Ухвала суду № 74856670, 12.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2438/17

Провадження №2/521/938/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

12 червня 2018 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Плавича І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1, яка діє особисто та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява, в якій позивачі просили суд вжити певних заходів, а саме: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 149 ч.ч.1,2 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ч.1 п.п.1,2, ч.2, ч.3 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання (п.4). Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Але заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіряючи обґрунтованість даної заяви з урахуванням сутності позовних вимог, суд зазначає, що за своєю природою заявлений позов є майновим, між сторонами існує спір, невжиття відповідних заходів може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 153 ч.ч.1,3,4 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Як регламентує ст. 154 ч.ч.1,2,3, ч.6 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Аналіз матеріалів справи з урахуванням заяви про забезпечення позову в даному випадку не вказує на обов’язок суду застосувати зустрічне забезпечення. Але при цьому суд доводить до відома сторони позивача, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у ст. 155 ч.1 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися (ст. 159 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доцільність задоволення заяви сторони позивача та вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 157, 159, 258, 259, 260, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: