Рішення № 74852569, 12.04.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/17/18

Провадження № 2/376/103/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Віговського С.І.,

при секретарі Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира в порядку загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору від 05.05.2010 року відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку складають між нею та банком Договір; позичальник зобов'язувалася погашати своєчасно заборгованість за кредитом та відсотками, але своїх зобов'язань не виконала, станом на 04.12.2017 року відповідач має заборгованість перед банком в сумі 40 962,46 (сорок тисяч дев'ятсот шістдесят два) грн. 46 коп. з нарахованими відсотками, пенею та комісіями, штрафами. Позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану суму боргу та судові витрати в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги вказані в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання призначені на 13.03.2018 року та 12.04.2018 року не з'явилася без поважних причин, про причини неявки в судові засідання суду не повідомила, про дату, час та місце судових засідань була повідомлена належним чином завчасно у строки передбачені ч. 5 ст. 128 ЦПК України, що вбачається із рекомендованих листів із повідомленнями про вручення поштових відправлень (повісток) отриманих відповідачем 27.02.2018 року (№ поштового відправлення 0900100314755) та 16.03.2018 року (№ поштового відправлення 0900100333199); відзиву на позов не подавала; заяви про розгляд справи у свою відсутність до суду не подавала, а тому суд, за відсутності заперечень представника позивача проти такого вирішення справи, на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем, ОСОБА_1, 05.05.2010 року було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку складають між нею та банком Договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії зазначених в Заяві та Умовах в строки, що підтверджується копією заяви позичальника, яка нею підписана.

В заяві позичальника, яка була підписана відповідачем, передбачені наступні гарантії, а саме: відповідач підтвердила своїм підписом, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, із запропонованими банком Умовами та правилами, Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг; що вона ознайомилася і погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Таким чином, підписавши заяву позичальника та довідку про умови кредитування, відповідач підтвердила, що між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір на вказаних вище умовах.

В п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

При цьому, згідно п. 1.1.7.41 Умов і Правил, цей Договір діє без обмеження строку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінювати (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Так, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов і Правил.

Пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 Умов і Правилпередбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Так, за несвоєчасну сплату послуг передбачених Договором, Умовами і Правилами позичальник платить Банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

А згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту за приписами п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до пунктів 2.1.1.4.2, 2.1.1.12.11 Умов і Правил, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Судом встановлено, що відповідач не виконала умови договору щодо своєчасної сплати коштів на погашення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який було проведено позивачем станом на 04.12.2017 року.

Сума заборгованості згідно розрахунку складає 40 962,46 (сорок тисяч дев'ятсот шістдесят два) грн. 46 коп., а саме: 378,04 грн. - заборгованість за кредитом, 33707,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4450,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1926,78 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ст. 282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на вимоги ст. 282 ЦПК України, вирішуючи спір відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вказано вище в рішенні, сторони досягли всіх істотних умов договору, які були запропоновані банком і викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою, в тарифах банку, відповідач була ознайомлена з цими документами, погодилася з ними, на що сама вказала в підписаній нею заяві, а отже договір між сторонами є укладеним.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549, п. 1 ст. 550, ст. 551, ст. 552 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, плата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості по кредиту, процентів за його користування, пені та комісії, передбачених Договором у зв'язку з невиконанням зобов'язань відповідача та ухвалює рішення, яким зобов`язує стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.05.2010 року в сумі 38 535,68 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 68 коп.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.7.6,2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374-цс17.

За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість одночасного стягнення з відповідача, ОСОБА_1, пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 1926,78 грн.), а відтак, у задоволенні позову в частині стягнення штрафів суд вважає позивачу відмовити.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача частково, то вимоги щодо відшкодування судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. підлягають, згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, задоволенню частково в сумі 1505,20 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. 20 коп.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549-552, 610-612, 623-625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 11-13, 19, 23, 27, 81, 128, 133, 141, 280-282, 288, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.05.2010 року в сумі 38 535,68 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 1505,20 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. 20 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.І. Віговський