Рішення № 74833178, 21.06.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/1353/18

2-а/621/30/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 червня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі головуючого - судді Овдієнка В. В.

секретар судового засідання Єрмоленко О. О.

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - інспектор роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенант поліції ОСОБА_2,

третя особа - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №328437 від 01.06.2018, третя особа - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції,

у с т а н о в и в:

07.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенанта поліції ОСОБА_2 з наступними вимогами: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 к. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №328437 від 01.06.2018; справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 01.06.2018 близько 15:00 години він керував транспортним засобом "Рено Преміум", реєстраційний номер НОМЕР_1, буксируючи напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2, на автошляху М-09. У той час на 87 км вказаного автошляху, розташованому у Харківській області, його було зупинено працівниками патрульної поліції з тих причин, що на автомобілі довжиною 16 метрів відсутня світлоповертальна табличка відповідно до пункту 30.3 (г) Правил дорожнього руху, чим порушив вимоги 31.4.7 (ї) Правил дорожнього руху, за що передбачена, відповідальність за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Позивач вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 328437 від 01.06.2018 року підлягає скасуванню з наступних підстав:

- пунктом 2.14 Правил дорожнього руху передбачено, що водій має право знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду. Крім того, чинним законодавством України при виконанні службових обов'язків патрульний зобов'язаний поважати і не порушувати права та свободи людини звертаючись до людини, привітатися, прикласти праву руку до головного убору, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, при цьому не випускати його з рук. Також патрульний повинен пояснити причину застосування певного поліцейського заходу, під час спілкування з особою чітко дотримуватися норм етики поліцейського. Крім того, відповідно до статті 35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські мають право зупиняти автомобіль, тільки якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; є інформація про причетність водія або пасажирів ТЗ до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення або інформація, яка свідчить про те, що ТЗ чи вантаж можуть бути об’єктом або знаряддям вчинення ДТП, кримінального або адміністративного правопорушення; ТЗ знаходиться в розшуку; необхідно опитати водія або пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального або адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; потрібно залучити водія ТЗ до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху чи поліцейським або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП; уповноваженим органом державної влади прийнято рішення про обмеження або заборону руху; спосіб закріплення вантажу на ТЗ створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушено порядок визначення та використання на ТЗ спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. На підставі викладеного відповідач порушив вимоги статті 35 Закону України "Про національну поліцію" та неправомірно відносно нього застосував поліцейський захід (лише для перевірки документів, інших підстав для зупинення автомобіля в нього не було), оскільки не пред'явив своє посвідчення, при зупинці автомобіля не пояснив причину зупинки, перевірки та огляду його транспортного засобу, чим порушив його права.;

- відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Пунктом 5 Розділу III Інструкції "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Однак, в порушення даної інструкції інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені статтею 63 Конституції України, та статей 307, 308, 268, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, відмовив у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, інспектором не надано можливість користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката., що є порушенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- винесена відповідачем постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 328437 від 01.06.2018 не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. До того ж, працівник патрульної поліції не мав права притягти його до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення і посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами, навіть якщо це відеозапис нагрудної камери інспектора. У разі відмови поліцейського надати водію для ознайомлення такий відеозапис, можна вважати, що такого доказу не існує.

Крім того форма постанови, що оскаржується, не відповідає формі, затвердженій Інструкцією, а бланк постанови не відповідає технічному опису бланка постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженому Інструкцією.

Отже, в порушення чинного законодавства та Інструкції оскаржувана постанова заповнена нерозбірливим почерком, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідності її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського записані не друкованими літерами, не містить правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, що є недопустимим, позбавляє його права на інформацію та права вчиняти певні дії щодо оскарження цієї постанови.

Також, відповідачем фактично не зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху, яке б доводило вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі. Будь-яких з вище наведених доказів його вини не надано. У відповідності до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, позивач зазначив в позові, що є пильним, уважним та обережним водієм, чітко дотримується правил дорожнього руху, тому розпочинаючи рух на своєму автомобілі перевірив технічну справність основних елементів авто: коліс, шин, гальмівної системи, рульового керування, двигуна та світлових приладів. Всі вузли та агрегати на момент перевірки були у стравному робочому стані. А також, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, крім того, врахувавши всі фактори вважав, що не порушував правил дорожнього руху, перешкод у здійснені права керування іншим особам не доставляв.

Разом з тим, при вирішенні справи поліцейський не проводив належним чином заміри довжини його транспортного засобу, а визначив на око, що довжина авто дорівнює 16 м, що є недопустимим. Крім того перед тим, як складати протокол за технічний стан ТЗ відповідно наказу № 534 від 13.10.2008 МВС України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації" складається акт перевірки, а у разі наявних на те підстав складається протокол про адміністративне правопорушення. Після чого копія акту під підпис вручається водієві. Акт перевірки технічного стану транспортного засобу не складався, та його не було видано.

Також, поліцейський не взяв до уваги його пояснення, в яких зазначив, що скоїв правопорушення незначної тяжкості і просив застосувати попередження і відпустити за малозначністю. Отже, коли б відповідач дослідив всі належні і допустимі докази по справі, враховуючи чинне законодавство, він мав право попередити та відпустити його за "малозначністю". Однак, виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім постанови, наприклад показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду адміністративної справи, не було.

Таким чином, твердження поліцейського про порушення ним вимог Правил дорожнього руху є лише його суб'єктивною думкою та припущенням, яке не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Також, при розгляді справи поліцейський не роз'яснив йому права та обов'язки, не повідомив про можливість відкладення справи для того, щоб скористатися правовою допомогою, порушивши його права на звернення за правовою допомогою, також, не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім постанови, наприклад пояснення свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду адміністративної справи, не було.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачеві подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Позивач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутністю, на заявленому позові наполягав та просив його задовольнити.

Належним чином повідомлений відповідач - інспектор роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, заяв про судовий розгляд за його відсутністю чи про відкладення судового розгляду не подавав, відзив на позов до суду не надходив.

Представник належним чином повідомленої третьої особи - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, заяв про судовий розгляд за його відсутністю чи про відкладення судового розгляду не подавав.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутністю учасників справи.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З постанови інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу серії ВР №328437 від 01.06.2018 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що дата та час, місце скоєння і суть адміністративного правопорушення викладено наступним чином: "01.06.2018 15 годині 00 хвилин на 87 км автодороги М-29 у Харківській області ОСОБА_1 керувавши транспортним засобом довгомірним "RENAULT PREMIUM", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напів причепом довжиною 16 м, без табличок світлоповертальних, чим порушив вимоги пунктів 30.3 г), 31.4.7 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн 00 к.". (а. с. 8).

У пункті 30.3 г) Правил дорожнього руху, за порушення вимог якого на позивача накладено стягнення, визначено, що на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки (додаток 4): г) "Довгомірний транспортний засіб" - два прямокутники жовтого кольору розміром 500 х 200 мм з каймою червоного кольору завширшки 40 мм із світлоповертального матеріалу. Знак розміщується на транспортних засобах (крім маршрутних) ззаду горизонтально (чи вертикально) і симетрично до поздовжньої осі, довжина яких від 12 до 22 м.

Відповідно до пунктів 31.4, 31.4.7 Правил дорожнього руху, визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: інші елементи конструкції: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість; г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла; ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусів, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі; ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира; ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Отже, зі змісту пунктів 30.3 г), 31.4, 31.4.7 Правил дорожнього руху вбачається, що відсутність розпізнавального знаку - "Довгомірний транспортний засіб" не відноситься до технічних несправностей транспортного засобу, а є невідповідністю вимогам правил дорожнього руху, за яких експлуатація транспортних засобів забороняється.

А відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Зазначена норма розширеному тлумаченню не підлягає, а тому немає підстав вважати, що відсутніссть розпізнавального знаку - "Довгомірний транспортний засіб" тягне відповідальність, передбачену частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена на 87 км автодороги М-29 у Харківській області, однак необхідно зазначити, що відповідно до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.

Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 "Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Частинами 1-4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, постанова поліцейського не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.

Крім того, позивач у позовній заяві обґрунтовано зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення не містить вказівок на будь-які докази, якими підтверджується як сам факт відсутності прямокутників жовтого кольору із світлоповертального матеріалу, так і обставини, які вказують на протиправність їх відсутності.

Відповідачем не надано відзиву на позов у якому містилися б заперечення проти позовної заяви, не надано доказів, що спростовують доводи позивача щодо відсутності в його діях порушення Правил дорожнього руху, а відповідно і незаконності винесеної у відношенні нього постанови про накладення адміністративного стягнення, незважаючи на покладений на нього частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач повідомив достатньо відомостей на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а відповідачем доводи позивача не спростовані.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.06.2018 не ґрунтується на фактичних даних, а ґрунтується на припущенні відповідача про вчинення позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. ч. 1-4 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляд адміністративного позову належить скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 205, частиною 4 статті 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №328437 від 01.06.2018, третя особа - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №328437 від 01.06.2018, винесену інспектором роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенантом поліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 к. та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, вул. Спортивна, буд. 190, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Відповідач - інспектор роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській Департаменту патрульної поліції області лейтенант поліції ОСОБА_2, місце знаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315А.

Третя особа - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40012425,

Головуючий: В. В. Овдієнко