Рішення № 74851111, 22.06.2018, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/273/18

Провадження № 2/353/183/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.

за участю: cекретаря судового засідання - Бойка В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна, а саме земельних ділянок: з кадастровим номером 262561010003011007, площею 0,0478 га, яка розташована по вул. Винниченка, 68, в м. Тлумач Івано-Франківської області, та з кадастровим номером 2625610100:03:011:006, площею 0,0167 га, яка знаходиться по вул. 9 Травня, в м. Тлумач Івано-Франківської області. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він придбав вищевказані земельні ділянки, однак при здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно було встановлено, що на це майно накладене обтяження по виконавчому провадженню на попереднього власника цих земельних ділянок. А тому, вважає за необхідне зняти арешт з належних йому земельних ділянок. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору.

15.03.2018 року цивільну справу було внесено до системи автоматизованого розподілу, однак згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи. Після виходу судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. з відпустки, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.03.2018 року дану справу передано останній для розгляду.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 29.03.2018 року вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу Тлумацькому РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області п’ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву.

19.04.2018 року представник відповідача Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що арешт на нерухоме майно було накладено на підставі виконавчого листа № 2-15/2010, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 03.08.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «КРИСТАЛБАНК», 1676034,09 грн. Вважає, що дії державного виконавця вчинені під час виконання вищенаведеного виконавчого провадження є правомірними, а тому судові витрати слід покласти на позивача.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2018 року до участі у справі за в якості співвідповідачів залучено: ОСОБА_2 та ПАТ «КРИСТАЛБАНК». Також даною ухвалою було встановлено співвідповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву.

15.05.2018 року від представника співвідповідача - ПАТ «КРИСТАЛБАНК» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, копія якого одночасно була направлена учасникам справи (квитанція ПАТ «Укрпошта» від 10.05.2018 року, а.с. 45, 47), в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обґрунтовував тим, що відносно боржника ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 55048610, на підставі виконавчого листа № 2-15/2010 виданого на виконання рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/14-10-700 G132 від 27.09.2007 року у розмірі 1674214,09 грн. 04.09.2017 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області замінено сторону у даному виконавчому провадженні, а саме стягувача ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» на його правонаступника ПАТ «КРИСТАЛБАНК». Враховуючи, те, що державним виконавцем встановлюється належність майна боржника на підставі відповідей з реєструючих органів, вважає дії державного виконавця такими, що відповідають вимогам законодавства, а арешт таким, що не підлягає зняттю.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, відповіді на відзив суду не надав, однак подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі (а.с. 58).

Представник відповідача Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (копія реєстру на відправлення кореспонденції кур’єром, а.с. 65 зворот).

Представник співвідповідача ПАТ «КРИСТАЛБАНК» в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, а.с. 62).

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 56).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2009 року та 14.07.2009 між ОСОБА_2 (продавець/відповідач) та ОСОБА_3 (покупець/позивач) були укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок, зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за № 785 та № 1469 (а.с. 4, 6), відповідно до яких ОСОБА_2 (відповідач) відчужив ОСОБА_3 (позивач) належні йому на праві особистої приватної власності земельні ділянки, зокрема:

- земельну ділянку площею 0,0478 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Винниченка, 68, в м. Тлумач Івано-Франківської області, за кадастровим номером № 2625610100030110007, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянки серії ІФ № 047618, виданого Тлумацькою міською радою Тлумацького району Івано-Франківської області 30.03.2004 року на підставі рішення виконкому Тлумацької міської ради від 25.04.2002 року № 164, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 231;

- земельну ділянку площею 0,0167 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. 9-те Травня, в м. Тлумач Івано-Франківської області, за кадастровим номером № 2625610100:03:011:0006, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянки серії ЯЖ № 980315, виданого Тлумацькою міською радою Тлумацького району Івано-Франківської області 08.07.2009 року на підставі Ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області № 2-53 від 25.11.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100234.

Вищевказані договори купівлі продажу були посвідчені приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріально округу Івано-Франківської області ОСОБА_5, який в свою чергу 02.04.2009 року та 14.07.2009 року вніс відомості про вчинення вищевказаних правочинів до Державного реєстру правочинів, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру правочинів від 02.04.2009 року та 14.07.2009 року (а.с. 5, 7).

Проте, з копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 13.03.2018 року (а.с. 8-11) вбачається, що спірне нерухоме майно обмежене обтяженнями, накладеними при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП № 21815429, за яким попереднім власником майна (боржником) був ОСОБА_2 (відповідач), зокрема постановою головного державного виконавця Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 21.03.2017 року накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 В той же час, згідно зазначеної інформації вбачається, що державна реєстрація права приватної власності за ОСОБА_3 (позивач) на вищевказані земельні ділянки, яка виникла на підставі вказаних договорів купівлі-продажу, відбулась 21.08.2017 року. Дані обставини також підтверджуються копією постанови про арешт майна боржника від 21.03.2017 року, винесеної головним державним виконавцем Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 21815429 по виконанню виконавчого листа № 2-15, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 03.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 (відповідач) на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» 1676034,09 грн. (а.с. 25). Відповідно до копії ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2017 року проведено заміну сторони виконавчого провадження № 21815429, а саме: замінено ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», як стягувача, на його правонаступника – ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (а.с. 29-30).

15.11.2017 року ОСОБА_3 (позивач) звернувшись до Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області з заявами №№1524, 1525 про звільнення з-під арешту майна боржника, а саме спірних земельних ділянок, отримав відповіді №№ 30, 31 від 14.12.2017 року, відповідно до яких Тлумацький РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області повідомило його про те, що згідно інформації наданої відділом Держгеокадастру у Тлумацькому районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області спірні земельні ділянки належать на праві власності особі, щодо якої відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості, у зв’язку з чим державним виконавцем зареєстровано обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 12, 13). Так, відповідно до копій відповідей Відділу Держгеокадастру у Тлумацькому районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 8-28-0.3-543/2-17 від 19.05.2017 року та № 8-9-0.30-92/111-18 від 29.03.2018 року, встановлено, що згідно записів у книгах реєстрації державних актів на право власності на землю на території Тлумацького району, станом на 31.12.2012 року за ОСОБА_2 (відповідач) зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами: № 2625610100030110007, № 2625610100:03:011:0006 та № 2625610100:03:011:0009 (а.с. 26, 27).

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, арешт та вилучення майна боржника визначено Роздідом VII Закону України «Про виконавче провадження, зокрема ч. 1 ст. 48 вищевказаного закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз'яснень, викладених в абзаці 3 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК попередньої редакції, ст. 12 ГПК попередньої редакції) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частина 4 ст. 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім цього, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Тобто в розумінні цієї статті, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Як видно з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, укладені 02.04.2009 року та 14.07.2009 року, про що також було внесено відомості до Державного реєстру правочинів, тобто раніше, ніж державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 21.03.2017 року. Обтяження спірних земельних ділянок ОСОБА_2, як колишнього власника, унеможливлює ОСОБА_3, як нового власника, реалізувати в повному обсязі своє право власності на вказане нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави позовних вимог, позовні вимоги є підставними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При такому вирішенні позову, з відповідача та співвідповідачів слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 704,80 грн., тобто по 234,93 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного, відповідно до Конституції України, ст. 316, 321, 328, 334, 391 ЦК України, ст.ст. 18, 48, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме :

- земельної ділянки площею 0,0478 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вул. Винниченка, 68, в м. Тлумач Івано-Франківської області, за кадастровим номером № 2625610100030110007;

- земельної ділянки площею 0,0167 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вул. 9-те Травня, в м. Тлумач Івано-Франківської області, за кадастровим номером № 2625610100:03:011:0006,

який накладений постановою про арешт майна боржника, серія та номер: ВП № 21815429, виданою 21.03.2017 року головним державним виконавцем Тлумацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 (номери записів про обтяження: 22016553 та 22017037)

Стягнути з Тлумацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, розташованого на пл. Д.Галицького, 17, м. Тлумач Івано-Франківської області, ЄДРПОУ – 34023481, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, - 234,93 грн. (двісті тридцять чотири гривні 93 копійки) судових витрат понесених позивачем по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, - 234,93 грн. (двісті тридцять чотири гривні 93 копійки) судових витрат понесених позивачем по сплаті судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК», розташованого по вул. Кудрявський узвіз, 2, м. Київ, ЄДРПОУ – 39544699, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, - 234,93 грн. (двісті тридцять чотири гривні 93 копійки) судових витрат понесених позивачем по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Н.І. Лущак