Рішення № 74849363, 14.06.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.06.2018

Справа № 318/2139/17

Провадження № 2/334/2188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 26.12.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (далі Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) уклали договір кредиту № 07А200-К.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 31045,00 дол. США.

Свої зобов’язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.

Однак, ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов’язання, щодо своєчасної сплати кредиту у зв’язку з чим станом на 23.05.2017 року вона має заборгованість у розмірі 44711,95 доларів США, яка складається з наступного: 24827,86 доларів США – сума заборгованості за кредитом; 19884,09 доларів США – сума заборгованості за відсотками.

В забезпечення виконання зобов’язань Позичальника, яким є ОСОБА_1, що випливають з Основного договору, 26.12.2007 року Позивач та фізична особа – ОСОБА_2, уклали договір Поруки № 07А200-П. відповідно до умов якого ОСОБА_2, як поручитель, поручається за виконання Позичальником обов’язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

В зв’язку з вищевикладеним ПАТ «Укрсоцбанк» просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 44711,95 доларів США, а також судові витрати, які були ними понесені у зв’язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 17486,60 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився але надав суду заяву щодо слухання справи за його відсутності, на позовних вимогах банку наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1, яка також представляє інтереси ОСОБА_2 та діє на підстав договору про надання адвокатських послуг від 05.01.2017 року у судовому засіданні заявила клопотання про застосування позовної давності та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, надавши при цьому заперечення на позовну заяву, які міститься в матеріалах справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно було укладено кредитний договір № 07А200-К від 26.12.2007 року. Згідно якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 31045,00 дол. США (а.с.6-8).

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У зв’язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов’язань, згідно розрахунку суми заборгованості станом на 23.05.2017 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44711,95 доларів США, яка складається з наступного: 24827,86 доларів США – сума заборгованості за кредитом; 19884,09 доларів США – сума заборгованості за відсотками (а.с.21-26).

Згідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, встановленим договором поруки.

Як з’ясовано судом, в забезпечення виконання зобов’язань Позичальника, яким є ОСОБА_1, що випливають з Основного договору, 26.12.2007 року Позивач та фізична особа – ОСОБА_2, уклали договір Поруки № 07А200-П. відповідно до умов якого ОСОБА_2, як поручитель, поручається за виконання Позичальником обов’язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (а.с.16-17).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановленого договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 1054 ЦУ України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що відповідач не виконав умови вищезазначеного договору і допустив заборгованість у розміру 44711,95 доларів США.

В той же час суд, бере до уваги і заперечення відповідача в частині застосування строків позовної давності, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності, пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Банком 02.09.2010 року ОСОБА_1 було направлено Претензію № 15.2-008/96-1077 про повернення заборгованості по кредитному договору протягом 30 календарних днів після отримання цієї вимоги. Тобто, позивач відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України і п.3.2.3 договору кредиту використав право дострокового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, змінив строк виконання основного зобов’язання, а тому повинен був пред’явити позов протягом трьох років, починаючи з цієї дати (а.с.112).

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 року у справі №6-1707цс15, пред’явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов’язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-106цс14 встановлено, що за умови пред’явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов’язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що строк позовної давності необхідно обчислювати з 02.09.2010 року (дата направлення претензії).

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо).

Позовна давність у розумінні статті 264 ЦК України не переривалася, про що свідчить розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Інші активні дії, що мали б ознаки визнання відповідачем позову, останнім також не вчинялися.

Сплив позовної давності позбавляє можливості одержати судовий захист свого порушеного цивільного права за умови заяви сторони у спорі до винесення судом рішення.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 04.11.1950 р. ратифікованої із заявами та застереженнями 17.07.1997 р., яка набула чинності для України 11.09.1997 р. (далі - Конвенція), передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:

1.забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів;

2.запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, то згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України це є підставою для відмови у позові.

В порядку ст. 141 ЦПК України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 264, 267, 526, 527, 1054 ЦК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та проголошено 14 червня 2018 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.