Рішення № 74867422, 11.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/500/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3Ф.) звернулася до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення № 158 від 20 грудня 2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_4 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкт будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, та рішення головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_5 № 1 від 09 січня 2018 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ВЛ 083161610981 від 09 червня 2016 року «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є замовником реконструкції з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт № ВЛ 083161610981 від 09 червня 2016 року.

Під час проведення позапланової перевірки на об’єкті нагляду відділ містобудування та архітектури Ківерцівської райдержадміністрації встановлено, що містобудівні умови та обмеження (далі – МУО) забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкті будівництва за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: порушено пункт 8 частини першої статті 1; статті 5; абзацу 2 частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; пункт 7.8 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; 5.10 та пункт 5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19 червня 1996 року № 173; абзацу 5 пункту 1.2; пункт 2.1; пункт 2.2; пункт 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

20 грудня 2017 року прийнято рішення № 158 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкті будівництва за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

09 січня 2018 року прийнято рішення № 1, яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована 09 червня 2016 року № ВЛ 083161610981 «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

Підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є скасування містобудівних умов та обмежень від 26 березня 2013 року № 2 у відповідності до рішення № 158 від 20 грудня 2017 року.

Вказує, що правових підстав для прийняття рішення від 20 грудня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень у відповідача немає, оскільки на момент видачі містобудівних умов та обмежень законодавцем не було передбачено такого положення «скасування містобудівних умов та обмежень». Відповідно, положення закону не мають зворотної дії в часі та не можуть бути застосовані до даних правовідносин, які виникли ще 26 березня 2013 року.

Відтак вважає рішення від 20 грудня 2017 року № 158 та № 1 від 09 січня 2018 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв’язку з їх невідповідності нормам чинного законодавства України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що пунктом 6 частини четвертої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 2 частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 19 серпня 2015 року № 698 (далі – Порядок № 698) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Згідно із пунктом 32 Порядку № 698 якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об’єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Частиною п’ятою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, станом на час видачі містобудівних умов та обмежень) передбачено, що Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, у зв’язку з тим, що цільове призначення земельної ділянки не передбачає будівництва, добудови магазину з літнім кафе та квартирами Генеральним планом не передбачено, і територія під будівництвом розташована в санітарно-захисній зоні об’єктів залізничного транспорту, відсутній план зонування та детальний план територій, через невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки та вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, об’єкт нагляду повинен був прийняти рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, чого дотримано не було.

Відповідач виніс рішення про скасування замість зупинення його дії, оскільки неможливість усунення виявлених порушень підтверджується тим, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент винесення оскаржуваного рішення № 158 від 20 грудня 2017 року) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється. Відтак така зміна не є можливою, оскільки генеральним планом м. Ківерці територія під будівництвом розташована в санітарно-захисній зоні об’єктів залізничного транспорту, а плани зонування території та детальний план території в м. Ківерці відсутні.

Крім того, зміна цільового призначення належної позивачу земельної ділянки здійснюється Ківерцівською міською радою, що не залежить від волі позивача.

При цьому, рішенням Ківерцівської міської ради від 24 листопада 2017 року № 23/17 «Про дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки у м. Ківерці, за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2» вирішено лише розробити детальний план вказаної території.

Також зазначає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 09 січня 2018 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ВЛ 083161610981 від 09 червня 2016 року «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2 є безпідставною з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Частиною другою статті 7 цього ж Закону встановлено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об’єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бут скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, головний інспектор будівельного нагляду наділений дискреційним правом скасовувати зареєстровані до набрання чинності вказаним Законом декларації про початок виконання будівельних робіт у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

У відповіді на відзив представник позивача додатково зазначила, що відповідачем не надано жодних доказів про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за виявлені правопорушення, а вирішив скасувати видані містобудівні умови та обмеження та декларацію.

Вказує, що ОСОБА_3 є лише замовником реконструкції з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2 та не володіє спеціальними знаннями щодо видачі містобудівних умов та обмежень. У свій час звернулась до відділу містобудування та архітектури Ківерцівської районної державної адміністрації про видачу МУО, а відтак у відповідності до чинного законодавства позивачу були видані МУО та в подальшому зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.

На час видачі МУО законодавством не передбачена відповідальність у вигляді скасування містобудівних умов та обмежень за правопорушення державних органів.

В запереченні на відповідь на відзив від 26 квітня 2018 року № 1003-1.16/1220-18 представник управління щодо тверджень, що відповідачем не притягнуто винних осіб об’єкту нагляду до відповідальності, оскільки з моменту видання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, головним архітектором Ківерцівського району ОСОБА_6 сплив 2-місячний термін притягнення до адміністративної відповідальності, з дня його вчинення.

Сама ОСОБА_3 перевірці не підлягала, оскільки не є об’єктом нагляду, та за результатами наглядового заходу до жодної відповідальності не притягалась.

У судовому засіданні 11 червня 2018 року представник позивача позов підтримує, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 09 червня 2016 року № ВЛ 083161610981 містяться наступні дані: 1) об’єкт будівництва: реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2; 2) замовник об’єкту будівництва – ОСОБА_3; 3) технічний нагляд здійснює – ОСОБА_7; 4) проектна документація розроблена – КП «БТІ-Плюс»; 5) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані відділом містобудування та архітектури Ківерцівської райдержадміністрації від 26 березня 2016 року № 2 (а. с. 13-19).

На підставі наказу від 15 грудня 2017 року № 1875 та направлення від 15 грудня 2017 року № 65 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Ківерцівської районної державної адміністрації містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2016 року № 2 (а. с. 28).

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_4 встановлено:

1) невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки. Реконструюється об’єкт під магазин з літнім кафе та квартирами. Цільове призначення земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №470023 від 14 серпня 2012 року та пункту 7 розділу «Загальні дані» МУО № 2: для обслуговування магазину. Порушено статтю 5, абзац 2 частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2.4 порядку № 109;

2) об’єкт будівництва згідно генплану знаходиться в санітарно-захисній 50-ти метровій зоні залізнодорожнього транспорту. Порушено пункт 7.8 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; пункт 5.10 та пункт 5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19 червня 1996 року № 173;

3) в пункті 8 розділу «Загальні дані» МУО від 26 березня 2016 року № 2 зроблено посилання на генеральний план м. Ківерці та не вказано рішення про його затвердження. В пунктах 6, 7 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО № 2 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, що не відповідає пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 5 пункту 1.2 Порядку № 109;

4) В пакеті документів, наданих забудовником при отриманні МУО № 2 відсутні: заява забудовника на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; ситуаційний план (схема); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; фото фіксацію земельної ділянки (з оточенням). Порушено пункт 2.1 та пункт 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст від 07 липня 2011 року № 109, про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 грудня 2017 року (а. с. 29-30).

Так, на підставі зазначених у акті порушень, 20 грудня 2017 року прийнято рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкті будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: 45200, Волинська обл., м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2 (а. с. 10).

09 січня 2018 року відповідачем прийнято рішення № 1 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 09 червня 2016 року № ВЛ 083161610981«Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2 (а. с. 11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у сфері містобудування врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07 липня 2011 року № 109 (далі – Порядок № 109), які були чинні на момент видачі 26 березня 2013 року відповідачем містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкті будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: 45200, Волинська обл., м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, та на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 09 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Так, відповідно до пункту 1.2 Порядку № 109 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із пунктом 1.3 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта.

При зміні намірів забудови замовником, якщо вони відповідають містобудівній документації, він отримує нові містобудівні умови та обмеження.

В пункті 2.1 Порядку № 109 зазначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пункт 2.4 Порядку № 109 передбачає, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналогічні положення містяться в статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 05 січня 2013 року.

При цьому, відповідно до частини восьмої зазначеної статті містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Однак, в даному випадку містобудівні умови були видані позивачу начальником відділу містобудування та архітектури Ківерцівської райдержадміністрації ОСОБА_6 та відповідно затверджені головним архітектором Ківерцівського району.

Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок № 109 не містив підстав для скасування як скасування містобудівних умов та обмежень.

Водночас, частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка була чинна на момент видачі 26 березня 2013 року відповідачем містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) встановлено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Крім того, пунктом 2 частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 визначено повноваження головних інспекторів будівельного нагляду у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, а саме: мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень (пункт 32 Порядку № 698).

Таким чином, частина восьма вказаної статті була доповнена положенням про повноваження головних інспекторів будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду щодо скасування містобудівних умов та обмежень у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам лише в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» № 1817-VIII від 17 січня 2017 року, тобто після видачі 26 березня 2013 року містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об’єкт будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

Відтак, суд дійшов висновку, що на момент видачі 26 березня 2013 року містобудівних умов та обмежень, правових підстав, а тим більше повноважень для прийняття рішення № 158 від 20 грудня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкт будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_4 не мав. При цьому, положення закону не мають зворотної дії в часі та не можуть застосовуватись до даних правовідносин, а відтак рішення відповідача про скасування містобудівних умов та обмежень є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт суд зазначає наступне.

З рішення відповідача від 09 січня 2018 року № 1 про скасування декларації вбачається, що єдиною підставою для його винесення та скасування декларації про початок будівельних робіт № ВЛ 083161610981 від 09 червня 2016 року, є скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до рішення № 158 від 20 грудня 2017 року.

Проте, судом встановлено, що в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області відсутні правові підстави для скасування містобудівних умов та обмежень на даний об’єкт реконструкції, тому і відсутні підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт. Відтак, рішення від 09 січня 2018 року № 1, яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судом взято до уваги посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 20 січня 2012 року «Рисовський проти України», ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатись в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків (справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «ОСОБА_5 проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, помилка державного органу при затвердженні містобудівних умов та обмежень та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не може порушувати право замовника на користування та розпорядження належним йому майном.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області судовий збір в розмірі 1 409, 60 грн., сплачений згідно квитанції № 0.0.994965465.1 від 22 березня 2018 року, та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 158 від 20 грудня 2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_4 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26 березня 2013 року № 2 на об’єкт будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 1 від 09 січня 2018 року головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_5 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ВЛ 083161610981 від 09 червня 2016 року «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартирами» за адресою: м. Ківерці, пров. Привокзальний, 2.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (45200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) судовий збір в розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 21 червня 2018 року.