Рішення № 74852271, 18.06.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2978/18

пр.№ 2-а/464/144/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

за участю секретаря судових-засідань ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БР № 458039 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.05.2018. В обґрунтування позову покликається на те, що інспектором УПП у Львівській обл. Боднар Д.В. його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що начебто він 18.05.2018 о 08.30 год. по вул.Липинського у м.Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив поворот ліворуч перетнувши лінію дорожньої розмітки 1.3 «подвійна суцільна лінія», чим порушив р.34 ПДР України та відповідно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки, при її винесенні інспектор УПП не надав жодних належних доказів його вини у вчинені описаного правопорушення, не навів повної та об’єктивної аргументації притягнення його до адміністративної відповідальності. Його пояснення та доводи щодо обставин події, зокрема про те, що жодних знаків та вказівників стосовно заборони виконання такого маневру на даній ділянці дороги не встановлено, а видима дорожня розмітка (суцільна лінія) в місці повороту взагалі відсутня, інспектором до уваги взяті не були, натомість останній виніс постанову про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення. Вважає, що відсутність розмітки у місці, де вона повинна бути нанесена, не відповідає вимогам державного стандарту України ДСТУ 2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування». Стверджує, що інспектор патрульної служби невірно оцінено ситуацію, при цьому порушено вимоги ст.ст.247, 251, 256, 268, 272, 276, 280, 283 КУпАП, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв’язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 05.06.2018 даний позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подав до суду заяву за замістом якої позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглядати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача УПП у Львівській області ДПП в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, жодних заяв та/або клопотань від останнього не надходило, а тому у відповідності до ст.205 КАС України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника установи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку сторін в судове засіданні та подане позивачем клопотання про розгляд справи у його відсутності, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних в справі доказів, без фіксування судового процесу технічними засобами згідно ч.4 ст.229 КАС України.

З’ясувавши та встановивши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.05.2018 постановою серії БР № 458039 позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Згідно даної постанови, позивач визнаний винним у тому, що він 18.05.2018 о 08.30 год. по вул.Липинського у м.Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив поворот ліворуч перетнувши лінію дорожньої розмітки 1.3 «подвійна суцільна лінія», чим порушив р.34 ПДР України.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються на підставі доказів, якими є будь-які фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність вказаних обставин.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови № 14від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Незважаючи на зазначені обставини, відповідачем не було подано в порядку визначеному ч.1 ст.261 КАС України відзиву на позовну заяву, не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та які, в свою чергу, стверджували про вчинення позивачем вищеописаного адміністративного правопорушення.

На противагу вищевказаному, позивачем представлено матеріали фототаблиці, з якої чітко вбачається відсутність, всупереч п.2.3.13 ДСТУ 2587-94, дорожньої розмітки 1.3 «подвійна суцільна лінія» на ділянці дороги по вул.Липинського – вул.Плетенецького у м.Львові, на якій інспектором зафіксоване згадане адміністративне правопорушення.

В силу положень ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об’єктивно з’ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується розподілу судових витрат, то в даному випадку позивач, в силу положень ч.4 ст.288 КУпАП, звільнений від сплати судового збору, а інші витрати передбачені ст.ст.132, 134 КАС України останнім не конкретизовані та фактично (документально) не підтвердженні, у зв’язку з чим стягненню не підлягають.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, п.1 ст.247, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 261-262, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БР № 458039 від 18.05.2018 про притягнення ОСОБА_2 (07.08.1960р.н., ІПН - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному КАС України протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя: Чорна С.З.