згідно податкової декларації № НОМЕР_16 від 20.02.2017 р. граничний термін сплати 02.03.2017 р., фактично сплата відбулась 26.05.2017 р., 23.06.2017 р., 30.06.2017 р.

На підставі акта перевірки № 7322/04-36-12-13/31181487 від 12.07.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 03.08.2017 р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 99985,42 грн.,

- № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 593423,64 грн.,

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 150910,38 грн.,

- № НОМЕР_4 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 7937,75 грн.

Судом встановлено, що за даними індивідуальної картки платника податків згідно податкового повідомлення-рішення №0007461501 від 17.09.2014 року ТОВ фірма «Маркет-Сервіс» донараховано грошове зобов’язання в сумі 895 500,72 грн., яке своєчасно не сплачено позивачем та набуло статусу податкового боргу. Кошти сплачені позивачем в подальшому спрямовувались на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Правомірність дій контролюючого органу щодо застосування штрафних санкцій за не своєчасне зарахування коштів сплачених платником податків для оплати поточних зобов’язань на погашення податкового боргу є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши обставини по справі колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.

З наведених норм вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість є узгодженим, можливість зарахування сум сплаченого платником податку податкового боргу в рахунок заборгованості попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п. 87.9 ст. 87, п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Відповідно доводи представника позивача стосовно відсутності у податкового органу права здійснювати нарахування штрафних санкцій за умов зарахування коштів в рахунок сплати податкового боргу на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не містить винятків для застосування штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно чи в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже, податкове законодавство пов'язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.

Посилання скаржника на порушення норм статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року, колегія суддів відхиляє, оскільки як визначено даною нормою: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"; в свою чергу обов’язок особи сплачувати податки та повноваження контролюючого органу адмініструвати справляння податку, враховуючи питання розподілу коштів в межах сплати податкових зобов’язань, передбачені чинним законодавством та не заперечують положенням Конвенції щодо вільного розпорядження майном.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції є правомірними і скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Маркет-сервіс" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 р. у справі № 804/7476/17 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 р. у справі № 804/7476/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко