Ухвала суду № 74851658, 19.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3590/18

Провадження № 4-с/461/25/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2018 м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

представника боржника ОСОБА_1

стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за скаргою Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України ( 79005, м.Львів, пр. Шевченка, 7, кім 39, ЗКПО 20805355) на дії державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 (79000, м.Львів, пр. Чорновола, 39), -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 року Львівська обласна організація профспілка працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України звернулась в суд із скаргою, в якій просила суд:

1.Визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 року ВП № 56281717.

2.Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна божника від 26 квітня 2018 року ВП № 56281717.

3.Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03 травня 2018 року ВП № 56281717.

4.Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 05 травня 2018 року ВП № 56281717.

Вимоги скарги мотивовані тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2018 року у справі № 461/5198/17 частково задоволено позов ОСОБА_2 до Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України та ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на користь ОСОБА_2 151 200 (сто п’ятдесят одну тисячу двісті) гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору. Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 грн. гривень допустити до негайного виконання. Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист №461/5198/17 від 24.04.2018 на виконання вказаного рішення. По даному виконавчому листу старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 26.04.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56281717.

В скарзі зазначено, що вказана постанова винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року, а дії старшого виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області є протиправними. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 р. направлена боржнику лише 10.05.2018 р, проте мала надсилатись не пізніше наступного робочого дня. Не зрозуміло та жодним чином не зазначено в постанові, з якої саме суми державний виконавець розрахував 10 відсотків винагороди. Моніторингом Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стало відомо, що старшим державним виконавцем Лесько Н.М. винесено постанови від 26.04.2018 р., 03.05.2018 р. та 05.05.2018 р.

Вказані постанови про накладення арешту на майно та кошти, на думку боржника, є незаконними та підлягають скасуванню з підстав винесення з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Боржник зазначає, що державний виконавець не провів опису майна та не вказав на яке саме майно накладає арешт, а тому наявні підстави для скасування постанов про накладення арешту на майно та кошти.

Представник боржника в судовому засіданні просив скаргу задовольнити повністю. Надав пояснення, аналогічні у викладеній скарзі.

Представник Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи підтвердження про направлення на офіційну електронну адресу. Про причини неявки суд не повідомили.

За нормою ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.

Заслухавши думку представника боржника, думку стягувача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

За нормою ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Перелік прав та обов'язків державного виконавця визначений ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 24.04.2018 року у справі № 461/5198/17 позов ОСОБА_2 до Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України (місцезнаходження за адресою: м.Львів, проспект Т.Шевченка, 7, кім.39) на користь ОСОБА_2 151 200 (сто п’ятдесят одну тисячу двісті) гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнути з Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору. Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 гривень допустити до негайного виконання.

На підставі вказаного рішення суду 24.04.2018 року ОСОБА_2 видано 24.04.2018 р. виконавчий лист до негайного виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 гривень.

26.04.2018 р. на підставі вищезазначеного виконавчого листа старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56281717.

Оцінюючи дану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56281717 від 26.04.2018 р.суд встановив, що така не відповідає рішенню Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2018 року. А саме, невірно зазначено, що «рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 гривень допустити до негайного виконання». Проте стягувачем в даному випадку є саме ОСОБА_2, в користь якого стягнено середній заробіток за один місяць. Він не боржником, з якого слід стягувати кошти. Тобто, дана постанова по суті унеможливлює виконання боржником частини рішення суду, що підлягає негайному виконанню. Тому суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56281717 від 26.04.2018 р. прийнята неправомірно та підлягає скасуванню.

Крім цього, п.3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 зазначено про стягнення з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 13734 грн.

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Проте у виконавчому провадженні № 56281717 жодних коштів із боржника не стягнуто і доказів про це державним виконавцем не надано. В постанові не зазначено, з якої саме суми державний виконавець розрахував 10 відсотків винагороди, чому виконавчий збір підлягає стягненню саме в сумі 13734 грн. Вказане також підтверджує незаконність винесеної державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частинами 2, 5, 8 статті 52 цього ж закону встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Судом встановлено, що державним виконавцем Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанови державного виконавця про арешт майна боржника:

1)від 26.04.2018 ВП №56281717, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 151200 грн.;

2)від 03.05.2018 ВП №56281717, якою накладено арешт на банківських рахунках, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 165184 грн.;

3)від 05.05.2018 ВП №56281717, якою накладено арешт на банківських рахунках, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14110 грн.

Оскільки судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження №56281717 від 26.04.2018 р. прийнята неправомірно та підлягає скасуванню – відповідно вищевказані постанови про арешт майна боржника є неправомірними, оскільки винесені на основі протиправного рішення про відкриття виконавчого провадження. В оскаржуваних постановах також невірно зазначено, що «рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 гривень допустити до негайного виконання». Стягувачем в даному випадку є саме ОСОБА_2, в користь якого стягнено середній заробіток за один місяць. Він не є боржником з якого слід стягувати кошти. Тобто, постанови державного виконавця по суті унеможливлює виконання боржником частини рішення суду, що підлягає негайному виконанню. Крім цього, у оскаржуваних постановах жодним чином не обґрунтовано сум звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 151200 грн., 165184 грн. та 14110 грн.

Суд наголошує, що Галицьким районним судом 24.04.2018 р. видано виконавчий лист щодо негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць у сумі 13 860 гривень. Тобто, у випадку правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця було б право накладати арешт на майно боржника лише в межах суми стягнення, тобто в межах 13860 грн. Накладати арешт на майно боржника в межах стягнення на користь ОСОБА_2 151200 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу державний виконавець не вправі, оскільки рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2018 року не вступило в законну силу.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Зокрема, зазначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 вказаного законодавчого акту, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з п.10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

У суду відсутні відомості, що при винесенні постанов про арешт майна боржника від 26.04.2018 р., від 03.05.2018 р. та від 05.05.2018 р. державний виконавець дотримався вищевказаних вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Відсутні відомості проведенняопису майна. В постановах не вказана на яке саме майно накладається арешт.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд неодноразово направляв запити у Галицький відділ Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про надання матеріалів виконавчого провадження ВП №56281717 для огляду в судовому засіданні, а також копії даного виконавчого провадження для приєднання до матеріалів скарги. Державний виконавець до суду не прибув, матеріали виконавчого провадження суду для огляду надані не були, заперечень проти скарги в суд не надходило.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, скарга Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України на дії державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 є обґрунтованою, а оскаржувані постанови у виконавчому провадженні ВП №56281717 підлягають скасуванню через їх неправомріність.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 354, 447, 448, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Львівської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України ( 79005, м.Львів, пр. Шевченка, 7, кім 39, ЗКПО 20805355) на дії державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 (79000, м.Львів, пр. Чорновола, 39) - задовольнити

Визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 р. ВП №56281717.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 26 квітня 2018 р. ВП №56281717.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03 травня 2018 р. ВП №56281717.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 05 травня 2018 р. ВП №56281717.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.