Постанова № 74848440, 21.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/1378/18 Номер провадження 22-ц/775/1017/2018

Єдиний унікальний номер 227/1378/18 Головуючий у 1 інстанції Левченко А.М.

Номер провадження 22-ц/775/1017/2018 Суддя-доповідач Дундар І.О.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.,

суддів: Корчистої О.І., Краснощокової Н.С.

за участі секретаря судового засідання Ситнік Д.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Добропіллявугілля» шахта «Білецька», ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» про зміну формулювання та дати звільнення, визнання наказів недійсними, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до до ДП «Добропіллявугілля» шахта «Білецька», ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» про зміну формулювання дати незаконного звільнення за ч. 3 ст. 40 КЗпП України, визнання наказів недійсними за спливом строку давності про виплату середнього заробітку, за весь період вимушеного прогулу з 11 квітня 2011р. з нарахуванням індексації і перегляду справи № 21751 від 23 листопада 2011р. згідно Закону ст. 347-2 п. 1, 2, 3, 5 ЦПК України, ст. 147-151, ст. 235 КЗпП, ст. 309 п. 1,2 ч. 3 п. 4 ЦПК України і порушенні кримінальної справи за ст.172 ч. 2 КК України, ст. 173 КК України, ст. 175 КК України, ст. 184 КК України визнано неподаною та повернуто позивачу ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила судове рішення скасувати, розглянути справу по суті, задовольнити її позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що зазначила, що суд незаконно вимагав від неї доказів того, що вона не зверталась до суду з аналогічним позовом та з приводу надання доказів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Указом Президента "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29 грудня 2017 року № 452/2017 ліквідовано апеляційний суд Донецької області, утворено Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область, з місцезнаходженням у містах Бахмуті, Донецьку і Маріуполі. Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунені вимоги ухвали суду від 25 квітня 2018 року в частині направлення позивачем на адресу Добропільського міськрайонного суду Донецької області підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тихї самих підстав.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ДП «Добропіллявугілля», ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» про зміну формулювання дати незаконного звільнення за ч. 3 ст. 40 КЗпП України, визнання наказів недійсними за спливом строку давності про виплату середнього заробітку, за весь період вимушеного прогулу з 11 квітня 2011р. з нарахуванням індексації і перегляду справи № 21751 від 23 листопада 2011р. згідно Закону ст. 347-2 п. 1, 2, 3, 5 ЦПК України, ст. 147-151, ст. 235 КЗпП, ст. 309 п. 1,2 ч. 3 п. 4 ЦПК України і порушенні кримінальної справи за ст.172 ч. 2 КК України, ст. 173 КК України, ст. 175 КК України, ст. 184 КК України (арк. спр.1-5).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху в зв'зку зїї невідповідністю вимогам п.8 ч.3 ст.175 , ч.6 ст.177 ЦПК України (арк. спр. 8-9).

Обгрунтовуючи наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, суддя виходив з того, що в порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не вказано в позовній заяві підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача, з тим самим позовом та з тих самих підстав; в порушення ч.6 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано копій оспорюваних позивачем наказів або засвідчених витягів з них або у разі відсутності таких наказів у позивача - клопотання про їх витребування.

Дана ухвала отримана позивачем 28 квітня 2018 року (арк..спр.14).

На виконання ухвали суду 4 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила суд перевірити Єдиний реєстр судових рішень та витребувати докази (арк..спр.11-12).

Але 17 травня 2018 року суд першої інстанції визнав неподаною позовну заяву ОСОБА_2 та повернув її.

Дійсно, за змістом п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, в тому числі, повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В той же час на підставі ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Крім того, загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 п. 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (справа Белеш та інші проти Ческьої Республіки), § 49). Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у статті 6 п. 1 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (справа Голдер проти Сполученого Королівства), § 36). «Право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (справа Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, справа Станєв проти Болгарії).

Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (справа Луордо проти Італії), § 85). Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 п. 1, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (справа Ашинґдейн проти Сполученого Королівства, Файєд проти Сполученого Королівства, § 65; Марковіч та інші проти Італії § 99).

Отже, Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Суд на зазначені положення уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.379 підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які регулюють порядок та підстави залишення позовної заяви без руху та її повернення, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: