Рішення № 74847891, 21.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

21.06.18

Провадження № 2/235/1031/18

Справа № 235/1831/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

позивач ОСОБА_1, представник відповідача ТОВ «Амарант-Агро» (не з»явилися)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Амарант-Агро» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. 13.04.2018 року звернувся до суду із позовом до ТОВ «Амарант-Агро» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «Амарант-Агро» укладено договіри оренди земельних ділянок, а саме:

-договір оренди від 21 квітня 2006 року, яким передано в оренду земельна ділянка площею 6,41 га, кадастровий номер 14227850000:06:000:0226;

-договір оренди від 10 листопада 2014 року, яким передано в оренду земельна ділянка площею 6,41 га., кадастровий номер 14227850000:06:000:0483.

До 2017 року відповідач сплачував орендну плату за договорами оренди земельної ділянки, однак з 2017 року перестав це робити. В 2017 році розмір орендної плати був змінений на 12500 грн., тобто орендна плата за дві його земельні ділянки складає 25000 грн.

Неодноразово він звертався до відповідача з проханням сплати належну йому суму заборгованості, однак він проігнорував його звернення. Тому він вимушений звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором оренди земельних ділянок, та розірвання в односторонньому порядку вищевказаний договір.

Крім того, дії відповідача спричинили йому моральну шкоду. Майже три місяці у нього прогресує нервовий стрес, розлад. В нього порушений нормальний життєвий ритм, порушений спокій, сон, стан здоров’я значно погіршився. Все це відобразилось на його сімейних та робочих взаємовідношеннях. Моральну шкоду він оцінює в 5 тис. грн.

З приводу підготовки цивільного позову він був змушений звертатися до адвокатів за юридичною допомогою, на що ним витрачено 3000 грн. (500 грн. за підготовку адвокатського запиту, та 2500 грн. за підготовку позову).

Згідно вищевикладеного позивач просить розірвати договори оренди земельних ділянок, стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди в сумі 25000 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати на оплату юридичних послуг в сумі 3000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Представник відповідача ТОВ «Амарант-Агро» про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин, відзив не подав.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок площею 6,41 га, кадастровий номер 14227850000:06:000:0226, та 14227850000:06:000:0483 (а.с. 17).

10.11.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Амарант-Агро» укладений договір оренди земельної ділянки строком на 4 років (а.с. 5-6).Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с.9).

За умовами п. 9,11 даного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5315,63 грн., орендна плата вноситься орендарем щорічно до 30 грудня (а.с. 5).

Згідно п.13 зазначеного договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 договору, на який посилається позивач, його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

21.04.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Амарант-Агро» укладений договір оренди земельної ділянки строком на 5 років (а.с. 13-15). За умовами п. 8 даного договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Тобто, договір оренди земельної ділянки було пролонговано.

За умовами п. 9,11 даного договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (рілля), що становить 1608,79 грн., орендна плата вноситься орендарем щорічно до 30 грудня (а.с. 13 зворотня сторона аркуша).

Згідно п.13 зазначеного договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 договору, на який посилається позивач, його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Згідно п. 31 договору орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 2 ст.409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форми, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Отже із системного аналізу ст.141 ЗК України, ст.32 ЗУ «Про оренду землі» та умов спірного договору слідує, що тільки систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору.

Судом встановлено, що відповідач з моменту укладання договору та до 2016 року обчислював розмір орендної плати за земельні ділянки позивача вчасно, однак за 2017 рік виникла заборгованість за оренду двох земельних ділянок в сумі 25000 грн.

Згідно п. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає повністю доведеним факт несплати ТОВ «Амарант-Агро» орендної плати за договорами оренди землі від 10.11.2014 року та 21.04.2006 року, що є підставою для його розірвання.

Також з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по орендній платі в сумі 25000 грн.

Що стосується позовних вимог щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав

споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положення статті 1167 ЦК України на відносини, які виникли із договору, не поширюються, оскільки регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн. не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача витрат за отримання правової допомоги у розмірі 500,00 грн. суд встановив наступне.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позивачем надано належні докази щодо обсягу наданих послуг двоката і виконаних ним робіт та їх вартості, пред’явлена до стягення сума не виходить за граничні рамки, встановлені ст.137 ЦПК України, за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат за отримання правової допомоги у розмірі 3000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. 6 ст. 141 ст.88 ЦПК України, встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп.

Позивачем заявлено одночасно одна позовна вимога немайнового характеру та одна позовна вимога майнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, позивач при поданні позовної заяви до суду повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1409,60 гривень (704,80грн.+704,80грн.), однак він був звільнений від сплати судового збору оскільки є інвалідом ІІ групи.

Тобто, з відповідача та користь держави підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1409,60 грн. (704,80 грн. – за вимогу немайнового характеру + 704,80 грн. за вимогу майнового характеру)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 409,611, 651, 652,1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,13,15,21,32 Закону України «Про оренду землі», ст.. 141 Земельного кодексу, ст. ст. 4, 5, 13, 19, 81, 133,137,141, 263-265, 282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 10.11.2014 року, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ТОВ «Амарант-Агро», та договір оренди землі від 21.04.2006 року, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ТОВ «Амарант-Агро».

Стягнути з ТОВ «Амарант-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договорами оренди землі від 10.11.2014 року та 21.04.2006 року в сумі 25000 (двадцять п’ять тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ «Амарант-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ТОВ «Амарант-Агро» на користь держави судовий збір в сумі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ТОВ «Амарант-Агро», ЄДРПОУ 31949531, місце реєстрації: Донецька область, Покровський район, с. Новоолексіївка, вул. Донецька, 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складання повного тексту рішення 21 червня 2018 року.

Суддя: