Рішення № 74836516, 11.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3482/17

Провадження №: 2/752/837/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченка С.В.

за участі секретаря Мороз О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.

В позовній заяві позивач просить визнати припиненою поруку за договором поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 29.01.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №028/25-20, за яким банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 73950,00 дол. США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном до 28.01.2022 року.

29.01.2007 року на забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який в подальшому змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3, та ним, ОСОБА_1 було укладено договір поруки №028/16-12.

Пунктом 1.1 ст. 1 договору поруки №028/16-12 зазначено, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником умов щодо сплати суми Кредиту, відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №028/25-20 від 29.01.2007 року.

Відповідно до пп. 3.3.9. п. 3.3. ст. 3 договору кредиту Позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його користування та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. цього Договору.

Підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. ст. 1 договору кредиту №028/25-20 визначено графік погашення заборгованості по кредиту, відповідно до якого місячний платіж повинен бути внесений до кінця відповідного місяця.

В пп. 2.4.1. п. 2.4. ст. 2 договору кредиту зазначено, що сплата процентів здійснюється до 10 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо 10 число місяця є неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно п. 2.4. цього Договору у попередній робочий день.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає що Позичальник за кредитним договором порушив строки сплати платежів за договором кредиту №028/25-20 та останній платіж на погашення власної заборгованості ОСОБА_3 зробила 05.11.2014 року, а тому датою прострочення виконання нею своїх зобов'язань є 11.12.2014 року щодо сплати відсотків, та 01.01.2015 року щодо сплати основної суми кредиту.

В п 4.5. ст. 4 договору кредиту №028/25-20 передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених пп. 3.3.9.-3.3.10. цього Договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Вважає, що відповідно до п. 4.5. ст. 4 договору кредиту строк користування кредитом вважається таким, що сплив 31.03.2015 року, а ОСОБА_3, протягом однієї доби, тобто 01.04.2015 року повинна була повернути всю суму кредиту з урахуванням відсотків.

Посилається на те, що 02.04.2015 року у Кредитора виникло право звернутись до нього, як до Поручителя, з вимогою щодо погашення заборгованості, та з цього часу почав перебіг шестимісячний строк на звернення до нього з позовними вимогами про стягнення заборгованості, який сплив 02.10.2015 року, тоді як Кредитор звернувся до суду з позовними вимогами до нього лише 07.10.2016 року.

Вважає, що порука є припиненою, оскільки Кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив до нього вимогу.

Просив визнати припиненою поруку за договором поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року, укладеним між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Ухвалою суду від 01.03.2018 року справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заяв про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» направив на адресу суду відзив на позов.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений строк відзиву на позов суду на надала.

Позивач у встановлений строк відповіді на відзив суду не надав.

Враховуючи викладене, суд ухвалив вважати за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити рішення відповідно до ст. 274-279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29.01.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №028/25-20, за якими Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 73950 дол. США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту - до 28.01.2022 року (а.с. 6-8).

На забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року, за якими позивач виступив в якості поручителя позичальника за виконання останньою умов договору кредиту (а.с. 9-10).

За умовами договору кредиту №028/25-20 від 29.01.2007 року, Позичальник зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, згідно положень пп. 3.3.9. п. 3.3. ст. 3 цього Договору.

Підпунктом 3.3.10. пункту 3.3. статті 3 договору кредиту Позичальник зобов'язана достроково повернути Кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених пп. 2.6.3., 3.2.3., п. 4.4., 4.5., 5.4. цього Договору.

Відповідно до положень п. 4.5. ст. 4 договору кредиту №028/25-20, у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених пп. 3.3.9.-3.3.10. цього Договору, протягом більше, ніж 90 (дев'яносто) календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Пунктом 1.1 статті 1 договору поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником умов щодо сплати суми Кредиту, відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №028/25-20 від 29.01.2007 року.

Статтею 2 пп. 2.1.1.1. цього договору, визначено зміст зобов'язання забезпеченого порукою, а саме - повернення кредиту, наданого у сумі 73950 дол. США з порядком погашення: починаючи з 01.02.2007 року та до 31.12.2021 року, щомісячно, рівними частками в сумі 411 дол. США зі строком оплати кожної частини до 10 числа поточного місяця; починаючи з 01.01.2022 року та не пізніше 28.01.2022 року - повернення залишку заборгованості в сумі 381 дол. США, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту; сплати нарахованих відсотків в розмірі 12% річних відповідно до приписів положень договору кредиту; сплати можливих штрафних санкцій за порушення умов договору кредиту.

Згідно положень пп. 3.3.1. п. 3.3. ст. 3 договору поруки Кредитор зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати невиконання Позичальником зобов'язання забезпеченого порукою повідомити про це Поручителя з наданням інформації щодо обсягів виконаного Позичальником зобов'язання та невиконаного зобов'язання.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього Договору Поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання Позичальником зобов'язання забезпеченого порукою, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування на рахунок Кредитора суми невиконаного Позичальником зобов'язання.

В своєму відзиві представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» посилається на те, що 29.01.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №028/25-20, за умовами якого Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 73950 дол. США. З метою забезпечення виконання договору кредиту між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 (Позичальник) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року, відповідно до якого позивач зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_2 умов щодо сплати суми Кредиту, відсотків за користування Кредитом, можливим штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №028/25-20 від 29.01.2007 року. Зазначив, що застосування шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до позивача повинен обчислюватись з дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким, є визначений кредитним договором строк - 28.01.2022 року. Просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Як встановлено в ході судового розгляду Позичальник за Кредитним договором порушив свої зобов'язання щодо сплати належних платежів у визначені договором строки, а також сплати штрафних санкцій за такі порушення, внаслідок чого, починаючи з 11.12.2014 року у Позичальника виникла заборгованість по сплаті боргових зобов'язань. Фактично, ОСОБА_3, як Позичальник востаннє сплатила щомісячний платіж в розумінні Кредитного договору, укладеного між нею та Банком - 05.11.2014 р. , що підтверджується «Розрахунком вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_3 (ідент.код.НОМЕР_1) кредитної заборгованості за кредитним договором № 028/25-20 від 29.01.2014 р.» (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 договору кредиту №028/25-20 від 29.01.2007 року, строк користування кредитом вважається таким, що сплив 10.03.2015 року, та, відповідно Позичальник зобов'язана була виконати взяті на себе боргові зобов'язання за даним договором - 11.03.2015 року.

З огляду на викладене у АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», виникло право на пред'явлення вимоги до поручителя з березня 2015 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачені три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі № 2-1283/11.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом із тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Договором поруки, укладеним між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором. Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.

Відповідно до пункту 4.5. ст. 4 кредитного договору, сторони встановили альтернативні правила щодо настання терміну дострокового повернення кредиту і сплати за кредит, а також щодо того, з якого моменту вони вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит є обов'язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку.

За наведених обставин суд визнає наявними підстави для застосування п. 4.5. ст. 4 кредитного договору. Відповідно, починаючи з 91 календарного дня з дня прострочення Позичальником своїх зобов'язань, у банка виникло право пред'явлення відповідної вимоги - як до позичальника, так і до поручителя - про дострокове повернення кредитних коштів шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду.

Сторони визначили наведені правила у договорі, встановили обов'язкові для обох сторін правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Сторони врегулювали свої відносини за правилами частини третьої статті 6 ЦК України на власний розсуд.

Отже, передбачивши умови вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Суд приходить до висновку, що ПАТ «Укрсоцбанк» повинен був пред'явити вимогу до поручителя про стягнення заборгованості, звернувшись до нього з відповідним позовом до жовтня 2015 року (протягом шести місяців починаючи з дня, коли у Боржника виник обов'язок щодо погашення заборгованості в повному обсязі), однак зазначених дій не вчинив і пред'явив позов до Позичальника та Поручителя лише в жовтні 2016 року, тобто поза межами строку для пред'явлення вимоги до поручителя.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 553,554,559,1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,12, 81,258, 263, 264,265, 273, 280,354, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №028/16-12 від 29.01.2007 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2018 року.

Суддя С.В. Ладиченко