Рішення № 74868116, 21.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року справа № 398/825/18

провадження № 2-іс/811/65/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області

третя особа на стороні відповідача – Відкрите акціонерне товариство завод "Агромаш"

про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійського об’єднаного управління ПФУ в Кіровоградській області №1244/10-30 від 31.01.2018 року в частині не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтрест" до трудового стажу;

- зобов’язати Олександрійське об’єднане управління ПФУ в Кіровоградській області вчинити певні дії, а саме – прийняти рішення, яким врахувати період роботи ОСОБА_1 на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтрест" з 25.04.1980р. по 01.06.1980р. та з 15.05.1989р. по 13.11.1995р. до його загального трудового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно записів його трудової книжки, та наданих ним інших доказів, у вказаний ним термін, він працював на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтрест" на різних посадах, тому має право на призначення йому пенсії за вислугу років.

Також зазначає, що відповідачем прийнято рішення №1244/10-30 від 31.01.2018р., яким заяву про встановлення факту належності записів №4-5 сторінки в трудовій книжці БТ-ІІ №3000030 залишено без розгляду, що на думку позивача є протиправним та таким, що порушують його гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.

Згідно наданого до суду відзиву на позов, сторона відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити, зважаючи на те, що при призначені пенсії ОСОБА_1 не враховано періоди, які не підтверджено документально (т.1,а.с.180-181).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та, згідно ст.ст.257,263КАС України, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Із паспорта громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 народився 11.03.1962 року (т.1,а.с.189).

Відповідно записів копії трудової книжки позивача, останній має близько 37 років загального трудового стажу, у тому числі і період його роботи на підприємстві Ремонтно-механічного заводу "Укрремтреста" з 25.04.1980р. по 01.06.1980р. та з 15.05.1989р. по 13.11.1995р., згідно записів відомостей у трудовій книжці ( т.1, а. с. 5-11).

Судом встановлено, що ВАТ завод "Агромаш" є правонаступником Ремонтно-механічного заводу ПО "Укрремтрест" (т.1,а.с.14).

Факт роботи позивача у вказаний період у Ремонтно-механічному заводі ПО "Укрремтрест" підтверджується дослідженою судом довідкою №62 від 19.03.2018 року, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 в період з 25.04.1980 р. по 01.06.1980р. проходив виробничу практику на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтреста", а в період з 15.05.1989 р. по13.11.1995 р. працював на різних посадах (від економіста до начальника у відділі матеріального забезпечення РМЗ ПО "Укрремтреста" (т.1,а.с.27,210).

Крім того, факт роботи позивача у вказаний період, у згаданому вище підприємстві підтверджується також наступними документами: копіями рапортів на виконання робіт (т.1,а.с.121-122,125), посвідченням на відрядження (т.1,а.с.130,148-165), зведеною відомістю працівників підприємства (т.1,а.с.136) та платіжними відомостями (т.1,а.с.228-237).

Згідно копії наказу від 13.11.1995 року №78-к, судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з заводу "Агромаш" за власним бажанням з 13.11.1995 року (т.1,а.с.174).

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 до загального трудового стажу не зараховано період виробничої практики з 25.04.1980 р. по 01.06.1980р., в зв’язку з тим, що мали виправлення в наказі про зарахування на роботу та відсутня печатка підприємства (т.1, а.с. 180), а дані про роботу з січня 1992 року по 13.11.1995 року в архівній установі взагалі відсутні (т.1,а.с.181).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.10.2017 року про призначення пенсії по інвалідності, разом із додатками, а саме: диплом, довідки про прийняття на роботу, довідку про ідентифікацію номеру, документи про місце проживання, паспорт, свідоцтво про народження, трудова книжка та довідка з навчального закладу (т.1, а.с. 183,зв.бік).

Згідно відомостей з пенсійної справи ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 16 років 6 місяців, 28 днів, стаж 25.04.1980 р. по 01.06.1980р. та з січня 1992 року по 13.11.1995 року відповідачем не враховувався.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011, яка була чинною на час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії - 26.10.2017р., особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно частини першої статті 48 КЗпП України, статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

При цьому, вищенаведеними правовими нормами серед зазначених уточнюючих документів без будь-яких виключень, зокрема передбачено ті, що видані архівними установами.

Згідно трудової книжки, позивач в період з 25.04.1980р. по 01.06.1980р. зарахований на посаду слюсаря на період проходження виробничої практики (т.1,а.с.5, зв.бік). Вказане продубльовано в довідці №62 від 19.03.2018 року (т.1,а.с.12).

Згідно трудової книжки позивача встановлено, що:

в період з 15.05.1989 р. по 01.03.1991 р. ОСОБА_1 зарахований на посаду економіста заводу "Агромаш" (т.1,а.с.6);

в період з 01.03.1991 р. по 09.04.1991 р. переведений на посаду заступника начальника відділу (т.1,а.с.6)

в період з 09.04.1991 р. по 13.11.1995 р. переведений начальником відділу (т.1,а.с.6, зв. бік)

13.11.1995 року – звільнений з заводу за власним бажанням (т.1,а.с.6, зв.бік).

Вказані дані трудової книжки підтверджуються довідкою №62 від 19.03.2018р., згідно з якою ОСОБА_1 в період з 15.05.1989 р. по 13.11.1995 р. працював на різних посадах у відділі матеріального забезпечення РМЗ ПО "Укрремтресту" (т.1,а.с.12).

Згідно вказаних даних, судом встановлено, що позивач працював повний робочий день.

В даному випадку у повній мірі підтверджується факт роботи позивача та існують усі правові підстави для зарахування позивачу до трудового стажу періоду з 15.05.1989 р. по 13.11.1995 р. до загального трудового стажу.

При цьому, судом встановлено, що згідно розпорядження №196907 від 22.11.2017 р., Олександрійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України зараховано період роботи ОСОБА_1 на Ремонтно-механічному заводі "Укрремтрест" з 15.05.1989 року по 15.12.1992 року (т.2,а.с.19-21).

Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане узгоджується з позицією, яка викладена в постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року ( справа №589/4238/16-а, провадження №К/9901/29450/1)

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

В даному випадку, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення індивідуальної дії №1244/10-30 від 31.01.2018р.

Проаналізувавши вказаний лист, судом встановлено, що це є відзив (заперечення) проти заяви про встановлення факту належності запису в трудовій книжці (т.1,а.с.3)

Відповідно до п. 19 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В даному випадку, долучений до матеріалів справи відзив від 31.01.2018 року №1244/10-30 - це письмові пояснення відповідача, на пред’явлену ОСОБА_1 заяву про встановлення факту належності записів № 4- 5 сторінки в трудовій книжці БТ-ІІ №3000030, що перебуває на розгляді в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області (т.1,а.с. 206), а не акт індивідуальної дії.

Таким чином, суд враховуючи принцип ефективності судового захисту приходить до висновку про необхідність відмови в скасуванні рішення Олександрійського об’єднаного управління ПФУ в Кіровоградській області №1244/10-30 від 31.01.2018 року в частині не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтрест" до трудового стажу.

Судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вчинити певні дії, а саме – прийняти рішення, яким врахувати період роботи ОСОБА_1 на Ремонтно – механічному заводі ПО "Укрремтрест" з 16.12.1992р. по 13.11.1995р. до його загального трудового стажу.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2