Постанова № 74834599, 14.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 666/6249/15-ц Головуючий у І інстанції Майдан С.І.

Номер провадження 22-ц/791/782/18 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.,

розглянувши у місті Херсоні у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської областіу складі судді Майдан С.І. від 28 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7, Комунальне підприємство «Дніпровський» Виконавчого комітету Херсонської міської ради, про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2015 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в уточнених позовних вимогах якого посилалися на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12 січня 1995 року вони є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_2 проживає відповідачка, яка є її власником на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2008 року, у червні 2015 року з вини відповідачки через її халатне ставлення до експлуатації сантехнічних приладів та інженерних комунікацій з її квартири було затоплено квартиру позивачів, що підтверджується актом комісії житлово-експлуатаційної організації від 16 червня 2015 року, вартість обстеження склала 68,2 гривні, внаслідок затоплення були пошкоджені стелі, стіни, підлога в кухні, коридорі, жилій кімнаті, ванній та туалеті, у зв'язку з чим вони потребують ремонту, позивачі є власниками 3/4 частин вище вказаної квартири, з врахуванням висновку експертизи у позові просили стягнути з відповідачки на їх користь завдану в наслідок затоплення квартири майнову шкоду у сумі 19416 гривень, а саме кожному з позивачів по 6657,13 гривні та судові витрати, які складаються з 487,20 гривні судового збору та 68,20 гривні витрат за обстеження квартири та складення акта.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської областівід 28 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3387,20 гривні в рахунок відшкодування майнової шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 3319 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 3319 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пропорційно судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 333,15 гривні, а саме по 115,05 гривні кожному; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування скарги покликався на те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на акті комісії Комунального підприємства «Дніпровський» від 16 червня 2015 року, який не відповідає встановленій формі, в ньому лише зафіксовано факт огляду квартири позивачів та наявність пошкоджень у ній, не вказуються результати огляду водопровідних комунікацій та сантехніки в належній відповідачці квартирі, не проводився огляд залитої квартири поверхом вище, не оглянуто водопровідні комунікації та сантехніка, акт не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, тому не може бути належним та допустимим доказом завдання відповідачкою майнової шкоди позивачам, висновок судової будівельно-технічної експертизи та інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири саме ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Ч. 2 цієї норми матеріального права встановлює презумпцію вини заподіювача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 190 ЖК Української РСР громадяни, які заподіяли шкоду жилим приміщенням, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду, за ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2 через поверх над квартирою позивачів, стороною відповідачки не заперечується того факту, що у червні 2015 року сталося затоплення квартири позивачів, про що складено акт від 16 червня 2015 року, проте у зв'язку з порушеннями при складанні акта за відсутності відповідачки вона вважає факт її вини у затопленні квартири не доведеним у суді.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами апеляційної скарги, оскільки крім акту обставини затоплення квартири позивачів з квартири відповідачки були підтверджені об'єктивними та послідовними поясненнями свідка ОСОБА_8, не спростованими іншою стороною, за якими нею, як головним інженером КП «Дніпровський», за заявою позивачів було обстежено їх квартиру та встановлено факт її затоплення з вищого поверху, квартиру над квартирою позивачів також було затоплено з квартири відповідачки, проте її власники не бажали складати відповідний акт, доступу до квартири відповідачки при цьому надано не було, квартира над її квартирою на 4 поверсі також була обстежена і слідів підтоплення не виявлено, на той час пошкоджень загальних водопровідних мереж не було, пояснення даного свідка збігаються з іншими обставинами у справі та поясненнями позивачів про те, що затоплення сталося під час їх відсутності у квартирі у період з 12 червня 2015 року по 16 червня 2015 року, у зв'язку із протіканням води відповідачка сусідами телефоном була викликана і з її приїздом до квартири течія води припинилася, за приведених обставин можна дійти висновку, що затоплення квартири позивачів сталося саме з квартири відповідачки, яка є відповідальною за безпечний порядок використання послуг з водопостачання у своїй квартирі, даного висновку не спростовує і висновок проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, яким підтверджено факт залиття та пошкодження квартири позивачів водою, яка текла зверху, визначено вартість відновлювального ремонту, при цьому експерт зазначає про відсутність ознак затоплення квартир позивачів з квартири відповідачки та неможливість встановлення причини затоплення, проте, зважаючи на час обстеження експертом квартир сторін тільки через 10 місяців після затоплення 12 квітня 2016 року, сліди протікання води об'єктивно не могли зберегтися, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про затоплення квартири позивачів з квартири відповідачки, яка у зв'язку із недоведенням відсутності своєї вини у цьому має нести цивільно-правову відповідальність.

За приведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської областівід 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів з 21 червня 2018 року, - дня складення повної постанови, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик