
Справа № 452/1541/16-к
Провадження № 1-кп/452/36/2018
ВИРОК
іменем України
20 червня 2018 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Кравціва В.І.,
суддів Галина В.П. та Сенечина В.М.,
секретар Макаревич Л.Р.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12016140000000087 про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чарджоу, Республіка Туркменістан, місце проживання котрого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, громадянина Російської Федерації, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, судимого 20 червня 2017 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці, яке на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшено до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки три місяці,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, несудимого та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, несудимого,-
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 146 КК України,
за участі прокурорів Дердзяка П.І. та Смілевського М.Л.,
потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
їх представника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Мацепури В.С.,
обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
їх захисника адвоката Бухтоярова Р.О.,
перекладачів Федосєєвої Л.Ю. та Матюнки Н.В.,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 січня 2016 року о 17 год. 50 хв., за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь приготувавши балаклави для маскування зовнішності та автомат моделі «АКС-74», споряджений бойовими патронами і придатний для стрільби, проникли на огороджену територію по АДРЕСА_5, на якій розташований житловий будинок та будівлі господарського призначення, що належать ОСОБА_5, і за його відсутності вчинили напад на ОСОБА_12, котрий займався обслуговуванням цієї території, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_12, силоміць затягнули його до будівлі господарського призначення, де зв'язали йому руки і ноги клейкою стрічкою з метою унеможливлення пересування, натягнули на голову поліетиленовий пакет та з метою отримання у ОСОБА_12 відомостей про місце зберігання грошових коштів у приміщенні будинку ОСОБА_5 та інформації про паролі для відключення системи сигналізації вказаного будинку, наносили ОСОБА_12 удари в обличчя та по тілу, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої дії, направлені на заволодіння чужим майном, 16 січня 2016 року в 11 год., коли ОСОБА_5 виявив їх, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, погрожуючи вказаним автоматом, вчинили напад на нього та його дружину ОСОБА_6, під час якого наносили їм удари вказаним автоматом, руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши ОСОБА_5 та ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, тобто вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникненням в інше приміщення, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.
Також, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та спосіб, не маючи передбаченого Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї і бойових припасів, придбали автомат моделі АКС-74, калібру 5,45 мм, а також двадцять три патрони калібру 5,45 мм, якими був споряджений магазин вказаного автомата, та 15-16 січня 2016 року зберігали їх і носили у спортивній сумці, чим вчинили незаконне придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї і бойових припасів, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15 січня 2016 року о 17 год. 50 хв., за попередньою змовою групою осіб, проникнувши на огороджену територію по АДРЕСА_5, на якій розташований житловий будинок та будівлі господарського призначення, що належать ОСОБА_5, силоміць затягнули ОСОБА_12 до будівлі господарського призначення, де зв'язали йому руки та ноги клейкою стрічкою з метою унеможливлення пересування, натягнули на голову поліетиленовий пакет та утримували його там до 11 год. 16 січня 2016 року, чим вчинили незаконне позбавлення волі людини за попередньою змовою групою осіб здійснюване протягом тривалого часу, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та показав, що 15 січня 2016 року, приблизно о 14 годині, він приїхав до м. Самбора, до свого знайомого ОСОБА_3, котрий повідомив, що придбав автомобіль марки ВАЗ-2101, яким вони, приблизно о 18 годині, поїхали у напрямку м. Старий Самбір, щоб його перевірити. Автомобіль був у занедбаному стані. По дорозі пішов сніг, дорога стала слизькою, і щоб не створювати аварійної ситуації він, ОСОБА_1, розвернув автомобіль та поїхав назад об'їздною дорогою через село, назву якого він не знав. У цьому селі автомобіль заглух і вони його не змогли завести, залишили його там, а самі доїхали громадським транспортом додому до ОСОБА_3, де переночували, та на наступний день, приблизно о 10 год., пішли до знайомого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, щоб той допоміг штовхати автомобіль, після чого громадським транспортом доїхали до місця стоянки автомобіля. Там він, ОСОБА_1, виявив, що акумулятор розряджений та тріснув розширювальний бачок і вилилася охолоджувальна рідина. Тоді вони вирішили шукати транспорт, щоб відбуксирувати автомобіль, для чого через поле пішли в сусіднє село. По дорозі вони жартували, штовхалися і коли зайшли в село, то їм назустріч над'їхав автомобіль марки «Тойота-Прадо», із якого вийшло п'ять осіб, котрі почали за ними стріляти і ОСОБА_4 почав втікати, а він та ОСОБА_3 залишилися стояти на місці, їх поклали на землю, зв'язали шнурками і через деякий час приїхали працівники поліції та стали їх обвинувачувати у пограбуванні. У той час над'їхав ОСОБА_5, тримаючи рушницю та пістолет, погрожував йому, ОСОБА_1, вбивством.
Підсудний ОСОБА_3 винуватим себе не визнав та показав, що через мережу Інтернет він купив автомобіль марки ВАЗ -2101, щоб возити металолом, автомобіль потребував ремонту. 15 січня 2016 року до нього приїхав ОСОБА_1, із котрим він приймав участь у бойових діях в зоні АТО, щоб подивитися на приданий автомобіль. Про наступні події дав такі самі показання як і ОСОБА_1
ОСОБА_4 під час судового розгляду винуватим себе не визнав та показав, що 16 січня 2016 року, приблизно о 9 год. до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_3 із ОСОБА_1, котрого він, ОСОБА_4, раніше не знав і попросили допомогти з автомобілем. Вони всі троє громадським транспортом поїхали у напрямку м. Старий Самбір, але автомобіль не заводився. Далі дав такі ж показання як і ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Однак винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням в інше приміщення, незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї і бойових припасів, а також у незаконному позбавлення волі потерпілого ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб, здійснюваному протягом тривалого часу підтверджується такими доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він знайомий, стосунки із ними були нормальні. ОСОБА_3 був раніше у нього вдома на подвір'ї, коли він, ОСОБА_5, балотувався до районної ради, а його, ОСОБА_5, син ОСОБА_14 був знайомий із ОСОБА_4, так як проживали раніше на одній вулиці. У нього, ОСОБА_5, у будинку в селі Ваньовичі, в окремій кімнаті, проживав його родич ОСОБА_12, котрий допомагав по господарству, замітав листя, розгортав сніг. Його будинок був обладнаний камерами відеоспостереження, інформацію з яких він добровільно надав слідчому, а освітлення на подвір'ї вмикалося при наявності руху.
15 січня 2016 року о 22 годині він, ОСОБА_5, власним автомобілем приїхав з дружиною та дітьми додому і зауважив, що подвір'я не прибрано від снігу, але не став шукати ОСОБА_12, так як були свята і він подумав, що той міг вжити спиртне і десь спить, або піти до когось із сусідів. Прокинувшись зранку наступного дня, він, ОСОБА_5, побачив, що сніг на подвір'ї не розчищений, у кімнаті, де проживав ОСОБА_12, опалення не було включено. Приблизно в 11 годині він запитав у своєї дружини чи та шукала ОСОБА_12 в гаражі та сауні і тоді пішов до приміщення сауни, а позаду нього йшла його дружина. Там він побачив трьох незнайомих йому осіб, двоє із яких мали одягнуті балаклави, а обличчя третього закривала хустка та були одягнуті у батники з капюшонами: один - синього кольору, другий - сірого кольору, а третій - світлокоричневого кольору, всі троє були одягнуті в джинси. Той, що був у батнику синього кольору, тримав автомат, яким наніс йому, ОСОБА_5, удар в чоло, після чого він почав з ними боротися, а дружині крикнув, щоб та втікала, але один з них хотів затягнути її всередину до сауни. Тоді він, ОСОБА_5, вирвався від них і вслід за ним надвір виштовхали його дружину та вони всі разом впали через парканчик, він побіг до брами, щоб вийти на вулицю і покликати на допомогу. Один із нападників побіг за ним, а двоє залишилися з його дружиною.Коли він вибіг на вулицю, то побачив що ці троє почали втікати. Від будинку є спуск вниз до ставка, потім підйом на гірку і цією дорогою вони відходили у напрямку приміщення колишньої тракторної бригади колгоспу. Після цього він зателефонував ОСОБА_17, котрий там працює, та повідомив, що на нього, ОСОБА_5, напали бандити і вони біжать в його сторону та щоб він дивився в яку сторону вони втікатимуть. Тоді він, ОСОБА_5, зателефонував начальнику карного розшуку Самбірського відділу поліції ОСОБА_15 і повідомив про дану подію. До нього зателефонував ОСОБА_17., котрий розповів, що вказані ним особи спочатку рухалися в напрямку с. Дубрівки, а потім розвернулися і почали рухатися в с. Стрілковичі, про що він, ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_15, взяв із дому мисливську зброю, сів з дружиною в автомобіль і вони поїхали в с. Стрілковичі прямою дорогою.
Проїхавши приблизно 1 км, у с. Стрілковичі, на віддалі метрів 50 від будинку культури він побачив, що там було затримано нападавших на нього, двоє із яких, а саме ОСОБА_1, котрий був одягнутий у батник синього кольору, та ОСОБА_3, що був одягнутий у батник сірого кольору, лежали на землі, а через деякий час до них привели ОСОБА_4, котрий був одягутий у батник коричневого кольору, балаклав та хустки на них вже не було. Від того моменту, як вони залишили його будинок і до моменту їх затримання, пройшло приблизно 10 хв. Після цього приїхали працівники ППС і одягнули їм наручники. Спочатку хтось із лежачих на землі російською мовою, а потім і ОСОБА_4 заявили, що ОСОБА_12 знаходиться у сауні зв'язаний, він живий. Тоді він, ОСОБА_5, та працівники поліції патрульним автомобілем поїхали до нього додому і у сауні виявили ОСОБА_12, котрий був зв'язаний, рот заклеєний скотчем, на голові одягнутий кульок, ноги замотані ковдрою. Спочатку у сауну зайшов він, за ним ОСОБА_15, а потім його, ОСОБА_5, дружина, ОСОБА_15 за допомогою мобільного телефону зафотографував місце виявлення ОСОБА_12, котрий пізніше розповів, що напередодні увечері, коли він вийшов із будинку на подвір'я курити, на нього напали невідомі, побили його, натягнули на голову поліетиленовий пакет і затягнули до сауни, розпитували де перебуває він, ОСОБА_5, з дружиною та його син ОСОБА_14.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що 15 січня 2016 року, ввечері, їх сім'я у складі чотирьох осіб - вона, її чоловік ОСОБА_16 та двоє неповнолітніх дітей, приїхавши додому у с. Ваньовичі, пішли спати. Зранку вона виявила, що немає їхнього дядька ОСОБА_12, котрий кожен ранок підходив перед хату і дивився на термометр, але в цей день його слідів не було, територія не була прибрана і тому вона з чоловіком почали його шукати, кричати, але він не відзивався. Чоловік направився до приміщення сауни, а вона пішла слідом за ним і коли вони майже зайшли до сауни, то почула крик чоловіка щоб вона втікала, але вона пішла за ним і побачила трьох незнайомих їй осіб. Чоловік почав битися з одним із них, а один з нападників взяв її за руку та затягнув всередину. Почалася суматоха, чоловік вирвався з одним на вулицю, а вона за ними та впала зі сходів і один із нападаючих наніс їй удар у чоло. Діти сиділи на сходах і все бачили. Також один із нападаючих наставив на неї зброю, а потім побіг за її чоловіком. Вона схопилася і забігла до будинку та зателефонувала в поліцію і повідомила про напад на будинок.
Чоловік повернувся до будинку, взяв автомашину і поїхав у с. Стрілковичі наздоганяти нападників, вона поїхала з ним. Коли вони приїхали до села, то вона побачила, що двоє із нападаючих лежали на землі, потім привели третього і той відповів, що ОСОБА_12 знаходиться у сауні. Нападаючі були вже без головних уборів, той, що її бив, то був ОСОБА_3, він був одягнутий у сіру кофту - батник, мав борідку. ОСОБА_1 був одягнутий у темносиній батник, а ОСОБА_4 - у батник гірчичного кольору. Тоді вона із чоловіком поїхала додому і у сауні виявили ОСОБА_12, котрий був зв'язаний. Пізніше ОСОБА_12 розповів, що нападники його зв'язали, натягнули на голову поліетиленовий пакет, били і, коли він вночі вирвався, то вони зловили його і пригрозили, що якщо буде втікати, то вони вб'ють дітей.
Наведені показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд визнав достовірними, так як вони узгоджуються з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, а їх показання з чужих слів - потерпілого ОСОБА_12 на підставі ст. 97 КПК України суд визнав допустимими доказами у зв'язку з неможливістю допитати потерпілого ОСОБА_12 унаслідок його смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть (том 2 а.с. 71).
Так, свідок ОСОБА_17. показав, що 16 січня 2016 року, приблизно в 11 годині, він знаходився на роботі на території колишньої тракторної бригади колгоспу в с. Стрілковичі, із ним перебував ОСОБА_18 і у той час зателефонував його знайомий ОСОБА_5 та повідомив, що на нього скоєний напад і в його, ОСОБА_17, напрямку побігло троє чоловіків, які озброєні автоматом. Він, ОСОБА_17, вийшов із території бригади, ОСОБА_18 на той час був на території в боксі, і побачив що у його напрямку йшло троє чоловіків, а поруч з ними йшов сторож бригади ОСОБА_19 Першим йшов ОСОБА_3, збоку йшов ОСОБА_1, далі йшов ОСОБА_4, а ОСОБА_19 йшов всередині між ними. ОСОБА_4 ніс чорну сумку із ручками і на ходу привитягнув автомат, який був без приклада. Тоді він, ОСОБА_17, обійшов прохідну, зайшов на територію бригади і сказав ОСОБА_18, що скоєно напад на будинок та дивився куди йдуть ці чоловіки, поки вони не зникли з його поля зору, після чого зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що вони пішли у напрямку с. Стрілковичі. Від будинку, у якому проживає ОСОБА_5, до території бригада веде тільки одна дорога і відстань від будинку до тракторної бригади становить, приблизно 1 000 метрів. Під час проведення впізнання за фотознімками він впізнав осіб, за якими спостерігав 16 січня 2016 року.
Із протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 квітня 2016 року відомо, що ОСОБА_17. впізнав ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як осіб, котрі 16 січня 2016 року проходили біля території колишньої тракторної бригади у напрямку с. Стрілковичі (том. 2 а.с. 121-НОМЕР_2, 125-128, 129-131).
Свідок ОСОБА_19 показав, що він ніс воду до приміщення тракторної бригади і побачив як зі сторони с. Ваньовичі біжать два хлопці, а за ними - третій, який ніс спортивну сумку чорного або сірого кольору. Порівнявшись з ним біля тракторної бригади, вони запитали куди веде дорога, на що він відповів, що на с. Дубрівку, але вони пішли у напрямку с. Стрілковичі. У той час на території тракторної бригади перебували ОСОБА_17. та ОСОБА_18 Коли він, ОСОБА_19, підійшов до брами, то вона виявилася зачиненою, і тоді він зайшов на територію через другу хвіртку та став шукати ОСОБА_17. і ОСОБА_18, котрих виявив з іншого боку, біля бані. ОСОБА_17. сказав, що він, ОСОБА_19, має щастя, що його не вбили. Також він бачив як у той час із с. Ваньовичі до с. Стрілковичі проїхала якась автомашина чорного кольору.
Свідок ОСОБА_18 показав, що 16 січня 2016 року, приблизно в 11 год., він та ОСОБА_17. знаходилися у боксі на території тракторної бригади в с. Стрілковичі і проводили зварювальні роботи. У цей час до ОСОБА_17. зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що на нього напали зі зброєю та ці особи побігли в напрямку тракторної бригади. ОСОБА_17. вийшов із бокса, відкрив браму, а за ним слідом вийшов він, ОСОБА_18, і побачив, що дорогою бігло троє осіб, із ними йшов ОСОБА_19 ОСОБА_17. сказав втікати, бо у них є автомат, і він з ОСОБА_17. забігли на територію бригади, де ОСОБА_17. заліз на паркан щоб подивитися куди пішли ці особи. Через деякий час прийшов ОСОБА_19 і розповідав, що особи, які йшли з ним, питали у нього куди ведуть дороги.
Свідок ОСОБА_15 показав, що 16 січня 2016 року, зранку, він проводив оперативну нараду у своєму службовому кабінеті, де були присутні працівники відділу карного розшуку ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і у той час до нього зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що на його будинок в с. Ваньовичі здійснено розбійний напад невідомими особами, озброєними автоматом, які втекли в поле. Він, ОСОБА_15, повідомив про дану подію начальника відділу поліції, а сам із вказаними працівниками його автомобілем виїхали до с. Ваньовичі, але по дорозі йому зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що особи, які напали на нього, відходять у напрямку с. Стрілковичі і тому він, ОСОБА_15, направився туди. Через 7 - 8 хвилин він прибув у це село і побачив трьох осіб, які бігли їм назустріч, але потім один від них відділився в інший напрямок. Він, ОСОБА_15, зупинив автомобіль і наказав вказаним особам стояти та разом із ОСОБА_22 наздогнали третього, яким виявився ОСОБА_4, котрого вони привели до двох інших затриманих, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_3, котрих затримали ОСОБА_13 і ОСОБА_20 Через деякий час приїхав ОСОБА_5 з дружиною та стали питати у затриманих де ОСОБА_12, на що ОСОБА_4 відповів, що той у сауні і після того як прибула група швидкого реагування він із потерпілими поїхали до них додому, де у сауні виявили ОСОБА_12, у якого руки і ноги були зв'язані скетчем. Він, ОСОБА_15, за допомогою мобільного телефону зробив знімок ОСОБА_12 і переадресував цей знімок ОСОБА_5
Такі ж показання дали свідки ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 Крім того свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_21 показали, що коли до них у с. Стрілковичі, після того як були затримані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, приїхав ОСОБА_5 з дружиною, то вони бачили на обличчі ОСОБА_5 сліди побоїв, кров.
Із висновку судово-медичної експертизи від 20.01.2016 № 14/16 відомо, що у ОСОБА_5 було виявлено садно в лобній ділянці справа, садно на нижній губі зліва, садна на тильній поверхні 4-5 пальців, синець під нігтьовою пластиною 4-го пальця лівої кисті, які утворилося від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові і потерпілим, не являються небезпечними для життя в момент спричинення і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження ( том 3 а.с. 128- 129).
Із висновку судово-медичної експертизи від 20.01.2016 № 12/16 видно, що у ОСОБА_12 було виявлено садно на спинці носа, яке утворилося від дії твердого тупого предмету та садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, яке утворилося від дії твердого тупого предмету, чи при падінні і ударі до такого, не являються небезпечними для життя в момент спричинення і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження (том 3 а.с. 130).
Із висновку судово-медичної експертизи від 20.01.2016 № 13/16 вбачається, що у ОСОБА_6 було виявлено синець в лобній ділянці справа, який утворився від дії твердого тупого предмету та синець на передній поверхні правого колінного суглобу, синець на задній поверхні лівої гомілки в середній третині, які утворилися від дії твердих тупих предметів, чи при падінні і ударі до таких, не являються небезпечними для життя в момент спричинення і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження (том 3 а.с. 131).
Із протоколу огляду відеореєстратора та відеозапису від 18 січня 2016 року вбачається, що під час огляду відеореєстратора, який 16.01.2016 добровільно видав ОСОБА_5, відеозапис камер спостереження було записано на інформаційний носій, під час перегляду якого видно подвір'я ОСОБА_5, що вкрите снігом. 15 січня 2016 року: о 17 год. 15 хв. ОСОБА_12 пройшов по подвір'ї та пішов у підсобне приміщення. О 17: 30 год. наступила темрява. О 17:50 год. ОСОБА_12 вийшов із підсобки та пішов до входу будинку, внаслідок чого спрацював датчик руху та загорівся ліхтар. ОСОБА_12 в перпендикулярному напрямку від входу у будинок наблизився до огорожі, де із-за клумби встали двоє осіб та підійшли до ОСОБА_12, відвівши його до входу у будинок. Після цього вказані особи повели ОСОБА_12 у підсобне приміщення та в цей час через огорожу перелізла ще одна особа, яка відразу попрямувала у підсобне приміщення, несучи в руках спортивну сумку. О 21:42 на автомобілі марки «Тоyota RAW 4» приїхав ОСОБА_5 із дружиною ОСОБА_6 та дочкою, після чого відразу пішли у приміщення будинку. О 22:14 год. та в 00.49 год. двічі загорялося світло.
16 січня 2016 року о 10:42 ОСОБА_6 вийшла на подвір'я, після цього ОСОБА_5 вийшов на подвір'я та пішов за ворота на дорогу. В 11:07 год. ОСОБА_5 пішов у підсобне приміщення, за ним туди ж зайшла ОСОБА_6 В 11:12 год. ОСОБА_5 вибіг із підсобного приміщення, якого переслідувала особа у сірій куртці з капюшоном та особа у темній куртці з капюшоном, яка тримала у руках предмет, схожий на автомат системи «Калашнікова». Не догнавши ОСОБА_5, вказані особи повернулися та пішли у напрямку підсобного приміщення. Через нетривалий період часу з підсобного приміщення на подвір'я вийшла ОСОБА_6 Осіб, які скоїли розбійний напад на ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 на відеозаписах більше видно не було (том 3 а.с. 143-146).
Наведені у вказаному протоколі обставини підтверджуються відеозаписом на носії інформації, переглянутим під час судового розгляду.
Із протоколу огляду місця події від 16 січня 2016 року відомо, що в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 під містком, який виготовлений з металевої труби, що є заїздом з центральної дороги с. Стрілковичі, до будинку ОСОБА_26, а саме, по праву сторону як у напрямку с. Ваньовичі, було виявлено спортивну матерчату сумку синього кольору з двома ручками , яка на момент огляду розстібнута. В даній сумці знаходився предмет, подібний на автомат Калашникова зі складним прикладом, ручка у вигляді пістолетної та до нього прикріплений магазин, номерного знака не виявлено. З місця події вилучено синю сумку та автомат Калашникова (том 2 а.с. 106-110).
Із протоколу огляду місця події від 16 січня 2016 року вбачається, що під час огляду в присутності тих самих понятих території колишньої тракторної бригади, а саме, на відстані 150 метрів від кута бетонної загорожі та на відстані 10 метрів від цієї загорожі, через рів, виявлено моток скотча, краї якого загнуті, і на ньому є залишки волосся та залишки матерії (том 2 а.с. 112-115).
Свідок ОСОБА_25 показав, що 16 січня 2016 року, в обідній час, він був присутнім як понятий під час огляду місця події, коли було виявлено спортивну сумку і в ній автомат, а також під час огляду території біля тракторної бригади, другим понятим був ОСОБА_24 Сумку витягнули із труби під містком, фотографували і упакували. Це було в с. Стрілковичі, збоку є два будинки, у яких ніхто не живе і залізна труба в рові для переїду через рів. Дорога, де знайшли сумку, веде до тракторної бригади. Біля цієї бригади знайшли скотч. Там він бачив кінолога із собакою.
Такі ж показання дав свідок ОСОБА_24
Свідок ОСОБА_18 показав, що 16 січня 2016 року, після того як ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_17. і повідомив, що нападавших на нього затримали, він, ОСОБА_18, пішов до с. Стрілковичі і бачив, що працівники поліції шукають автомат. Він також допомагав у цих пошуках і знайшов в трубі під містком, що веде на подвір'я його діда, сумку і в ній був автомат, про що повідомив працівників поліції.
Із висновку судової балістичної експертизи від 26.02.2016 №5/18 відомо, що автомат, наданий на дослідження, є вогнепальною зброєю. Даний автомат є 5,45-мм автоматом Калашникова промислового виробництва СССР. Автомат знаходиться в справному стані, придатний до стрільби. Частини та механізм автомата в наявності, штатні, взаємодіють правильно, згідно його конструкції. Двадцять три патрони, якими був споряджений магазин автомата, є боєприпасами - 5,45 мм патронами до автоматів системи Калашникова АК-74 та його модифікацій АКС-74, АКС-74У і ручних кулеметів РПК-74. Патрони промислового виробництва, придатні до стрільби. В штатних місцях автомата, а саме на ствольній коробці та затворній рамі номерні позначення знищені. На затворі автомата є номерне позначення «НОМЕР_2». Дане позначення відповідає останнім трьом цифрам загального номера автомата (том 3 а.с. 95-98).
Із протоколу огляду місця події від 16 січня 2016 року, проведеного за присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28, вбачається, що об'єктом огляду був житловий будинок ОСОБА_5, який розташований АДРЕСА_5, власником якого є ОСОБА_5, та підсобне приміщення поряд із вказаним помешканням за цією ж адресою і встановлено, що територія вказаного житлового будинку огороджена декоративною цегляною огорожею, вхід на територію будинку здійснюється із вулиці через декоративну ковану хвіртку із фігурними кованими воротами, які обладнані роликовими механізмами. На вказаній території знаходиться півтораповерхова будівля житлового будинку. Дана будівля зі всіх сторін обладнана відеокамерами зовнішнього спостереження. На відстані 3,5 метра розташована будівля, яка складається із гаражного приміщення, басейну, туалетної кімнати та душового відділення.
Під час огляду вказаного будинку та підсобного приміщення виявлено та вилучено: один користований відрізок скотчу, який знаходився на підлозі в
коридорі, три відрізки скотчу із парної, а саме: з ніжки лавки, з підлоги біля ніжки лавки і підлоги біля парильної установки, поліетиленовий пакет «Aldi» При обробці поверхні східного вікна кімнати-басейну, яка на момент огляду має відчинену створу, відходять сліди взуття було. При огляді бетонної доріжки біля приміщення басейну, поблизу західного вікна цієї будівлі, був виявлений слід низу взуття. Крім цього, ОСОБА_5 добровільно видав барсетку чорного кольору «Армані», в якій у поліетиленовому пакеті містяться гроші в сумі 31 000 (тридцять одна тисяча) євро та пояснив, ці гроші він 15.01.2016 о 22 годині привіз до себе додому (том 2 а.с. 206-217).
Свідок ОСОБА_27 показав, що в січні 2016 року він та ОСОБА_28, котрий у даний час за кордоном, були запрошені як поняті під час проведення працівниками поліції огляду будинку ОСОБА_5 Під час огляду було вилучено відрізки скотчу, які упаковувалися. За гаражем під вікном були сліди. Протокол огляду було складено на місці огляду.
Свідок ОСОБА_29 показав, що він був залучений як старший інспектор - криміналіст слідчим ОСОБА_39 під час огляду будинку ОСОБА_5 Він, ОСОБА_29, за допомогою фотоапарата фіксував проведення цієї слідчої дії. Під час огляду вилучався скотч із приміщення сауни, вилучалися сліди низу взуття, каблучна частина сліду на підвіконнику з зовнішньої сторони приміщення басейну, сліди структури матеріалу, сліди папілярних узорів, поліетиленова пляшка з мінеральною водою. Під вікном басейну на дворі була слідові доріжка.
Із акту про застосування службової собаки від 16.01.2016 та довідки про результати застосування службової собаки, складеного кінологом ОСОБА_30, відомо, що ознайомившись з обставинами, застосував службового собаку по сліду з подвір'я. СПС, обнюхавши територію на подвір'ї провів в будинок, де знаходиться сауна, вивів назад на подвір'я, через подвір'я провів в сад, яким провів до ставка, та пропрацювавши слід через дамбу провів в поле та вивів до колишньої тракторної бригади, де біля огорожі по сліду виявлено скотч, обнюхавши який, вивів в АДРЕСА_6, де бідя будинку ОСОБА_26, роботу закінчив. На місці закінчення роботи виявлено автомат. Застосування собаки розпочато в 14 год 10 хв., через 20 год. після вчиненого злочину, закінчено о 15 год. 20 хв. (том. 2 а.с. 111)
Свідок ОСОБА_30 показав, що він 16 січня 2016 року отримав повідомлення від чергового по обласному управлінні, що у с. Ваньовичі скоєно збройний напад і він виїхав за адресою, якою вказав черговий. Прибувши на службовому автомобілі на місце, опитав присутніх на місці події і розпочав роботу з собакою з подвір'я в присутності працівників поліції, які входили в слідчо-оперативну групу. Застосував собаку біля будинку, собака повела далі. Вони йшли по запаху, а не по видимих слідах. Біля тракторної бригади було виявлено скотч. Собака працює по запаху, і не обов'язково йде слід в слід. По лінію сліду було виявлено скотч. Позаду нього йшли працівники слідчо-оперативної групи, які відпрацьовували все, що знайшла собака. На АДРЕСА_6 собака закінчила роботу, перестала брати слід. Де вона закінчила роботу, там було виявлено автомат, але його знайшов не він і не собака, а на місці було виявлено цей автомат працівниками поліції, цього він не бачив. З тим собакою він, ОСОБА_30, працює 5-6 років.
Із протоколу огляду місця події від 16 січня 2016 року, проведено за присутності понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_32, видно, що під час огляду проїжджої частини дороги по АДРЕСА_7, на відстані 2 метрів від огорожі будинку № 5, з правого боку дороги стоїть автомобіль ВАЗ 2101, білого кольору, номерний знак НОМЕР_1, на лобовому склі та передній частині якого наявний шар снігу. Вказаний автомобіль вилучено та поміщено до Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області (том 2 а.с. 116-120).
Свідок ОСОБА_31 показала, що в січні 2016 року її запросили як понятого під час проведення огляду події - дороги, на якій знаходився легковий автомобіль ВАЗ. Цей автомобіль стояв звечора, вперше вона його побачила 19 годині напередодні. Коли він приїхав, вона не бачила, але побачила, що о 19 годині із автомобіля вийшло троє людей, а потім бачила, що автомобіль стояв.
Із протоколу обшуку від 16 січня 2016 року вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 було виявлено технічний паспорт на автомобіль ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_33, зареєстрованого у м. Львів (том 2 а.с. 218-221).
Свідок ОСОБА_34 показав, що автомобіль марки ВАЗ 2101 він купив у Львові, оформивши генеральну довіреність, яка була на нього, а технічний паспорт був ще на когось іншого. Потім він вирішив його продати, виставивши оголошення в інтернет-сайті. До нього приїхали двоє молодих хлопців, розповіли, що вони із м. Самбора чи Самбірського району і купили в нього цей автомобіль. Він, ОСОБА_34, передав їм генеральну довіреність на своє ім'я та технічний паспорт на вказаний автомобіль.
Із протоколів затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 січня 2016 року видно, що у ОСОБА_4 після затримання було вилучено дві матерчаті рукавиці синього кольору, одну гумову рукавицю синього кольору, кофту з капюшоном сірого кольору, джинси синього кольору, у ОСОБА_3 було вилучено поліетиленовий пакет зеленого кольору із написом Pull@Bear з намотаним скетчем, кофту з капюшоном сірого кольору, джинси світло-синього кольору, шапка чорного кольору та дві чорні рукавиці із фрагментами скотчу, а у ОСОБА_1 вилучено дві матерчаті рукавички чорно-сірого кольору, балаклава зеленого кольору, куртка з хутряною серединою синього кольору з капюшоном, джинси синього кольору (том 2 а.с. 133- 141, 142-151, 152-161).
Із протоколів про відібрання зразків для експертизи від 17 січня 2016 року та від 19 січня 2016 року відомо, що у результаті вказаних дій були відібрані зразки букального епітелію у ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 (том 3 а.с. 40-45).
Із висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 03.03.2016 № 10/51 вбачається, що у результаті проведеного дослідження встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_1 (об'єкт № 1 ), ОСОБА_3 ( об'єкт № 2), ОСОБА_4 ( об'єкт № 3), ОСОБА_5 ( об'єкт № 4), ОСОБА_6 (об'єкт № 5) та ОСОБА_12 (об'єкт № 6) (том 3 а.с. 48-55).
Із висновку комплексної молекулярно- генетичної експертизи відомо, що у вибіркових вирізах з наданих на дослідження поверхонь пари рукавиць ОСОБА_1 виявлено клітини з ядрами, слідів крові не виявлено. У відбіркових вирізках з пари рукавиць ОСОБА_3 виявлено кров людини та клітини з ядрами. У відбіркових вирізках з лицевої сторони лівої рукавиці ОСОБА_3 виявлено клітини з ядрами, слідів крові не виявлено. У відбіркових вирізках з виворітної сторони пари рукавиць ОСОБА_4 виявлено клітини з ядрами, слідів крові не виявлено. У слідах на лицевій стороні пари рукавиць ОСОБА_4 виявлено кров людини та клітини з ядрами.
Генетичні ознаки слідів крові та клітин у вибіркових вирізках з пари рукавиць ОСОБА_3 слідів крові та клітин на лицевій стороні пари рукавиць ОСОБА_4 та клітин у вибіркових вирізках з виворітної сторони пари рукавиць ОСОБА_4 встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження.
На наданій на дослідження парі рукавиць ОСОБА_1 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, містять генетичні ознаки більше, ніж трьох осіб і для ідентифікації не придатні.
Генетичні ознаки крові та клітин у слідах на лицевій стороні пари рукавиць ОСОБА_4 збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові та клітин у слідах на лицевій стороні пари рукавиць ОСОБА_4 та зразка букального епітелію ОСОБА_12 складає 3,99х10-24.
Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у один з 250 секстильйонів осіб.
Походження крові та клітин у слідах на лицевій стороні пари рукавиць ОСОБА_4 від ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виключається.
Генетичні ознаки слідів крові та клітин у вибіркових вирізках з виворітної сторони правої рукавиці ОСОБА_3 є змішаними, походять не менше ніж від трьох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_12 та не присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Генетичні ознаки слідів крові та клітин у вибіркових вирізках з виворітної сторони лівої рукавиці ОСОБА_3 є змішаними, походять не менше ніж від трьох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_12 та не присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_4, ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Генетичні ознаки клітин у вибіркових вирізках з виворітної сторони правої рукавиці ОСОБА_4 є змішаними, походять не менше ніж від трьох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_12 і ОСОБА_4 та не присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Генетичні ознаки клітин у вибіркових вирізках з виворітної сторони лівої рукавиці ОСОБА_4 є змішаними, походять не менше ніж від трьох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_4 та ОСОБА_12 та не присутні генетичні ознаки зразків (том 3 а.с. 65-74).
Із висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 12.03.2016 № 10/53 вбачається, що у змивах з поверхонь, наданих для дослідження чотирьох мотків прозорої клейової стрічки, семи шнурків зеленого кольору, пакета «Аldi», пляшки «Поляна Квасова», рулона прозорої клейкової стрічки та пакета « Pull @ Bear» виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змивах з поверхонь чотирьох мотків та рулона клейкої прозорої стрічки встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змивах з поверхонь семи шнурків зеленого кольору пакета «Аldi», «Поляна Квасова» та пакета « Pull @ Bear» не встановлено. Генетичні ознаки клітин у змивах з поверхонь чотирьох мотків та рулона прозорої клейкої стрічки збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин у змивах з поверхонь двох мотків прозорої клейкої стрічки та зразка букальоного епітелію ОСОБА_12 складає 3,99 х 10-24. Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше у одного із 250 секстильйонів осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин у змивах з поверхонь мотка прозорої клейкої стрічки 3 та зразка букального епітелію ОСОБА_12 складає 6,27 на 10-11. Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж у 1 з 15,95 мільярдів осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин у змивах з поверхонь мотка прозорої клейкої стрічки 4 та зразка букального епітелію ОСОБА_12 складає 6,91 на 10-19 степені. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж 1 з 1,45 квінтельйонів осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин у змивах з поверхонь рулона прозорої клейкої стрічки та зразка букального епітелію ОСОБА_12 складає 1, 32 на 10-21 степені. Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж в 1 із 758 квінтельйонів осіб.
Походження виявлених клітин від ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виключається (том 3 а.с. 77-87).
Із протоколу обшуку від 16 січня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_3 у АДРЕСА_2 вбачається, що за його місцем проживання було виявлено:
два квитки на поїзд: 1) на прізвище ОСОБА_1 на поїзд сполученням «Харків-Київ № 775 від 19 лютого; 2) на прізвище ОСОБА_1 на поїзд сполученням Харків-Київ № 532 від 07.03;
страховий поліс на автомобіль ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (том 2 а.с. 218-222).
Із висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 13.04.2016 № 45 видно, що на даний час ОСОБА_1 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 4 а.с. 124-125).
Із висновку судової психіатричної експертизи від 11.02.2016 № 77 відомо що ОСОБА_3 на даний час хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 4 а.с. 126-127).
Із висновку судової психіатричної експертизи від 11.02.2016 № 76 вбачається, що ОСОБА_4 на даний час хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 4 а.с. 137-138).
Суд визнає наведені докази належними та допустимими, а клопотання сторони захисту про визнання їх недопустимими та заперечення проти ухвали слідчого судді не задовольняє, керуючись таким.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 85 цього Кодексу належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
За правилами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Ураховуючи наведене, а також те, що судом не встановлено діянь, передбачених частинами 1, 2 та 3 статті 87 КПК України, то відсутні підстави для визнання недопустимими доказів, досліджених під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Записи у вступній частині протоколів огляду місця події від 16.01.2016, під час яких було виявлено сумку, в якій був поміщений автомат моделі «АКС-74», та моток скотчу, у якому зазначено, що дані слідчі дії проведені старшим слідчим ОСОБА_39, є помилкою, так як під час судового розгляду встановлено, що такі слідчі дії дійсно проводилися і були проведені начальником слідчого відділення ОСОБА_35, котрий використав бланки протоколу огляду місця події, які належали старшому слідчому ОСОБА_39. Про те, що такі слідчі дії проводилися і фактичні дані, які відображені у вказаних протоколах та у розумінні ст. 84 КПК України є доказами в кримінальному провадженні, мали місце і відповідають дійсності, про що ствердили свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_24, котрі були залучені як поняті.
Також інші незначні помилки у процесуальних документах досудового слідства, які наведені стороною захисту, не є підставою для визнання таких доказів недопустимими.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді, ніж ті, які зазначені у частинах 1 та 2 цієї статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Мацепура В.С. під час підготовчого засідання подав заперечення на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Государського А.В. від 26 травня 2016 року про встановлення підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Мацепурі В.С., підозрюваним ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захиснику адвокату Кузняку І.С. строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Під час судового розгляду судом повно і всесторонньо досліджувалися обставини, викладені у вказаному запереченні, і суд під час ухвалення вироку дійшов висновку, що зазначена ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Государського А.В. від 26 травня 2016 року є обґрунтованою.
Так, підозрюваним та їх захисникам 20.05.2016 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, захисникам такі повідомлення надсилалися повторно 23.05.2016 і вони почали ознайомлюватися із матеріалами. При цьому підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися отримати повідомлення від 20.05.2016 про завершення досудового розслідування (т. 3 а.с. 207 - 238).
Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Із ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2016 року вбачається, що клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами слідчим суддею було розглянуто у відсутності підозрюваних та їх захисників, однак копія зазначеної ухвали була надіслана підозрюваним 26.05.2017, але вони відмовилися від її отримання, а про її постановлення також повідомлено їх захисників. Крім того, підозрюваним та їх захисникам був встановлений строк до 18 год. 01.06.2016 для ознайомлення з матеріалами, хоча у клопотанні пропонувалося встановити такий строк до 30 травня 2016 року (том 3 а.с. 245, 246-247, том 4 а.с. 1- 21).
Отже, суд не враховує показання обвинувачених про відсутність у їх діях складу інкрімінованих їм злочинів, як обраний ними такий спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 02.03.2016 № 10/54 про те, що у множинних вирізах з ручок, наданої на дослідження сумки, у змивах з наданого на дослідження предмета, схожого на автомат, не виявлено клітин від ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, не спростовують їх винуватість, так як із даного висновку вбачається, що на вказаних об'єктах виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин у множинних вирізках з ручок сумки встановлено, проте вони є змішаними, походять від трьох чи більше осіб та є непридатні для подальшого порівняльного дослідження. Генетичні ознаки клітин у змивах з предмета, схожого на автомат, не встановлено. Виходячи з наведеного, висловитися про можливість походження виявлених клітин від ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 не вбачається можливим (том 3 а.с. 57-62).
Крім того, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час вчинення злочинів мали на руках одягнуті рукавиці, що унеможливило залишення клітин, придатних для визначення їх приналежності.
Сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття судом рішення про доведеність вини обвинувачених у вчиненні ними злочинів.
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також висунуто обвинувачення про те, що вони вчинили напад з метою заволодіння майном в особливо великих розмірах, а саме, вичікували прибуття ОСОБА_5 із грошовими коштами та чекали сприятливих умов для вчинення нападу, маючи намір шляхом застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, погрожуючи автоматом моделі «АКС-74», заволодіти грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 31 000 Євро, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 808 774,5 грн.
Положення статтей 62 та 129 Конституції України, ст. 17 КПК України визначають, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За правилами ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У обґрунтування висунутого ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказаного обвинувачення стороною обвинувачення надано тільки протокол огляду місця події, під час якого потерпілим ОСОБА_5 було видано гроші в сумі 31 000 Євро, які він привіз додому вечером 15 січня 2016 року.
Уся решта частина вказаного обвинувачення ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, зокрема, про обізнаність обвинувачених у наявності у потерпілого таких грошей, про те, що він їх привезе додому 15 січня 2016 року та про те, що в обвинувачених був такий умисел.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такої кваліфікуючої ознаки як розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах із-за відсутності об'єктивної та суб'єктивної сторони цього злочину, а відтак про неправильність кваліфікації їх дій за ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За наведеного є підстави для зміни кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 187 цього Кодексу, що покращує становище осіби, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження.
Також ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у незаконному позбавленні волі ОСОБА_12, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань та із застосування зброї.
У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що умисне заподіяння у процесі розбою чи вимагання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, незаконне позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, завдання побоїв, що мало характер мордування, охоплюються статтею 187 або 189 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я, не потребують.
Крім того, погроза застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме погроза застосування зброї є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 187 КК України.
Отже, із висунутого ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 146 КК України необхідно виключити такі кваліфікуючі ознаки як незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань та із застосування зброї.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів, особу кожного винного.
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили особливо тяжкий злочин та два злочини середньої тяжкості.
ОСОБА_1 характеризується позитивно, безпосередньо приймав участь у бойових діях на стороні Збройних сил України, під час виконання службових обов'язків був поранений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей (том 4 а.с. 95-113).
Про його участь у бойових діях та позитивну характеристику підтвердили свідки ОСОБА_37 і ОСОБА_38, а також свідчить відеозапис, переглянутий під час судового розгляду.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статтей КК України, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Так як ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення вироку Самбірським міськрайонним судом Львівської області від 20 червня 2017 року за ч. 1 ст. 393 КК України і не відбував покарання за вказаним вироком, то йому слід призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, приймав участь у бойових діях на стороні Збройних сил України, де також зарекомендував себе з позитивної сторони, що вбачається із показань свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_38, переглянутим під час судового розгляду відеозаписом (том 4 а.с. 128-136).
За наведеного суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статтей КК України, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом з дитинства, його захворювання, пов'язане із наслідками аварії на ЧАЕС (том 4 а.с. 139-148).
Ураховуючи наведене, а також сімейний стан ОСОБА_4, котрий один утримує батька похилого віку, який є інвалідом ІІ групи, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статтей КК України, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати на залучення експертів підлягають стягненню із обвинувачених у рівних частках.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 146 КК України і призначити покарання:
за ч. 3 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
за ч. 1 ст. 263 КК України - позбавлення волі на строк три роки;
за ч. 2 ст. 146 КК України - позбавлення волі на строк два роки.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначити остаточне покарання - позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання із покаранням у виді позбавлення волі на строк два роки три місяці, призначеного за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2017 року за ч. 1 ст. 393 КК України, призначити покарання - позбавлення волі на строк вісім років три місяці з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16 січня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 16.01.2016 по 15.10.2016 та із 26.10.2016 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 21.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 146 КК України і призначити покарання:
за ч. 3 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
за ч. 1 ст. 263 КК України- позбавлення волі на строк три роки;
за ч. 2 ст. 146 КК України - позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання - позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 16 січня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 16.01.2016 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 21.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 146 КК України і призначити покарання:
за ч. 3 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк сім років;
за ч. 1 ст. 263 КК України - позбавлення волі на строк три роки;
за ч. 2 ст. 146 КК України - позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання - позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту у порядку виконання цього вироку.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 16.01.2016 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 24.11.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - домашній арешт.
Речові докази: відеореєстратор фірми «NOVUS», який передано до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, повернути ОСОБА_5; компакт - диск з інформацією із камер відеоспостереження зберігати при матеріалах справи; зразки букального епітелію, 2 сліди структури матеріалу та 6 ПЛС слідів рук, які передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, знищити; автомат системи АКС-74, 17 бойових припасів до нього та три гільзи, які передані на зберігання у кімнату зберігання зброї чергової частини ГУ НП у Львівській області, знищити; куртку з капюшоном синього кольору, кофту з капюшоном сірого кольору, джинси синього кольору, матерчаті кросівки зеленого кольору, 42 розміру, металевий ключ з номером 80489, які передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_1; в'язку ключів від замків, кофту з капюшоном сірого кольору, гольф бордового кольору, кросівки чорного кольору, шапку чорного кольору, які передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_3; кофту синього кольору, джинси синього кольору,кросівки чорно-білого кольору, ремінь коричневого кольору, які передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_4; решту речей, які зазначені в ухвалі слідчого судді від 21.01.2016 про арешт майна, які передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - знищити; автомобіль марки ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1, мобільні телефони, які були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і передані до камери зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у рівних частках по 10 292 (десять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 84 коп. з кожного.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії вироку.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 74823047, Самбірський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 20.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 452/1541/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: