Ухвала суду № 74834482, 21.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 731/461/17 Головуючий у І інстанції Семенченко О. М. Провадження № 11-кп/795/629/2018 Категорія - ч.1 ст. 366 КК України Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

суддів: Заболотного В.М. Шахової О.Г.

за участі секретаря Стахнюк Л. М.

сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника - адвоката Гезердави В.В.

прокурорів Зінченка О. В. та Тищенка О. А.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42017271210000092 від 05 вересня 2017 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області Івашка С.В. на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.

Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що будучи згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №3 о/с від 07 листопада 2015 року призначеним на посаду інспектора поліції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції та у подальшому згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 08 грудня 2016 року № 242 о/с призначеним на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, як працівник правоохоронного органу здійснював функції представника влади і таким чином згідно із ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Згідно ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», функціональних обов'язків інспектора та дільничного офіцера поліції сектору превенції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_2 здійснював превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляв причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживав у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вивчав та аналізував оперативну обстановку на закріпленій за ним адміністративній ділянці, у випадках, передбачених законом, здійснював провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймав рішення про застосування адміністративних стягнень, у порядку встановленому законодавством, вів облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, координував роботу групи реагування патрульної поліції щодо застосування превентивних заходів стосовно осіб, які схильні до вчинення правопорушень або перебувають на профілактичних обліках.

Відповідно до розділу IV пункту 3 підпунктів 3.5.2, 3.5.3 Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003 № 270/1560, дільничний інспектор повинен проводити із засудженими індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на виправлення та попередження вчинення засудженими особами правопорушень та нових злочинів, щомісяця перевіряти поведінку та спосіб життя засуджених осіб за місцем проживання, про що до кінця кожного кварталу надавати письмову довідку до підрозділів інспекції щодо кожної засудженої особи окремо і обов'язково додавати до неї матеріали перевірок (пояснення засудженої особи, рапорти тощо), які долучаються до особових справ засуджених осіб.

Усупереч ст. 22 Закону, розділу IV пункту 3 підпунктів 3.5.2, 3.5.3 Інструкції ОСОБА_2, з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків щодо здійснення упродовж третього кварталу, четвертого кварталу 2016 року, першого кварталу 2017 року індивідуально-профілактичної роботи із засудженим до одного року позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, проведення щомісячних перевірок поведінки та способу життя, не прибув за місцем проживання засудженого ОСОБА_4 АДРЕСА_3 та вищевказані заходи не здійснював.

Так, ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, умисно, у точно невстановлений досудовим слідством час та місці склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 30.09.2016 року та рапорт від 30.09.2016 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_4 за місцем проживання за третій квартал 2016 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом, а вказану довідку також і мокрою печаткою Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності, ОСОБА_2 надав їх 10 жовтня 2016 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 09 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області за адресом: вул. Шевченка, 37 смт. Варва Чернігівської області) для долучення їх до особової справи засудженого ОСОБА_4, чим спричинив шкоду державі, яка виразилась у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

ОСОБА_2, діючи умисно з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, у точно невстановлений досудовим слідством час та місці повторно склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 02.01.2017 року та рапорт від 03.01.2017 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_4 за місцем проживання за четвертий квартал 2016 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом та мокрою печаткою Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності, ОСОБА_2 надав їх 05.01.2017 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 09 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області) для долучення їх до особової справи засудженого ОСОБА_4, чим спричинив шкоду державі, яка виразилася у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

ОСОБА_2, діючи умисно з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, у точно невстановлений досудовим слідством час та місці склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 30.03.2017 року та рапорт від 30.03.2017 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_4 за місцем проживання за перший квартал 2017 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності, ОСОБА_2 надав їх 17.04.2017 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 09 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області) для приєднання їх до особової справи засудженого ОСОБА_4, чим спричинив шкоду державі, яка виразилася у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачувався в умисному складанні та , видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Виправдовуючи ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, суд вказав, що довідки та рапорти на ім'я начальника Варвинського відділення поліції про проведення профілактичної роботи із засудженим ОСОБА_4, складені ОСОБА_2 як дільничним офіцером поліції сектору превенції, не можуть бути визнані офіційними документами, як такі, що не мають відповідних форми та реквізитів і не здатні породити наслідки правового характеру.

За третій, четвертий квартал 2016 року та перший квартал 2017 року сторона обвинувачення не надала доказів, що інформація, зазначена ОСОБА_2 в рапортах та довідках про проведення профілактичної роботи із засудженим ОСОБА_4, носить недостовірний характер, оскільки засуджений, починаючи з 29 вересня 2016 року по 21 березня 2017 року кожного вівторка прибував на реєстрацію у Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції на відмітку, що не виключає проведення з ним індивідуально-профілактичної роботи.

В апеляційній скарзі заступник прокурора області просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що судом було допущено однобічність та неповноту судового розгляду. Не проаналізовані та не оцінені у повному обсязі всі зібрані докази у справі, які містяться у показаннях свідків та долучених і досліджених матеріалах, що підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті та винуватість ОСОБА_2

Суд не надав оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи, згідно якої підписи у довідках про проведення індивідуальної профілактичної роботи та у відповідних рапортах виконані обвинуваченим.

Поза увагою суду залишилася обставина, що засуджений ОСОБА_4 після звільнення з місць позбавлення волі виїхав у м. Київ на заробітки, постійного місця проживання родичам не повідомляв, контактного номера телефону, не мав. Судом безпідставно було відхилене клопотання прокурора про виклик та допит ключового свідка ОСОБА_4, явка якого не була забезпечена стороною обвинувачення з об'єктивних причин.

Апелянт наголошує на тому, що показання зазначеного свідка були необхідними, оскільки лише він може підтвердити факт того, що ОСОБА_2 не проводив з ним профілактичну роботу, а отже вніс недостовірні відомості у офіційні документи.

Необґрунтовано судом було відмовлено і у допиті свідка ОСОБА_5, який на питання суду про те, чи знайомився останній з матеріалами справи, вказав, що так. Однак, суд не уточнив з матеріалами якої справи та по відношенні до кого, не назвав її номеру, що призвело до істотного порушення вимог ч. 6 ст. 352 КПК України.

Прокурор не погоджується з висновком суду про наявність суперечностей між положеннями Інструкції та ч. 2 ст. 163 КВК України, якою визначено, що до соціально-виховної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися працівники органів державної влади, якими є працівники поліції. Тому, ОСОБА_2 повинен був здійснювати профілактичну роботу із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, складати відповідні довідки та рапорти про проведення такої роботи.

Довідки про проведення профілактичної роботи є офіційними документами, як такі, що складені та посвідчені відповідною особою в межах її компетенції, несуть інформацію, яка має юридично значущий характер, оскільки викладена у них інформація може бути використана в подальшому.

Виправдовуючи ОСОБА_2 суд належним чином не вмотивував прийнятого рішення, допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушив принципи змагальності сторін та неупередженості при ухваленні вироку.

В доповненнях до апеляційної скарги заступник прокурора області звернув увагу на недоліки журналів судових засідань та неможливість прослуховування аудіозапису за 21 березня та 11 квітня 2018 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурорів, які просили про скасування виправдувального вироку та ухвалення обвинувального вироку, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти доводів сторони обвинувачення та вважали вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу заступника прокурора області задовольнити частково.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь якому випадку підлягає скасуванню, якщо в матеріалах справи відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове засідання.

Перевіркою наявного в матеріалах справи технічного носія інформації встановлено, що на ньому судові засідання за 21 березня та 11 квітня 2018 року не прослуховуються із-за стороннього шуму, учасників судового розгляду не чутно. При цьому, саме 11 квітня 2018 року в судовому засіданні досліджувались докази, надані стороною обвинувачення, відбувалися судові дебати, в яких виступали прокурор, захисник, обвинувачений.

Журнал судового засідання від 11 квітня 2018 року містить відомості про час, дійових осіб та перелік дій і не відображає усього перебігу судового засідання, що перешкоджає суду апеляційної інстанції, перевірити доводи прокурора про однобічність та неповноту судового розгляду.

Фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду кримінального провадження є обов'язковим, що прямо передбачено у ч. 4 ст. 107 КПК України. Як виняток закон допускає визнання відповідної процесуальної дії та отриманих результатів чинними, якщо сторони не заперечують проти такої дії та її результатів.

У даному кримінальному провадженні прокурор оспорює правомірність проведення судового засідання та вирок суду, вказуючи на ряд недоліків, які мали місце під час кожного судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 371 КПК України, усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Оригінал вироку суду від 12 квітня 2018 року на восьми аркушах, який наявний в матеріалах кримінального провадження, викладений блідим барвником, що не дозволяє його прочитання, без допомоги збільшуваного скла. Фактично в матеріалах справи наявне не рішення суду, а його обриси.

При новому розгляді даного кримінального провадження суду необхідно, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, забезпечити повне фіксування за допомогою технічних засобів судових засідань та ухвали законне та обґрунтоване рішення, яке буде доступним для сприйняття в паперовій формі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 412, 424 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора області Івашка С.В. задовольнити частково.

Вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ЗАБОЛОТНИЙ В.М. АНТИПЕЦЬ В. М. ШАХОВА О.Г.