Постанова № 74869399, 21.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

апеляційне провадження №22-ц/796/4356/2018

справа №752/35/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Білич І.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Лугового Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Новака А.В. 12 березня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю &quві;СБ ЛТД&q?ст; про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ &q?оз;СБ ЛТД&q?яг; пені в сумі 147183,72 грн. та штрафу в сумі 1 071 021,60 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 18 червня 2015 року між сторонами укладено

Договір ПМ/2С-К80 купівлі-продажу майнових прав, пункти 2.2, 4.2 якого викладено у новій редакції згідно із Додатковою угодою №1 від 12 вересня 2016 року та внесено певні корективи.

Відповідно до умов договору визначено, що майнові права передаються на об&q?о,;єкт нерухомості, розташований в об&qut;;єкті капітального будівництва за адресою: місто Київ, вул. Ракетна, будинок 24 з наступними характеристиками: секція 2, поверх 7, квартира №189, кількість кімнат 2, житлова площа згідно технічного паспорту 38,2 кв.м., загальна площа згідно технічного паспорту 70,9 кв.м.

Згідно із п.4.2 договору загальна вартість об&q?но;єкту нерухомості становить 973656 грн., які були сплачені ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до п.2.7 договору плановий термін видачі свідоцтва про право власності - третій квартал 2016 року, але не пізніше 01 жовтня 2016 року.

Проте відповідач умов договору не виконав, об&qu26;єкт будівництва не збудував та в експлуатацію не ввів, чим порушив п.5.2.4 договору, у зв&q?уа;язку із чим ОСОБА_2 просить стягнути:

- передбачений п.7.5 договору штраф у розмірі 10% від загальної вартості майнових прав на об&q?мі;єкт нерухомості за порушення п.5.2.4 договору, що становить 97356,60 грн.;

- 140301,44 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості майнових прав за кожен день прострочення відповідно до п.7.3 договору за порушення п.п. 2.6 та 2.7 договору (обов&q?ог;язок закінчити будівництво та ввести об&q?у ;єкт в експлуатацію у зазначений термін);

- 6882,28 грн. пені згідно із ч.5 ст.10 Закону України &qu82;Про захист прав споживачів&q?т.; за порушення п.2.8 (обов&q?хи;язок видати свідоцтво про право власності у зазначений термін);

- 973656 грн. штрафу відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України &quшт;Про захист прав споживачів&q?.2;.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ &q?вн;СБ ЛТД&q?ад; 147183,72 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 90482,72 грн. пені за порушення терміну введення будинку в експлуатацію; 6882,28 грн. пені за порушення терміну видачі свідоцтва; 973656 грн. штрафу за порушення терміну видачі свідоцтва скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

В апеляційній скарзі, з посиланням на обґрунтування позовної заяви, вказує на те, що судом безпідставно зменшено розмір пені за порушення п.2.7 договору, та безпідставно відмовлено у стягненні пені в розмірі 6882,28 грн. та штрафу у розмірі 973656 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з&qu:";явились,про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з&q? с;явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 18 червня 2015 року між сторонами укладено

Договір ПМ/2С-К80 купівлі-продажу майнових прав, пункти 2.2, 4.2 якого викладено у новій редакції згідно із Додатковою угодою №1 від 12 вересня 2016 року та внесено певні корективи.

Предметом договору є майнові права на квартиру №189 на 7 поверсі у 2 секції в об&qu"T;єкті капітального будівництва за адресою: м.Київ, вул. Ракетна, 24. Вартість об&q?у ;єкту нерухомості на дату підписання додаткової угоди становить 973656 грн. (п.4.2), сплата яких підтверджується цією угодою та банківською квитанцією.

Відповідно до п.2.6 договору плановий термін закінчення будівництва - 4 квартал 2015 року.

Відповідно до п.2.7 договору плановий термін введення в експлуатацію - 2 квартал 2015 року.

Відповідно до п.2.8 договору плановий отримання свідоцтва про право власності - 3 квартал 2015 року, але не пізніше 01 жовтня 2016 року.

Відповідно до п.5.2.4 договору ТОВ &qu't;СБ ЛТД&qu:3; взяло на себе обов&qut-;язок збудувати об&quil;єкт капітального будівництва та здійснити введення його в експлуатацію.

Розділом 7 договору визначено умови відповідальності сторін, якими позивач мотивує позовні вимоги:

7.3. За порушення термінів, передбачених п.2.6. і п.2.7. даного Договору, Продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості, зазначених у п.4.2 даного Договору за кожен дань прострочення.

7.5. У разі невиконання п.5.2.4. даного Договору, Продавець виплачує штраф у розмірі 10% від суми загальної вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості, зазначених у п.4.2 даною Договору.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свого зобов&qu-f;язання за договором не дотримався, у зв&qu26;язку із чим дійшов висновку про стягнення з нього штрафу відповідно до п.7.5 договору у сумі 97365,60 грн. та пені відповідно до п.7.3 договору, зменшивши її розмір до 49818,72 грн.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо пені та штрафу, визначеного відповідно до Закону України &qu11;Про захист прав споживачів&quom;, суд першої інстанції виходив з того, що умови відповідальності сторін визначені у договорі, яким і визначаються межі відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідальність означає законне зобов'язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами. Це зобов'язання може бути передбачене в угоді (договірне зобов'язання) або в правовій нормі (недоговірне зобов'язання).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов&qu; ;язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов&quє ;язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов&qut;;язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України &qu N;Про захист прав споживачів&qu6'; у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

За змістом частин 1, 2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З посиланням на частину 5 ст. 10 Закону України &qus ;Про захист прав споживачів&qu26;, позивач просить стягнути пеню в розмірі 6882,28 грн. за порушення терміну отримання свідоцтва про право власності (пункт 2.8 укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав від 18 червня 2015 року).

Послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Видача свідоцтва про право власності, що передбачено п.2.8 договору та за порушення якого позивач просить застосувати ч.5 ст.10 Закону України &qut-;Про захист прав споживачів&qunt;, не є послугою в розумінні цього Закону та змісту правовідносин сторін. Видача цього свідоцтва є завершальною юридичною процедурою, якою засвідчується право власності на об&q?ос;єкт нерухомого майна, що був збудований та введений в експлуатацію.

Натомість, правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу з будівництво житла.

Відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 6882,28 грн. відповідно до частини 5 ст.10 Закону України &quex;Про захист прав споживачів&quon;.

Окрім того позивач просить стягнути на її користь штраф в сумі 973656,00 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до пункту 11 частини 1 ст.23 Закону України &qufo;Про захист прав споживачів&quTi;.

Проте частиною 2 цієї статті визначено у разі настання відповідальності суб»єктів господарювання за порушення прав споживачів у вигляді штрафів, такі суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Таким чином зазначені норми до вимог позивача не застосовується, при цьому суд першої інстанції помилково вважав, що оскільки договором передбачено відповідальність, то підстави для застосування Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині безпідставного зменшення розміру пені, нарахованої відповідно до пункту 7.3 Договору.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення пені береться до уваги ступінь виконання зобов&quTi;язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов&quoN;язанні, враховуються не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до норм цивільного законодавства зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені є правом суду, а за відсутності виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При вирішенні питання про зменшення розміру пені, суд першої інстанції належним чином не виклав мотивів, за яких дійшов такого висновку, не навів переліку обставин, які мають істотне значення для вирішення цього питання, вказавши лише, що відповідачем не вчинялись дії, направлені на уникнення виконання своїх зобов&quзм;язань.

Посилання відповідача у запереченнях до позовної заяви на факт накладення арешту на незавершене та завершене (крім житлових приміщень, які належать фізичним особам) самовільне будівництво по вул. Ракетній,24 в м.Києві відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва не дає підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки ця ухвала постановлена судом 09 квітня 2015 року, натомість Договір №ПМ/2С-К80 купівлі-продажу майнових прав укладено між сторонами 18 червня 2015 року. Зазначене дає підстави для висновку про те, що відповідач, укладаючи Договір з позивачем, мав бути обізнаним щодо цих обставин, та, діючи добросовісно та обачливо, мав передбачити можливі наслідки вчинення таких дій.

З огляду на наведене колегія уважає, що застосоване судом зменшення суперечить принципу юридичної рівності учасників спору, свідчить про явне заниження суми неустойки, а відтак є неправомірним.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 97356,60 грн. та пені в сумі 140301,44 грн., а всього 237658,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 141, 382 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1344,16 грн. у зв&qu c;язку із розглядом справи в суді першої інстанції та 2016,24 грн. у зв&qufo;язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а всього 3360,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю &qu/p;СБ ЛТД&quas; (код ЄДРПОУ 38918953, м.Київ, просп. Науки, 50,) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) штраф в сумі 97356,60 грн. та пеню в сумі 140301,44 грн., а всього стягнути 237 658,04 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю &q?и.;СБ ЛТД&qu> ; (код ЄДРПОУ 38918953, м.Київ, просп. Науки, 50,) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на відшкодування судових витрат 3360,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

В.В.Соколова