Вирок № 74845956, 18.06.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6518/17

1-кп/264/178/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Гавриленка С.М, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050800001993 від 19.10.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с.Лозове Ішимського району Тюменської області Російської Федерації, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого: 1) 09.06.2017 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1, 75, 76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, 2) 20.02.2018 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та фактично мешкає в АДРЕСА_3

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с.Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 фактично мешкає в АДРЕСА_1,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 року в м.Маріуполі Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, працюючого майстром ТОВ «Стальбуд», не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає в АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ніч з 03.10.2017 року на 04.10.2017 року,., діючи умисно, перший з них повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, проникли на охоронювану територію ПрАТ «Азовзагальмаш», з метою вчинення крадіжки майна, яке знаходиться на території ПрАТ «ММК ім.Ілліча». Пройшовши через територію ПрАТ «Азовзагальмаш», проникли на охоронювану територію мартенівського цеху ПрАТ «ММК ім.Ілліча», звідки шляхом вільного доступу викрали майно, яке належить вказаному підприємству, а саме: чотири електромагнітні котушки КПВ 605 вартістю 1600 гривень за одну котушку, загальною вартістю 6400 гривень та кабель ППСРВМ 1х95 довжиною 46 метрів, вартістю 304 гривні на один метр, загальною вартістю 13993,20 гривень, а всього на загальну суму 20393,20 гривень. Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скрутивши кабель у бухти та взявши котушки, пішли у напрямку території ПрАТ «Азовзагальмаш», однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані співробітниками ПрАТ «Азовелектросталь».

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого їм злочину визнали повністю та підтвердили, що вони дійсно в ніч з 03.10.2017 року на 04.10.2017 року, за попередньою змовою між собою, таємно проникли на охоронювану територію мартенівського цеху ПрАТ «ММК ім.Ілліча», звідки викрали електромагнітні котушки та кабель, але були затримані працівниками охорони. У скоєному щиро каються, просять суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину визнали повністю, переконавшись у добровільності та істинності їх позиції за згодою сторін, у відповідності до ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують їх особу.

При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, з'ясував, чи не має сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив обвинуваченим, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, є повністю доведеною, дії ОСОБА_1 правильно кваліфікованими за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, а дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфікованими за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, позицію представника потерпілого, який на суворій мірі покарання до винних не наполягав, а також особи обвинувачених.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, страждає хронічним захворюванням, а саме між хребтовими грижами, має на утриманні неповнолітню дитину, щиро кається у скоєному, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.

Разом з тим, суд враховує, що 20.02.2018 року ОСОБА_1 було засуджений Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.185,71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, а злочин, за який він засуджується, вчинений ним до винесення даного вироку, у зв'язку з чим вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі.

ОСОБА_2 не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, працює приватним чином різноробом ТОВ «Стальбуд», на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, щиро кається у скоєному, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.

ОСОБА_3 не судимий, за місцем реєстрації характеризується посередньо, працює майстром ТОВ «Стальбуд», на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, щиро кається у скоєному, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і вважає занеобхідне у відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням та з урахуванням положень, передбачених цими статтями, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази по справі - 4 електричні котушки, чотири бухти кабелю та два мотки кабелю, що знаходиться на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальному ПрАТ «ММК ім.Ілліча» ОСОБА_6- залишити у розпорядженні ПрАТ «ММК ім.Ілліча», 1 електромагнітна котушка, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №004396) підлягає вилученню в дохід держави, 2 лазерних диски DVD-R videx,4.7 Gb120 min із записами слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.11.2017 року - слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, обрані ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.11.2017 року необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20.02.2018 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання період перебування його під вартою в установі попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження з 13.12.2017 року і до вступу даного вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 13.12.2017 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, обрані ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.11.2017 року - скасувати.

Речові доказі: 4 електричні котушки, чотири бухти кабелю та два мотки кабелю, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - залишити у розпорядженні ПрАТ «ММК ім.Ілліча»,

1 електромагнітна котушка, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №004396) підлягає вилученню в дохід держави,

2 лазерних диски DVD-R videx,4.7 Gb120 min із записами слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.11.2017 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : Пустовойт Т. В.