Ухвала суду № 74856144, 12.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-2494/11

Провадження № 4-с/520/10/18

УХВАЛА

12.06.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність ОСОБА_1 державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність ОСОБА_1 державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3, в якій просить суд визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 52587366 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 червня 2017 року та по виконавчому провадженню № 52587902 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 червня 2017 року, також просить скасувати постанову по виконавчому провадженню № 52587366 від 16 червня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу та постанову по виконавчому провадженню №52587902 від 16 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому скаржник посилається на те, що підставою для повернення виконавчих листів стягувачу встановлено те, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення експертної оцінки майна. Проте, у АТ «Родовід Банк» відсутні будь-які дані щодо надходження листа ДВС про необхідність авансування витрат на проведення експертної оцінки майна, а також про попередження виконавця про повернення стягувачу виконавчого документа а у разі не приведення такого авансування, як то передбачено п.4 частини першої ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись якою виносились постанови про повернення виконавчих документів стягувачу. На думку скаржника, зазначені постанови винесено з порушенням норм права та мають бути скасовані, а тому вони вимушені звернутись до суду з даною скаргою.

У судове засідання, незважаючи на те, що явку державного виконавця було визнано обов’язковою, представник другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомив, витребувані судом оригінали матеріалів виконавчого провадження №52587366 та №52587902 для огляду у судовому засіданні не надав. В матеріалах справи наявні заперечення на скаргу в яких представник Відділу просить у задоволенні скарги відмовити, зазначивши, що виконавчі дії вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця.

Скаржник: представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у судове засідання не з’явився, повідомлявся, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, скаргу просив задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріли справи, оглянувши матеріали цивільної справи №1512/2-2494/11, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 01 лютого 2012 року Київським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення по цивільній справі № 2-2494/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги були задоволені.

02 березня 2012 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та виконавчий лист про стягнення судових витрат, за якими було відкрито виконавче провадження № 52587366 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором та виконавче провадження № 52587902 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення судових витрат.

28 серпня 2017 року АТ «Родовід Банк» отримав постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 червня 2017 року, які винесені головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 з яких вбачається, що підставою для повернення виконавчих листів встановлено те, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення експертної оцінки майна.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нездійснення державним виконавцем виконавчих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» призводить до порушення законних прав та інтересів стягувача.

Слід зазначити, що у своїх запереченнях на скаргу державний виконавець зазначає, що виконавчі дії вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, проте, будь-яких доказів належного повідомлення стягувача про необхідність провести авансування витрат на проведення експертної оцінки майна, попередження виконавця про повернення стягувачу виконавчого документа у разі не проведення такого авансування суду не надано, витребуваних судом матеріалів виконавчих проваджень для огляду також не надано.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

При таких обставинах, суд вважає, що встановлені в судовому засіданні фактичні обставини вказують на те, що державний виконавець передчасно ухвалив постанову про повернення виконавчого документа, що в свою чергу є безумовним порушенням прав стягувача на своєчасне та повне виконання рішення суду у примусовому порядку, а тому приходить до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447 - 453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність ОСОБА_1 державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №52587366 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 червня 2017 року.

Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №52587902 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 червня 2017 року.

Скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головної територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №52587366 від 16 червня 2017 року про повернення виконавчого документу, стягувачу.

Скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №52587902 від 16 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п’ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Огренич І. В.