Ухвала суду № 74851301, 21.06.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2102/18

1-кп/357/715/18

Категорія 8

У Х В А Л А

21.06.2018 року м. Біла Церква Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Буцмак Ю. Є. , за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.Г., прокурора Лужецького С.А., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, в ході розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувального акта відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В :

Білоцерківським міськрайонним судом здійснюється судовий розгляд на підставі обвинувального акта кримінального провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України. Досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось СУ ГУ НП у м. Києві, обвинувальний акт затверджений 16.02.2018 р. прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_4, до суду обвинувальний акт направлений згідно супровідного листа за № 04/2/4/2-45-18 від 12.02.2018 р. заступником прокурора м. Києва А. Корж. Обвинувальний акт до Білоцерківського міськрайонного суду поступив 28.02.2018 р. Суддею 5.03.2018 р. постановлена ухвала про проведення підготовчого судового засідання 12.04.2018 р.

У підготовчому судовому засіданні 12.04.2018 р., а також у судовому засіданні 11.05.2018 р. приймав участь прокурор Борисенко О.В., яким на підтвердження своїх повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні було суду надано постанову першого заступника прокурора м. Києва П.М. ОСОБА_5 від 27.09.2017 р. про призначення групи прокурорів, до складу, якої включений він та ще 9 прокурорів прокуратури м. Києва, а усього 10 прокурорів, старшим групи призначений ОСОБА_4

21 червня 2018 р. у судове засідання по розгляду зазначеного обвинувального акта, прибув прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_6, надавши на підтвердження своїх повноважень постанову Першого заступника Генерального прокурора Сторожука Д.А. від 17 травня 2018 р. про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_3 заявив відвід прокурору Лужецькому С.А., подавши суду письмову заяву, мотивуючи тим, що прокурор Лужецький С.А. включений до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні всупереч положень ст. 19 Конституції України, вимог ст. 37 ч.2,3 КПК України, ст.ст.3, 17 Закону України «Про прокуратуру», оскільки перший заступник Генерального прокурора відповідно до норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня, оскільки він у процесуальному розумінні повноважень прокурора, не є для вказаних прокурорів, прокурором вищого рівня. Включення прокурора Лужецького С.А., за не передбачених законодавством обставин, до групи прокурорів у кримінальному провадження, викликає у нього обґрунтований сумнів в його (прокурора Лужецького С.А.) неупередженості, що є підставою передбаченою ст. 77 ч.1 п.3 КПК України для відводу прокурора Лужецького С.А., якого він просить відвести від

участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Обвинувачений, потерпілий підтримали захисника.

Прокурор повідомив суду, що він діє відповідно до постанови першого заступника Генерального прокурора Сторожука Д.А. від 17.05.2018 р. про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, відповідно до якої він включений до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Суд вислухавши учасників судового засідання дійшов наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури – Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Згідно ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органів прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу через неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про прокуратуру». Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок.

1. Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов'язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

2. Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

3. Під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов'язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.

Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури – керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;

4. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання відповідним прокурором.

Перший заступник Генерального прокурора відповідно до вищевказаних норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» є прокурором вищого рівня для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого в самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов висновку, що перший заступник Генерального прокурора, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури, з можливістю включення до цієї групи інших прокурорів стосовно яких він є прокурором вищого рівня, перелік яких визначений законом України «Про прокуратуру».

Перший заступник Генерального прокурора відповідно до вищевказаних норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати/змінювати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів місцевої прокуратури, оскільки він, на переконання суду, у процесуальному розумінні повноважень прокурора, не є для вказаних прокурорів, прокурором вищого рівня. Перелік прокурорів вищого рівня стосовно прокурорів місцевих прокуратур визначений законом України «Про прокуратуру», і до нього не входить Перший заступник Генерального прокурора.

При цьому суд зазначає, що зміна прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, після початку досудового розслідування, у т.ч. шляхом створення нової групи прокурорів, внесення до неї змін, можлива лише у випадках передбачених ч.2,3 ст. 37 КПК України.

Суд зазначає, що у постанові про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 17 травня 2018 р., до якої включений прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_6, зазначено: «З метою забезпечення належного підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, додержання розумних строків та недопущення випадків неявки в судові засідання прокурора необхідно змінити групу прокурорів, включивши до її складу працівників Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області».

Суд установив, що зазначені у постанові від 17 травня 2018 р. підстави зміни групи прокурорів, шляхом включення до її складу прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, не відповідають вимогам закону.

Обставини зміни (необхідність зміни групи прокурорів), зазначені у постанові від 17.05.2018 р. є такими, що не відповідають підставам/випадкам за яких, відповідно до ст. 37 ч.2,3 КПК України може бути здійснена заміна прокурора.

У постанові від 17.05.2018 р. про зміну групи прокурорів не зазначено чому/з якої саме підстави/випадку, із передбачених ст. 37 КПК України, виключено із складу групи прокурорів, які раніше здійснювали процесуальне керівництво - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Із змісту вищезазначеної постанови не зрозуміло дійсна чи втратила силу, змінена постанова першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_5 від 27.09.2017 р. про призначення групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Остання взагалі не згадується. За таких обставин неможливо дійти висновку, що вона втратила силу, вищевказані прокурори відділу прокуратури м. Києва, виключені зі складу групи прокурорів.

Суд зазначає, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснювало СУ ГУ НП в м. Києві, процесуальне керівництво під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося прокурорами відділу прокуратури м. Києва.

У підготовчому судовому засіданні судом з»ясовано, що обвинувальний акт відповідно до територіальної підсудності (у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення) підсудний Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

У підготовчому судовому засіданні суд з»ясував у прокурора, що ним (прокурором) незважаючи на очевидність здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчим органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого не знаходилось місце вчинення кримінального правопорушення (вул. Лісова, 26, с. Трушки Білоцерківського району Київської області), у цьому кримінальному провадженні не була визначена інша підслідність, відповідно до ч.2 ст. 218 КПК України.

Указане, на переконання суду, є свідченням розуміння прокурором своїх дій та їх наслідків у цьому кримінальному провадженні, в ході його досудового розслідування і судового розгляду, тобто з його початку до завершення.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що участь прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у вказаному кримінальному проваджені, який включений до складу групи прокурорів, без дотримання вимог КПК України, закону України «Про прокуратуру», є обставиною, яка викликає обґрунтовані сумніви сторони захисту в його (прокурора Лужецького С.А.) неупередженості, а тому заява про відвід підлягає задоволенню, прокурор Лужецький С.А. відводу.

Відповідно до ст. 83 ч. 1 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор – керівником органу прокуратури.

Згідно із ст. 371 ч.3 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Враховуючи викладене, ст. 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 3,37,77,80,81,83,371 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву захисника ОСОБА_3 від 21.06.2018 р. про відвід прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження № 357/2102/18-к, 1-кп/357/715/18 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України, задовольнити.

Копію вказаної ухвали надіслати заінтересованим особам для забезпечення участі прокурора у судовому розгляді вказаного кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_16

Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області