Рішення № 74839946, 26.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52599/17-ц

Категорія 9

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Березовської К.А.,

розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу № 757/52599/17-ц за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю,-

за участю представника заявника - ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

11.09.2017 заявник звернувся до суду із вказаною заявою, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 10.02.2014 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за №388. Згідно вказаного заповіту останній заповідав заявнику частину належного йому майна, а іншу частину, зокрема, 3/5 частина усього належного йому майна - його сину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 син ОСОБА_4 - ОСОБА_7 помер, про що спадкодавець ОСОБА_4 не знав. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина. Посилаючись на те, що заявник з 2008 року і до відкриття спадщини проживав однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_4, інших спадкоємців немає, заявник з метою оформлення права на спадщину та отримання свідоцтва про право на спадщину, у встановленому законом строку звернувся до Шостої Київської державної нотаріальної контори. Однак оформити право на спадщину, що не охоплена заповітом, а саме, 3/5 частки усього майна, що належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини, без встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини не виявляється можливим. У зв'язку з чим, заявник звернувся до суду за захистом своїх прав з вказаним позовом.

24.11.2017 заявник подав до суду клопотання про виклик в якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Ухвалою суду від 24.11.2017, занесеними до журналу судового засідання вказані клопотання задоволено.

Ухвалою суду 23.03.2018, занесеною до журналу судового засідання залучено до участі у даній справі заінтересовану особу - ОСОБА_2

Заінтересована особа Київська міська рада 22.11.2017 подала до суду письмові заперечення, згідно яких просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність належних доказів, що підтверджують факт проживання заявника однією сім'єю з ОСОБА_4.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, просив заявлені вимоги задовольнити.

Заінтересована особа Київська міська рада, будучи належним чином повідомлена про час та дату судового засідання свого представника в судове засідання не направила, направила до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заяви та зазначила, що заявник дійсно з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4.

Суд, заслухавши думку заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2, визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність заінтересованої особи Київської міської ради.

Заслухавши заявника, думку заінтересованої особи, допитавши свідків, вивчивши надані документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Оболонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Серії НОМЕР_2. (а.с.8)

10.02.2014 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., зареєстрований в реєстрі за №388.(а.с.9)

Згідно вказаного заповіту, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому автомобіль марки «DACIA Logan 90L», реєстраційний номер НОМЕР_1 та 2/5 частки іншого належного йому майна, заповідав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інші 3/5 частки належного йому майна, заповідав його синові - ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_4 син ОСОБА_4 - ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації про смерть, Серії НОМЕР_3. (а.с.10)

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60528169, після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с.11)

З наданої державним нотаріусом спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мати померлого ОСОБА_7 Інші спадкоємці відсутні. Обґрунтовуючи вимоги заяви заявник зазначає, що він з 2008 і по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з померлим ОСОБА_4, а тому на підставі ст. 1264 ЦК України має право на спадкування за законом. Однак оформити спадщину не виявляється можливим без встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За правилами ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.ч.2,4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як пояснив в судовому засіданні заявник, він у 2000 році познайомився із ОСОБА_4 та у 2008 році в зв'язку з погіршенням стосунків останнього із своєю матір'ю, що зумовило неможливість подальшого проживання з нею, надав можливість проживати ОСОБА_4 у його квартирі, за адресою: АДРЕСА_1. З цього часу і до дня смерті ОСОБА_4 він проживав разом із ОСОБА_4 за вказаною адресою, був пов'язаний спільним побутом, мав з ним спільні права та обов'язки, зокрема, доглядав за ОСОБА_4, купував продукти харчування та інше.

Вказані обставини підтверджуються довідкою від 01.09.2017, виданою Головою ОСББ «Німанська 7» Красноголовець В. та показаннями свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які пояснили суду, що дійсно ОСОБА_1 з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 за вказаною адресою, були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки.

Оцінюючи належність та допустимість в якості доказів показання вказаних свідків суд вважає їх належними та допустимими, оскільки підтверджують факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 за вказаною адресою з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),

судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на

момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У абзаці 9 п.5.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 роз'яснено, що зазначене положення поширюється на осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх взаємозв'язку та сукупності за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 з 2008 по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 за вказаною адресою, тобто не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а тому беручи до уваги, що встановлення юридичного факту має юридичне значення для оформлення спадщини, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом, вважає наведені вище дані та докази належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення вказаного факту.

За вказаних обставин заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1222, 1223, 1245, 1264 ЦК України, ст.3 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 263, 268, 273, ч.2 ст.293, ст.294, ч.2 ст.315, ст.319, ст.ст.352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Київська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне рішення суду складено 27.04.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя Печерського

районного суду м. Києва К.О. Москаленко