Постанова № 74850761, 19.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 331/1491/16-ц

Номер провадження 22-ц/778/910/18

Головуючий у 1 інстанції Скользнєва Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року у справі за поданням Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, заінтересовані особи: прокуратура Запорізької області, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року державний виконавець Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_8 звернулась до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, посилаючись на те, що на виконанні Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ знаходиться виконавче провадження № 47306828 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/331/22/13, виданого 11.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України про стягнення з ОСОБА_5 в дохід держави заподіяної майнової шкоди в розмірі 1 570 584, 00 грн.

У зв’язку з тим, що боржником в самостійному порядку рішення суду не виконано, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно відповідей Державної податкової служби України номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, джерела отримання доходів за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді АІС « Автомобіль» за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані.

19.06.2015 року з метою задоволення вимог стягувача державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, а саме: земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Виробнича, ст. « Абращивщик-1» площею : 0,0581 га для ведення садівництва, у зв»язку з тим, що відповідно до розділу Х « Земельного Кодексу» не допускається відчуження такої землі.

15.01.2016 року державним виконавцем складено акт опису та арешту рухомого майна за місцем мешкання боржника. Згідно акту визначення вартості описаного та арештованого майна його вартість складає 19 885, 09 грн.

Згідно відповіді УПФУ боржник отримує пенсію у Жовтневому районі м. Запоріжжя. 10.08.2015 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника та направлено до УПФУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя для здійснення утримання.

Згідно інформації Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 з 01.07.1983 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 2/3 частки у квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності спільно з ОСОБА_7

Виходячи з вищевикладеного, виконавець просив суд ухвалити рішення про визначення частини квартири АДРЕСА_2, що відповідно до Сімейного кодексу України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділити ОСОБА_5 1/3 частину.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року визначено за ОСОБА_5 1/3 частку у квартирі АДРЕСА_1, 2/3 частини якої відповідно до ст. 60 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, до початку її розгляду по суті, ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_7, яка є співвласником квартири АДРЕСА_2 Так, їй на праві приватної власності належать 1/3 частина зазначеної квартири.

В серпні 2017 року Олександрівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (колишній Жовтневий ВДВС ЗМУЮ) в особі державного виконавця Прінь В.О. надав суду уточнене подання, в якому, не змінюючи предмету та підстав цього звернення до суду, уточнив його зміст, та остаточно просив визначити з 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 (ІПН:НОМЕР_1, 24.11.1961 р.н.) та ОСОБА_6 ( ІПН :НОМЕР_2, 15.05.1962 р.н.), частку ОСОБА_5 у розмірі ? від них, що складає 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 (т.2, а.с.206-208).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року подання задоволено. Визначено з 2/3 частин квартири АДРЕСА_3, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5, та ОСОБА_6, частку ОСОБА_5 у розмірі ? від них, що складає 1/3 частину квартири АДРЕСА_4.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив із того, що боржником в самостійному порядку рішення суду не виконано, іншого шляху для виконання рішення не встановлено, майно придбане подружжям під час шлюбу, а тому є всі підстави для задоволення подання.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом попередньої інстанції і вбачається з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 2 грудня 2013 року у справі № 1/331/22/13 задоволено позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави та з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто майнову шкоду у сумі 1 570 584, 00 грн. у солідарному порядку з ОСОБА_9 та ОСОБА_10

На теперішній час на виконанні Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 47306828 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/331/22/13, виданого 11.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України про стягнення з ОСОБА_5 в дохід держави заподіяної майнової шкоди в розмірі 1 570 584, 00 грн (т.1, а.с.3,4).

Державним виконавцем були вжиті відповідні заходи, передбачені чинним законодавством, щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа, але такі дії не призвели до його виконання, так як майно, належне боржнику на праві власності, відсутнє (а.с.23-28,36-40).

19 червня 2015 року з метою задоволення вимог стягувача державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, а саме : земельної ділянки за адресою : м. Запоріжжя, вул. Виробнича, ст. «Абразивщик-1» площею : 0,0581 га для ведення садівництва.

Згідно Звіту про оцінку майна від 5 травня 2017 року земельну ділянку оцінено у 14 525, 00 грн., а реалізовано за 18 555, 00 грн.

15 січня 2016 року державним виконавцем складено акт опису та арешту рухомого майна за місцем мешкання боржника. Згідно акту визначення вартості описаного та арештованого майна його вартість складає 19 885, 09 грн.

Згідно відповіді УПФУ боржник отримує пенсію у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

У відповідності до ст. 68 Закону України « Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

10 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника та направлено до УПФУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя для здійснення утримання.

Згідно п.6 ст. 48 Закону України « Про виконавче провадження» у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно інформації Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 з 01.07.1983 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6П.( т.1, а.с.8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 2/3 частки у квартирі АДРЕСА_1 (підстава набуття права власності – договір купівлі –продажу, 2109, 15.03.2008, ОСОБА_11, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу), за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на 1/3 частку у зазначеній квартирі ( підстава набуття права власності – договір дарування, 310, 25.03.2009, ОСОБА_12, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу) ( т.2, а.с.133-134, 141).

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом вірно встановлено, що 2/3 частки у квартирі АДРЕСА_5, які належать на праві власності ОСОБА_6 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_5 Відсутність у правовстановлюючих документах на квартиру прізвища боржника не свідчить про відсутність у нього його частки.

Будь-яких заперечень або доказів, які б спростовували факт спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_5 у вигляді 2/3 частки у квартирі АДРЕСА_5, суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 379 ЦПК України (в редакції на час вирішення процесуального питання судом першої інстанції) питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Аналогічна позиція знайшла своє відображення у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження». Крім цього, у вказаному пункті Постанови зазначено, що такі подання мають розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача й прокурора ( у випадках здійснення останнім представництва інтересів громадянина або держави в суді), а й учасників спільної власності на майно та з додержанням вимог ст. 29 ЦПК щодо допустимості засобів доказування.

При новому розгляді цієї справи судом у повній мірі дотримані вимоги законодавства щодо залучення до участі справі та виклику в судове засідання всіх учасників спільної власності на майно, частку з якої виконавча служба просить визначити.

Посилання в апеляційній скарзі на положення ч. 3 ст. 73 СК України, яка виключає, на думку апелянта, можливість задоволення подання, судом попередньої інстанції до уваги вірно не прийнято з заначених ним підстав. Вказана норма закону регулює питання щодо стягнення на майно, набуте за час шлюбу в тому числі включаючи частку іншого подружжя, коли таке майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У даному випадку визначена частка саме божника, і не ставиться питання про стягнення на майно ОСОБА_6 Тому на дані правовідносини вказана норма закону не поширюється.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо самостійного придбання спірної частки майна у шлюбі ОСОБА_6, про те, що боржник не наполягав на виділенні йому частки в натурі, про відсутність доказів про придбання частини квартири в інтересах сім’ї, про невірне тлумачення судом ч. 3 ст. 73 СК України, про невірні посилання суду на судову практику, невірним застосуванням судом норм законодавства, про відсутність підстав для задоволення подання - зводяться лише до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти подання, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні і його висновків не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення подання, та постановив ухвалу з дотриманням вимог процесуального закону, яка не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 259, 369, 374, 375, 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 22 червня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: