Ухвала суду № 74836542, 19.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24553/17

Провадження №: 2/752/2571/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченка С.В.

за участю секретаря Мороз О.С.

представника позивача Ткаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2017 року позивач Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії.

Позивач просить зобов'язати ОСОБА_3 знести самочинно збудовану будівлю по АДРЕСА_1.

Судом було поставлено на обговорення питання про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача у вирішенні питання про закриття провадження у справі покладалась на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та місце його проведення повідомлялась у встановленому законом порядку, однак судові повістки повернуто до суду за закінченням строку зберігання, що, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави прийти до висновку про її належне повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналогічна правова норма діяла і у старому ЦПК, так відповідно до ст.15 ЦПК України 2004 року - «суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства».

Відповідно до п. ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об'єкта. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органа на звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з його невиконанням.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб'єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Таким чином, спори, які виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 5 КАС України, такий позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 161/14920/16-а.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу право звернення з позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.

Суддя С.В. Ладиченко