Ухвала суду № 74844817, 18.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13869/17

Провадження №11-кп/772/609/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Кривошеї А.І., Нешик Р.І.

при секретарі Табачук В.О.

з участю:

прокурора Тучика А.А.

адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за

апеляційними скаргами заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф.,адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,

з вищою освітою, неодруженого, не працюючого,

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1,

раніше судимого:

27.02.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч. 1 ст. 286 КК України, провадження закрито на підставі ст. 46 КК України;

16.05.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт;

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покарання менш суворого призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2017 року, призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, повністю зарахувавши покарання відбуте за вказаним вироком;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та невідбутої частини покарання призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2017 року призначено остаточне покарання у виді 4 років 10 днів позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави Україна 693 гривні у відшкодування вартості проведення: судово-товарознавчої експертизи № 4386/17-2 від 24.07.2017 року, судово-товарознавчої експертизи № 5923/17-21 від 19.10.2017 року, судово-товарознавчої експертизи № 7488-7489/17-21 від 26.12.2017 року.

Вирішено долю речових доказів.

в с т а н о в и в:

Вироком встановлено, що ОСОБА_3, 14.04.2017 року біля 11:57 год., умисно, з корисливих мотивів, зайшов у салон краси «Style for you», належний ФОП «ОСОБА_7А.», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, просп. Юності, 44, де передав працівнику салону краси ОСОБА_8 сувенірну купюру зовні схожу на купюру 500 грн., разом зі справжніми купюрами номіналом в 10, 2 та 1 гривню на загальну суму 20 грн., розраховуючись за нібито попередньо надані послуги даного салону вигаданій дівчині на суму 120 гривень.Остання, будучи введена в оману ОСОБА_3, нічого не підозрюючи та сприйнявши передану сувенірну купюру як справжню, передала йому решту від оплати послуги в сумі 400 гривень. В подальшому останній разом із вказаними грошовими купюрами з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 380 гривень.

Крім цього, 23.04.2017 року біля 14:22 год. ОСОБА_3, умисно з корисливих мотивів, зайшов до кіоску № 10 на «Ринку Урожай», який належить ФОП «ОСОБА_9М.», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 49, де використовуючи сувенірну купюру номіналом в 500 гривень, усвідомлюючи, що вона не являється платіжним засобом, але зовні схожа з грошовою купюрою України номіналом 500 гривень, передав ОСОБА_9 вищевказану сувенірну купюру, розраховуючись за зарядний пристрій марки «Samsung» вартістю 40 гривень. Останній, будучи введений в оману ОСОБА_3, сприйнявши передану сувенірну купюру як справжню, передав йому решту від покупки в сумі 460 гривень та зарядний пристрій марки «Samsung». В подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 500 гривень.

А також, ОСОБА_3 11.07.2017 року біля 11:40 год. умисно, з корисливих мотивів, підійшов до торгового прилавку «Doner Roll», належного ФОП «Валаіт ОСОБА_10», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 90, використовуючи сувенірну купюру номіналом в 500 гривень, усвідомлюючи, що вона не являється платіжним засобом, але зовні схожа з грошовою купюрою України номіналом 500 гривень, передав працівнику вказаного закладу ОСОБА_11 сувенірну купюру розраховуючись за нібито надані послуги з приготування їжі на суму 100 гривень. Остання, будучи введена в оману ОСОБА_3, сприйнявши передану сувенірну купюру як справжню, передала йому решту від оплати послуги в сумі 400 гривень. В подальшому останній з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином Валаіту ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 500 гривень.

Крім цього, 13.07.2017 року біля 15:00 год. ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, зайшов до магазину «Сусідка», який належить ФОП «ОСОБА_12М.», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 73, де використовуючи сувенірну купюру номіналом в 500 гривень, усвідомлюючи, що вона не являється платіжним засобом, але зовні схожа з грошовою купюрою України номіналом 500 гривень, передав працівнику магазину ОСОБА_9 сувенірну купюру разом зі справжніми купюрами 2 та 1 грн., розраховуючись за пачку цигарок вартістю 28 грн. 30 коп. Останній, будучи введений в оману ОСОБА_3, сприйнявши передану сувенірну купюру як справжню грошову, передав йому решту від покупки в сумі 480 гривень та пачку цигарок. В подальшому останній з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 500 гривень.

18.07.2017 року біля 13:30 год. ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, зайшов до офісного приміщення № 41 «Медіа Ria», що розташований за адресою: м. Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, умисно, таємно, з корисливих мотивів взяв зі столу кімнати ноутбук торгової марки «Lenovo» моделі «G 580», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4386/17-21 від 24.07.2017 року станом на момент крадіжки складала 5745,00 грн. Після вказаних дій ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5745 грн.

Крім цього, 27.07.2017 року біля 20:00 год. ОСОБА_3 знаходився в гуртожитку № 1 Вінницького Національного медичного університету, яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Блока, 32, зайшовши до кімнати № 111, двері якої були відчинені, де з ліжка, умисно, таємно, з корисливих мотивів скоїв крадіжку майна ОСОБА_14, а саме: мобільного телефону марки «Samsung» серії «Galaxy J 1» та мобільний телефон марки «Nokia» моделі «202», загальна вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 7488-7489\17-21 від 26.12.2017 року становить 1746,97 грн. У подальшому, ОСОБА_3 із викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 1746,97 гривень.

А також, ОСОБА_3, 08.08.2017 року біля 21:00 год., перебуваючи у приміщенні ресторану «Слов’янський двір», який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, непомітно для оточуючих зайшов в підсобне приміщення, двері якого були не зачинені та з жіночої сумки умисно, таємно, з корисливих мотивів скоїв крадіжку гаманця чорного кольору в якому знаходились грошові кошти в сумі 400 гривень. У подальшому ОСОБА_3, з викраденим майном із місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, своїми умисними діями завдавши потерпілій ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 400 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3 17.08.2017 року біля 10:20 год., умисно, з корисливих мотивів, зайшов до кафе «Salatoff», належний ФОП ОСОБА_16, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Кропивницького, 7, де використовуючи сувенірну купюру номіналом в 500 гривень, усвідомлюючи, що вона не являється платіжним засобом, але зовні схожа з грошовою купюрою України номіналом 500 гривень, передав працівнику вказаного приміщення ОСОБА_16 вищевказану сувенірну купюру разом зі справжніми 5 купюрами по 1 грн., розраховуючись за нібито надані послуги приготування кави на суму 35 гривень. Остання, будучи введена в оману ОСОБА_3, нічого не підозрюючи та сприйнявши передану сувенірну купюру як справжню грошову купюру, передала йому решту в сумі 470 гривень. В подальшому останній з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином ОСОБА_16 матеріальної шкоди на суму 495 гривень.

А також, ОСОБА_3 08.10.2017 року біля 23:55 год., перебуваючи біля кафе «Старий Йорк», яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 66 А, зайшов до кухні вказаного кафе, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів взяв зі столу мобільний телефон марки «Samsung Galaxy G3» IMEI 1: 358870/08/476210/7 IMEI 2: 358871/08/476210/5, що належить ОСОБА_17 та залишив місце скоєння злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 5923/17-21 від 19.10.2017 року на суму 3 553,50 грн.

До початку судового засідання прокурор Солодкий С. подав відмову від своєї апеляційної скарги.

У своїй апеляційній скарзі заступник прокурора Вінницької області Янків О.Ф. ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. З резолютивної частини вироку просить виключити вказівки на призначення ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, а також на повторне призначення йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання визначити ОСОБА_3 у виді 4 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня затримання, тобто з 03.03.2018 року.

Вимоги мотивує тим, що в роз’ясненнях, які викладено в п. 20 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" вказано, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) Кримінального кодексу України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо обвинувачений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Отже, приєднанню до знову призначеного покарання підлягає тільки те покарання або та його частина, що не були відбуті обвинуваченим за попереднім вироком на час ухвалення нового вироку. Крім того, на день ухвалення вироку від 03.03.2018 року ОСОБА_3 за попереднім вироком відбув покарання Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року, яким ОСОБА_3, тому суд безпідставно застосував положення ст. 71 КК України, оскільки на день його ухвалення відсутня невідбута частина покарання, яка б підлягала приєднанню до призначеного покарання.

У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить змінити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року, застосувавши відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України. Вимоги мотивує тим, що судом при призначенні покарання не надано оцінки щирому каяттю, визнанню вини, сприянню розкриттю злочину та встановленню істини по справі. Також судом не взято до уваги, що ОСОБА_3 позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Тобто суд не вмотивував чому неможливо застосування відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком.

У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 ставить питання про зміну вирока Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року, та виключення з вироку застосування ст. 70 ч. 4, ст. 71 КК України як незаконне та необґрунтоване. Просить на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов"язків, передбачених ст. 76 КК України. Також просить у порядку ст. 404 КПК України приєднати та дослідити довідку Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації від 20.03.2017року, яку буде подано у судовому засіданні, а також дослідити заяви потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_9М,, ОСОБА_14, ОСОБА_7, наявні у матеріалах справи.

Крім того, просить змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить змінити вирок відносно нього, виключивши з вироку застосування ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України відносно ОСОБА_3 як незаконне та необґрунтоване. Просить на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, призначеного за сукупністю злочинів з іспитовим строком та покладенням обов’язків, визначених ст. 76 КК України. Вимоги мотивує тим, що за попереднім вироком він відбув повністю покарання, проте суд повторно піддав його тому ж самому покаранню.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 просила суд залишити апеляційні скарги без задоволення, оскільки викрадений у неї ноутбук їй не повернуто.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Тучика А.А., який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф.; думку адвоката. ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляційній скарги та просили їх задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф., адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити

Відповідно до вимог ст.370 КПК України-судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 ніким із учасників судового засідання не оскаржується, зокрема, в апеляційних скаргах.

Апеляційний суд приходить до переконання, що висновок суду про винуватість ОСОБА_3 в скоєні злочинів, за які він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим та законним.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі дотримано вимог закону, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані правильно.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування вироку - не встановлено.

Разом з тим, апеляційний суд переконаний та приходить до висновку , що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги заступника прокурора, адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого в частині виключення з резолютивної частини вироку вказівки щодо призначення ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, а також на повторне призначення йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років .

Так, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2017 року ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт. Злочини, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, за які ОСОБА_3 засуджено оскаржуваним вироком від 03.03.2018 року вчинені ним 14.07.2017 року та 23.04.2017 року, тобто до ухвалення попереднього вироку від 16.05.2017 року, а інші злочини, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України вчинено ним 11.07.2017 року, 13.07.2017 року, 17.08.2017 року, а також злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України вчинені ним 18.07.2017 року, 27.07.2017 року, 08.08.2017 року та 08.10.2017 року, тобто після ухвалення попереднього вироку від 16.05.2017 року.

Частиною 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що обвинувачений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) Кримінального кодексу України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо обвинувачений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Тобто приєднанню до знову призначеного покарання підлягає тільки те покарання або та його частина, що не були відбуті обвинуваченим за попереднім вироком на час ухвалення нового вироку.

Враховуючи, що два епізоди злочину, вчинено ОСОБА_3 до попереднього вироку від 16.05.2017 року, а інші після, охоплюються єдиною кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за усіма епізодами злочинної діяльності за ч. 2 ст. 190 КК України один раз.

Також заслуговують на увагу доводи адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 в частині призначення покарання ОСОБА_3 із застосування ст. 75 КК України.

Суд першої інстанції не повно з’ясував всі обставини, що стосуються особи обвинуваченого.

Всебічна оцінка даних про особу винного є однією з важливих передумов можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.Перш за все необхідно враховувати соціально значиму поведінку винного до і після вчинення злочину, а також окремі якості чи інші особливості його особистості.

Обвинувачений в ході апеляційного розгляду свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі, шкодує про скоєне, вибачився за свої неправомірні дії, щиро каявся.

З огляду на наведене вище апеляційний суд вважає, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, у скоєному щиро розкаявся, позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Також враховує суд апеляційної інстанції і той факт, що ОСОБА_3 вчиняв заходи щодо повернення майна потерпілих, які не мають до обвинуваченого ОСОБА_3 претензій та не наполягали на суворій мірі покарання.

Апеляційний суд вважає, що посткримінальна поведінка ОСОБА_3 засвідчує про його каяття, характеризує суб’єктивне ставлення до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнав свою провину, критично оцінив свої дії, шкодує з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію подальшою правомірною поведінкою.

Крім того, ОСОБА_3 з 03.03.2018 року перебуває в місцях попереднього ув’язнення. Перебуваючи під вартою обвинувачений мав змогу усвідомити та критично проаналізувати свою поведінку, про вказане він запевнив учасників судового засідання та суд.

Зважаючи на обставини даної справи в сукупності, покарання ОСОБА_3 у виді реального позбавлення волі, є надто суворим і його застосування потягне за собою порушення засад виваженості та справедливості, які включають наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, оскільки це поставить в складне становище сім’ю обвинуваченого, він втратить роботу, що на переконання суду не відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості (ст.65 КК України).

ОСОБА_3, даючи пояснення в апеляційному суді та в останньому слові, щиро каявся та просив вибачення із приводу скоєного та зробив належні висновки за час перебування під вартою, а тому аналізуючи в сукупності тяжкість вчинених злочинів, виключно позитивні характеризуючі дані про особу обвинуваченого, у якого є міцні соціальні зв’язки, відсутність обтяжуючих покарання обставин, у суду є підстави для застосування щодо обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), і таке рішення узгоджується з роз’ясненнями Пленуму ВСУ, які містяться в постанові №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчинення злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому.

Апеляційний суд враховує і позицію представника прокуратури в місцевому суді, який вбачав за можливе призначення покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст.75 КК України.

Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета : не лише кара за скоєне, а і виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів.

Судова колегія визнала, що перебування обвинуваченого на волі не спричинить небезпеки для оточуючих, поведінка після скоєного свідчить про його виправлення і тому немає необхідності ізолювати ОСОБА_3 від суспільства, що дає підстави для застосування положень ст.75 КК України.

З урахуванням характеру і тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, виду і строку призначеного покарання, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 необхідним та достатнім для доведення свого виправлення без реального відбування покарання є встановлення іспитового строку з терміном в 2 (два) роки, з покладанням обов’язків передбачених ст.76 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 414, 420 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. - задовольнити.

Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року відносно ОСОБА_3 - змінити в частині призначеного покарання.

З резолютивної частини вироку виключити вказівки на призначення ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, а також на повторне призначення йому покарання за ч. 2 ст, 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання визначити ОСОБА_3 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки :

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3, у виді тримання під вартою - скасувати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти з залу суду.

В решті вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2018 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін .

На судове рішення може бути подано касаційну до Верховного Суду скаргу протягом 3 (трьох) місяців.

Судді:

ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20