Вирок № 74849761, 21.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.06.2018

Справа № 320/773/18

Провадження 1-кп/320/446/18

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участі секретаря - Лебідь М.В.,

за участю прокурора - Нагорного В.А.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017080140004914, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_2, 04.01.1979р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який має середню освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Запорізька область. АДРЕСА_1, раніше судимому:

-17.05.1997р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206 КК України та засуджений до позбавлення волі на строк 2 роки;

-22.09.1997р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206, ч.2 ст.17. ч. 1 ст.215-3, ст.42 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна. 24.02.1999 у мовно-достроково звільнений, невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 23 дні;

-05.11.2001р. Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України та засуджений до штрафу у розмірі 510 гривень;

-23.07.2002р. Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України було приєднано вирок Якимівського районного суду в Запорізькій області від 05.11.2001 та визначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 510 гривень. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-01.07.2003р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185. ч.3 ст.185. ст.70 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України було приєднано вирок Мелітопольського міського суду в Запорізькій області від 23.07.2002р. та визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. 27.10.2006р. умовно-достроково звільнений, невідбутий строк покарання 1 рік З місяці 1 день;

-27.08.2008р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.1 ст.301 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-11.10.2010р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з іспитовим строком 2 роки. 28.01.2011р. Мелітопольським міським судом Запорізької області переглянуто вирок та визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. 28.01.2014 звільнений по відбуттю строку покарання;

-11.09.2015р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з іспитовим строком 1 рік;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.309 КК України

ВСТАНОВИВ:

18.11.2017 року, в денний час доби, знаходячись поблизу магазину «Дом меблів», що розташований за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Інтеркультурна б.№32, ОСОБА_2 шляхом привласнення знайденого, незаконно, без мети збуту, придбав кристалічну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №7-2283 від 19.12.2017 року має у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, маса якого склала - 0,071 грам, яку незаконно продовжував зберігати при собі без мети збуту до моменту вилучення у нього співробітниками поліції 18.11.2017р. о 14 годині 00 хвилин, біля супермаркету «Амстор» по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі Запорізької області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 18.11.2017 року він знаходячись поблизу магазину «Дом меблів» за адресою: м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна б.№32, знайшов пакунок в якому знаходився наркотик метадон, який він зберігав до того моменту, коли поліцейські біля супермаркету «Амстор» вилучили в нього знайдений наркотик. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік; та покласти на нього обов’язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

В судовому засіданні адвокат обвинуваченого ОСОБА_1 просив призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, без позбавлення волі з призначенням покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки його підзахисний провину визнав, щиро розкаявся у скоєнному в повному обсязі, та умовне покарання буде достатнім для виправлення поведінки обвинуваченого.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, так як він вчинив злочин, скоївши незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, за постійним місцем проживання характеризується задовільно; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, адвоката; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.309 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 04.01.1979р.н. визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 04.01.1979р.н. від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-полімерний спецпакет, в якому знаходиться кристалічна речовина, вагою 0,291г. (квитанція №95-293), що знаходиться на зберіганні у камері зберігання Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2, 04.01.1979р.н. (і.н.2885822958), який мешкає за адресою: Запорізька область. АДРЕСА_1, на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ – 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №7-2283 від 19.12.2017 року в сумі 494,80гривні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_3