Рішення № 74868187, 21.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1136/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Ждановій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі за текстом – позивач, ЛОВФСЗІ) до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (далі – відповідач, КП ЛЖЕК № 5), в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції за 2017 рік у сумі 116176,23 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 64,93 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивачем був направлений до державної служби зайнятості запит про надання відповідачем інформації про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови у працевлаштуванні осіб, направлених для працевлаштування та здійснення роботодавцем замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед застрахованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю. 19 березня 2018 року на адресу позивача надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що відповідач у 2017 році щомісяця подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, замовлень до центру зайнятості на професійне навчання або перепідготовку осіб з інвалідністю не направляв. Отже, не всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідач здійснив.

Враховуючи інформацію за Звітом 10-ПІ за 2017 рік, який був надісланий на адресу позивача відповідачем, вбачається не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році, у зв’язку з чим нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 116176,23 грн, яку відповідач, враховуючи норми частини 4 ст. 20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, повинен був сплатити до 15 квітня 2018 року, про що був повідомлений листом від 30.01.2018 № 03-10/15.

Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції станом на 17.04.2018 з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 17 % річних за кожен день прострочення. Пеня за порушення термінів сплати адміністративно- господарських санкцій за період з 17 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року складає 64,93 грн.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

КП ЛЖЕК № 5 надавав у 2017 році до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) щомісячно, у яких роботодавцем визначено потребу в робочій силі (вакансії) у кількості 3 вакансій.

Факт надання вказаної звітності підтверджено листом Лисичанського міського центру зайнятості № 8\05-422 від 15.03.2018 року, в якому зазначено, що протягом 2017 року центром зайнятості до КП ЛЖЕК № 5 інваліди для працевлаштування не направлялись.

Факт створення робочих місць для інвалідів у передбаченій законом кількості також підтверджено штатним розкладом Відповідача.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках(форма № 3-ПН) інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивачем не надано суду доказів на спростування зазначених обставин.

На підставі викладеного, можна дійти висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обов’язок підприємства зі створення робочих місць не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до КП ЛЖЕК № 5 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 116176,23 грн та пені у сумі 64,93 грн.

По справі вчинені такі процесуальні дії:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 травня 2018 року. Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 1-2).

16 травня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи, підготовче засідання призначено на 21 червня 2018 року (арк. спр. 199).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 червня 2018 року (арк. спр. 205-206).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що КП ЛЖЕК № 5 є юридичною особою та зареєстрований у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 28.09.2009 за № 44/118/75, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 28.09.2009 № 105 (арк. спр. 13).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів КП ЛЖЕК № 5 за 2017 рік форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 122 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб), - 2, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб), - 5, фонд оплати праці штатних працівників складає 4724,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 3227,12 грн. (арк. спр. 14).

За несвоєчасну сплату КП ЛЖЕК № 5 адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано підприємству адміністративно-господарську санкцію у розмірі 116176,23 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 164,93 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову (арк.спр. 18).

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

За змістом статті 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Тобто, обов’язок пошуку підходящої роботи для інваліда покладено на Державну службу зайнятості та її територіальні органи.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 3 статті 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Таким чином, на підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, а тому будуть нести відповідальність лише за відмову у працевлаштуванні.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Судом встановлено, що протягом 2017 року КП «ЛЖЕК №5» надавало до центру зайнятості щомісячно, безпосередньо, звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю:

- січень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи не менше 1 року - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- лютий 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи не менше 1 року - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- березень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи не менше 1 року- 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- квітень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- травень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- червень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки -1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- липень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- серпень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії;

- вересень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглим територіями - 2 вакансії;

- жовтень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглим територіями - 2 вакансії;

- листопад 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки - 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглим територіями - 2 вакансії;

- грудень 2017 р.: столяр 4 р., досвід роботи 2 роки – 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглим територіями - 2 вакансії.

Випадків відмови підприємства в працевлаштуванні особам з інвалідністю протягом 2017р. не було, 2 особи з групою інвалідності було працевлаштовані у 2017 році за професією робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями. У 2017 році КП «ЛЖЕК №5» не надавала Лисичанському центру зайнятості замовлень на професійне навчання або підготовку особи з інвалідності для вирішення питання працевлаштування. За відсутністю підходящої роботи, безробітним, у т.ч. і особам з групою інвалідності пропонується пройти навчання за направленням ЦЗ, а також їм надається інформації про спеціалізовані навчальні заклади, в яких вони можуть навчатися за направленням Управління соціального захисту населення (арк. спр. 17).

Факт подачі вказаної звітності підтверджено листом Лисичанського міського центру зайнятості №8/05-748 від 07.95.2018, у якому також зазначено, що протягом 2017 року КП «ЛЖЕК №5» надавало до центру зайнятості щомісячно, безпосередньо, звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю: столяр 4р.,- 1 вакансія; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 2 вакансії. Крім цього, від КП «ЛЖЕК №5» у 2017 році надходила і інша інформація про попит на робочу силу (вакансії) згідно форми № 3-ПН. Фактів відмови комунальним підприємством у працевлаштуванні осіб з інвалідністю протягом 2017р. не було (арк. спр. 77-161).

Факт створення робочих місць для інвалідів у передбаченій законом кількості також підтверджений штатним розкладом Відповідача (арк. спр. 181-185).

Згідно інформації щодо створення на підприємстві робочих місць (вакансій) для інвалідів за 2017 рік по КП «ЛЖЕК №5»вбачається: за професією робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями створено робочих місць для інвалідів – 4, фактично працюючих інвалідів -2; за професією столяр створено робочих місць для інвалідів – 1, фактично працюючих інвалідів – 0 (арк. спр. 196).

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центри зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.70 КАС України на спростування зазначених обставин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Таким чином, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про безпідставність заявлення пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 22 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1