Постанова № 74835381, 18.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

18 червня 2018 року

м. Харків

справа № 635/3596/17

провадження № 22-ц/790/2466/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Міськрайонне управління Держгеокадастру у Харківському району та м. Люботин, Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділ державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2

третя особа - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління Держгеокадастру у Харківському району та м. Люботин, Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, третьої особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2018 року, ухвалене суддею Караченцевим І.В.,-

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року позивачзвернулася з позовом, в якому просила усунути перешкоди у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що на праві приватної власності позивачу належить земельна ділянка розміром 0,5977 га., яка розташована на території Циркунівської селищної ради Харківського району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 22.05.2003.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2, відповідно до діючого законодавства отримала першою право власності на спірну частину земельної ділянки, тоді як позивач ОСОБА_1 не провела державну реєстрацію вказаної державної ділянки та не набула на неї права власності.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Висновок суду про те, що позивач не провела державну реєстрацію земельної ділянки і не набула на неї права власності, є помилковим та таким, що не відповідає законодавству, яке було чинним на момент отримання державно акту.

Зазначає, що факт наявності у ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку жодним із учасників судового розгляду не оскаржувався.

Ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі судового розгляду, що призвело до того, що питання щодо усунення перешкод у користуванні права власності на земельну ділянку не було вирішено, тобто суд порушив право на ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивача.

До апеляційного суду Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві зазначає, що ухвалюючи рішення суд законно та обґрунтовано визнав відсутність підстав скасування наказів Головного управління.

Зазначає, що перетин земельних ділянок раніше встановити було неможливим, на момент надання відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки яка перетинається з земельною ділянкою позивача на час здійснення її державної реєстрації відповідно до діючого законодавства відомості про земельну ділянку ОСОБА_1 у Державному земельному кадастрі були відсутні.

В судові засідання до апеляційного суду відповідач не з»явилась. Судом вживались всі можливі заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, але за зареєстрованим місцем проживання відповідач судові повістки не отримувала.

Згідно рапорту працівника поліції Колосова Д.О. він намагався вручити судову повістку відповідачу про що їй особисто повідомив по телефону, але вона від отримання повістки відмовилась.

Судова колегія з огляду на необхідність дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути її за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи, суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного судочинства, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд не взяв до уваги, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV яким він керувався при ухваленні рішення був прийнятий після отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин ухвалене судове рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, допущені порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення із ухваленням нового про задоволення позову.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні, судова колегія вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.05.2003 належить земельна ділянка розміром 0,5977 га, кадастровий номер ділянки НОМЕР_3, що знаходиться на території Циркунівської сільської ради.

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, що зареєстрована 27.10.2015 належить на праві власності ОСОБА_2

ОСОБА_1 6 листопада 2016 року звернулася до державного реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки і було з»ясовано, що право власності на частину вказаної земельної ділянки розміром 13,8276 % отримала і зареєструвала 27.10.2015 в органах державної реєстрації відповідач ОСОБА_2

При цьому, рішенням Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області було відмовлено в державній реєстрації права власності на земельну ділянку з посиланням на наявний перетин її з іншою земельною ділянкою, яка вже зареєстрована за ОСОБА_2

Частиною 1, 3 ст. 125 ЗК України (в редакції від 26.04.2003 р.), яка діяла на момент отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку встановлено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава гарантує захист прав на землю, тобто наявних у особи і дійсних прав на землю, зареєстрованих у встановленому законом порядку, а також встановлює способи такого захисту.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вбачається зі змісту державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 він був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 495 (а.с.17).

Судовим розглядом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку, а тому надання Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,1200 га у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, є неправомірним.

Також як похідні підлягають скасуванню державна реєстрація у Державному земельному кадастрі та кадастровий номер НОМЕР_4 земельної ділянки площею 0,1200 га, проведена Управлінням Держземагенства у Харківському районі Харківської області за заявою ОСОБА_2, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), інд. номер 25790436 від 03.11.2015 (державний реєстратор Радіонов Олександр Сергійович, Харківське районне управління юстиції Харківської області) на ім'я ОСОБА_2.

Позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_5, видане ОСОБА_2 03.11.2015 Харківським районним управлінням юстиції Харківської області також підлягають задоволенню, оскільки видане воно з порушенням норм ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки зміст правочину суперечить цивільному законодавству.

На підставі ст.141 ЦПК України з Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 8000 (вісім тисяч) грн по 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 лютого 2018 року - скасувати і ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

- Наказ Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області № 2455-СГ від 06.10.2014 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої за межами с. Циркуни Циркунівської сільської ради на території Харківського району Харківської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь для індивідуального садівництва,

- державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та кадастровий номер НОМЕР_4 земельної ділянки площею 0,1200 га, проведену Управлінням Держземагенства у Харківському районі Харківської області за заявою ОСОБА_2,

- наказ Головного Управління Держземагенства у Харківській області № 1234-СГ від 08.05.2015 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,1200 га у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва,

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), інд. номер 25790436 від 03.11.2015 (державний реєстратор Радіонов Олександр Сергійович, Харківське районне управління юстиції Харківської області) на ім'я ОСОБА_2, - скасувати.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_5, видане ОСОБА_2 03.11.2015 Харківським районним управлінням юстиції Харківської області.

Стягнути з Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8000 (вісім тисяч) грн по 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

складено 20 червня 2018 року