Ухвала суду № 74824670, 20.06.2018, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/6/18

Провадження № 2/293/261/2018

УХВАЛА

20 червня 2018 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Васильчука С.Ф.

секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ майна, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищезазначена справа.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлений позов пітримала, подала клопотання про витребувавння доказів в порядку ст. 84 ЦПК України та заяву про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі державного кордону України до повного виконання рішення суду у справі №293/6/18. Також подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання та заяву своєї довірительки.

Відповідач та його представник заперечили проти заяви про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі державного кордону України до повного виконання рішення суду у справі №293/6/18, вважають її безпідставною, а вимоги такими, що порушуть конституційні права відповідача. Проти витребування доказів не заперечували.

Вислухавши учасників справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, клопотання про ветребування доказів, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі до особистих немайнових прав фізичної особи , а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 150 ЦПК України серед видів переліку забезпечення позову не передбачено застосування судом такого заходу забезпечення позову як заборона виїзду за межі кордонів України.

У роз’ясненнях, викладених у листі Верховного Суду України «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 1 лютого 2013 року, який є чинним, чітко визначено, що вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 441 ЦПК України та за поданням державного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні ( ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України).

З огляду на викладене, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149 - 150 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як заборона виїзду за межі України, та те, що застосування такого виду забезпечення позову порушує не тільки норми ЦПК, а й свідчитиме про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, а також те, що чинним законодавством чітко вставлено у яких саме випадках особу може бути обмежено у праві її виїзду за межі України, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В клопотанні про звільнення від сплати судового збору за заявою про забезпечення позову, суд також відмовляє, оскільки дане клопотання є похідними від заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, клопотання про витребування доказів суд задвольняє вважає його підставним та обгрунтованим.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст.84, 149,150, 198,260,261,353 суд-,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за заявою про забезпечення позову відмовити.

Клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України задовольнити.

Зобов'язати Публічне Акціонерне Товариство «Акцент Банк», код ЄДРПОУ14360080, адреса: 49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська 11, надати:

відомості про договори банківського вкладу (депозити), укладені з гр. ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, із зазначенням дати укладення договору банківського вкладу (депозиту), суми банківського вкладу, суми відсотків, нарахованих на суму вкладу, дати припинення договору банківського вкладу (депозиту), дати зняття коштів за договором банківського вкладу (депозиту), за період з 03.10.2015 року по 20.11.2017 року;

копії договорів банківського вкладу (депозити), укладених з гр. ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, за період з 03.10.2015 року по 20.11.2017 року.

Копію ухвали для відома та виконання направити Публічному Акціонерному Товариству «Акцент Банк».

Виконання ухвали забезпечити до 12.09.2018 року.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин визнаних судом неповажними, суд застосує заходи процецесуального примусу, передбачені чинним ЦПК України.

По справі оголосити перерву до 14 год. 00 хв. 21.09.2018 року. Виклик сторін повторити.

На ухвалу в частині відмови у забезпеченні позову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий- суддя: С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: