Рішення № 7486769, 16.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.09р.Справа № 33/351-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс А", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь

про стягнення 75 229 грн. 93 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ульянова І.В., доручення № 09/02 від 02.09.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс А" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення 55 002 грн. 00 коп. - основного боргу по договору поставки № 1200 від 20.08.2008 року, 10 780 грн. 39 коп. - пені, 7 865 грн. 29 коп. - інфляційних, 1 582 грн. 25 коп. - 3% річних та витрати по справі.

27.10.2009 року позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 55 002 грн. 00 коп. - основного боргу по договору поставки № 1200 від 20.08.2008 року, 5 575 грн. 00 коп. - пені, 7 865 грн. 29 коп. - інфляційних, 1 582 грн. 25 коп. - 3% річних та витрати по справі.

28.10.2009 року відповідач наддав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Плюс А" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що саме зобов'язання відповідачем не порушувалось, а строк його виконання й досі не настав з вини позивача.

          Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009 року продовжено строк вирішення спору у справі 33/351-09 до 17.12.2009 року.

08.12.2009 року позивачем надана заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 38 501 грн. 40 коп. - основного боргу, 2 593 грн. 44 коп. - пені, 555 грн. 51 коп. - інфляційних, 380 грн. 63 коп. - 3% річних та витрати по справі.

В судове засідання 16.12.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 16.12.2009 року.

В судовому засіданні 16.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1200 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна товару вказується в Специфікації.

Відповідно до пункту 3.1. Договору товар поставляється на умовах "DDP м. Нікополь, пр. Трубників, 56" (Інкотермс в редакції 2000 р.).

Відповідно до пункту 3.4. Договору моментом поставки товару та моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є момент підписання товарно-супроводжувальних документів.

Згідно з пунктом 5.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1200-д/1 від 05.12.2008 року до Договору розрахунки проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на наступних умовах: 100% вартості партії товару перераховується на протязі 60-ти календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником документів, зазначених в п. 3.3. Договору.

          Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 55 002 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № ПАРн0827001 від 27.08.2008 року на суму 35236 грн. 80 коп., № ПАРн0827002 від 27.08.2008 року на суму 19765 грн. 20 коп. та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯПА № 688708 від 22.08.2008 року, серії ЯПА № 688714 від 22.08.2008 року (а.с. 19-22).

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 16500 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 90 від 23.01.2009 р., 13647 від 24.02.2009 р., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 67).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов’язання щодо поставки товару.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 38 501 грн. 40 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили , що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушений, за кожен день прострочки платежу, пеня складає 2593 грн. 44 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних –555 грн. 51 коп. та 3 % річні - 380 грн. 63 коп., підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –38 501 грн. 40 коп. - основного боргу по договору поставки № 1200 від 20.08.2008 року, 2 593 грн. 44 коп. - пені, 555 грн. 51 коп. - інфляційних, 380 грн. 63 коп. - 3% річних.

Твердження відповідача у своєму відзиві на позовну заяву про те, що зобов'язання останнім не порушувалось, а строк його виконання й досі не настав з вини позивача, спростовуються Додатковою угодою № 1200-д/1 від 05.12.2008 року до Договору, відповідно до пункту 2 якої сторонами було узгоджено графік оплати кредиторської заборгованості станом на 05.12.2008 року за поставлений товар згідно Договору (а.с. 66).

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов з врахуванням заяви про зміну позовних вимог задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс А" (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 120, кв. 107, код ЄДРПОУ 20488216) 38 501 (тридцять вісім тисяч п’ятсот одна) грн. 40 коп. - основного боргу, 2593 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто три) грн. 44 коп. - пені, 555 (п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 51 коп. - інфляційних, 380 (триста вісімдесят) грн. 63 коп. - 3% річних, 420 (чотириста двадцять) грн. 31 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 30.12.2009 рокуІ.А. Рудовська