
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №813/1532/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов’язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (82100, вул.Нова, буд.5, м.Дрогобич, Львівська обл.) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79046, вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів), із вимогами:
-зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених п.п.«е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, період роботи – з 01.09.1981 року по 16.08.1999 року – викладач Дрогобицької художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 16.08.1999 року по 19.12.2017 року (день призначення пенсії по віку) – директор Дрогобицької художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
-зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звертався до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Проте, відповідач листом від 28.03.2018 року №03.03-32 повідомив позивача про відмову у виплаті такої грошової допомоги, у зв’язку із тим, що Дрогобицька художня школа, в якій він працює на посаді директора відноситься до відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради.
Позивач вважає, що така позиція відповідача суперечить нормам діючого законодавства України та порушує його права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому звернувся до суду з означеним позовом.
Ухвалою суду від 23.04.2018 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 03.05.2018 року відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
17.05.2018 року від ГУПФУ у Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що посада директора в позашкільних навчальних закладах освіти не передбачена постановою №909, що дає право на призначення пенсії за вислу років, відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно із записами у трудовій книжці з 01.09.1981 року працював у Дрогобицькій дитячій художній школі на посаді викладача; з 16.08.1999 року - переведений на посаду директора Дрогобицької художньої школи.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На адресу позивача ГУПФ України у Львівській області скерувало лист №03.03-32, в якому зазначило, що стаж роботи позивача за спірний період не може бути зарахований до страхового стажу, що визначає право на призначення та виплату грошової допомоги, оскільки Дрогобицька художня школа, в якій він працює на посаді директора відноситься до відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
За приписами ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з нормою п.«е» статті 55 Закону №1788-XII, право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років (з поступовим підвищенням), за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законом України «Про освіту» та Законом України «Про позашкільну освіту» передбачено, що позашкільна освіта є структурною ланкою освіти та її підсистемою.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.
Таким чином, оскільки позивач, як викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником, його право на пенсію за вислугу років передбачено Законом України «Про позашкільну освіту», який має вищу юридичну силу над постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України №909, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме ст.21 ЗУ «Про позашкільну освіту», яка регулює умови призначення пенсії за вислугу років педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів.
Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про позашкільну освіту», не було внесено змін та доповнень до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою №909 від 04.11.1993 року, з метою реалізації права педагогічних працівників позашкільних закладів на пенсію за вислугу років, у відповідності до вимог ст.21 цього Закону.
Разом з тим, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.
Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів (п.6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001 року).
Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров’я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, зокрема, в загально освітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи.
Тобто в силу абзацу 1 Переліку Постанови №909, викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл мають право на пенсію за вислугу років.
Відповідач відмовляється зараховувати період роботи позивача в художній школі, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що Дрогобицька художня школа належить до системи відділу культури та мистецтв органів місцевого самоврядування.
Проте, в примітці 2 до Постанови №909 вказано, що робота в установах і на посадах, передбачених переліком посад в даній постанові, дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Аналіз зазначених норм, дає обґрунтовані підстави вважати, що стаж викладача в художній школі має зараховуватись до пільгового стажу в розумінні пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Постановою №909 Переліком.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників» №963 від 14.06.2000 року визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства та встановлених судом обставин, стаж роботи позивача викладачем Дрогобицької художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») у період з 01.09.1981 року по 16.08.1999 року та директором Дрогобицької дитячої художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») у період з 16.08.1999 року по 19.12.2017 року/день призначення пенсії по віку повинен включатися відповідачем до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років. Судом також з’ясовано, що до моменту призначення позивачу пенсії по віку жодних інших виплат він не отримував.
Отже, враховуючі вищенаведені норми та матеріали справи, суд приходить до висновку, що стаж позивача станом на момент призначення пенсії за віком складав більше 35 років. А отже, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 1409,60 грн., сплачений при зверненні із даним позовом до суду.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов’язання до вчинення дій задоволити повністю.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених п.п.«е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, період роботи – з 01.09.1981 року по 16.08.1999 року – викладач Дрогобицької дитячої художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 16.08.1999 року по 19.12.2017 року (день призначення пенсії по віку) – директор Дрогобицької дитячої художньої школи (п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79046, вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_2 (82100, вул.Нова, буд.5, м.Дрогобич, Львівська обл.; ідент.номер - НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1407 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 червня 2018 року.
Судове рішення № 74868457, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/1532/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: