Рішення № 74833622, 04.05.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/325/18

Провадження № 2/682/319/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

за участю секретаря Хижавської О.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», в особі представника ОСОБА_3, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за донарахованими відсотками за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 червня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/2325/82/1813 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 39500 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 14 % річних. Відсотки за умовами договору нараховувались щомісяця на суму кредиту за весь строк користування кредитом, включаючи день надання та день повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти підлягали сплаті позичальником у складі ануїтетних платежів.

Позивач вказує на те, що у зв’язку з систематичним порушенням відповідачем умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, та рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2010 року з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 515189,05 гривень, 1700 гривень витрат по сплаті судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 517009,05 гривень.

Позивач вказує на те, що дане рішення суду залишилось без виконання, заборгованість за кредитним договором в повному обсязі погашено не було, тому банк продовжував нарахування відсотків за порушення виконання умов кредитного договору, у зв’язку з чим за період з 26 лютого 2010 року по 07 грудня 2017 року нараховано відсотки в сумі 43012,73 доларів США, що еквівалентно 1166040,22 гривень згідно офіційного курсу НБУ станом на дату розрахунку.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на норми матеріального права, умови договору кредиту, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по донарахованих відсотках за кредитним договором № 014/2325/82/1813 від 25 червня 2008 року в розмірі 43012,79 доларів США в еквіваленті 1166040,22 гривень.

У підготовче судове засідання представник позивача за довіреністю не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала, що укладала з позивачем кредитний договір.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В судовому засіданні об’єктивно встановлено, що 25 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/2325/82/1813 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 39500 доларів США на строк до 25 червня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Таким чином, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 виникли кредитно-договірні відносини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позичальник належним чином умов договору не виконала, у зв’язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2010 року № 2-468/2010 з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 515189,05 гривень, 1700 гривень витрат по сплаті судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем вказану суму заборгованості не повернуто та позивачем продовжувалось нарахування відсотків сума яких за період з 26 лютого 2010 року по 07 грудня 2017 року становить 43012,79 доларів США, що еквівалентно 1166040,22 гривень згідно офіційного курсу НБУ станом на дату розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У зв’язку з вищенаведеним, а також враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов’язання за кредитним договором, не виконує рішення суду від 01.07.2010 року по цивільній справі №2-468/2010 року, суд приходить до висновку, що слід достягнути заборгованість, яка виникла по відсоткам за період, починаючи з 26 лютого 2010 року по 07 грудня 2017 року в сумі 43012,79 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1166040,22 гривень.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, ч.3 ст. 200, 263-265, 268 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», місцезнаходження місто Київ вулиця Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, заборгованість, яка виникла по відсоткам за період з 26 лютого 2010 року по 07 грудня 2017 року в сумі 43012,79, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1166040,22 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір в розмірі 17490,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає чинності після закінчення терміну подання апеляційної скарги, якщо її не було подано; після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Мацюк Ю. І.