Постанова № 74820168, 20.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 541/2435/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.05.2018, (суддя Сидоренко Ю.В., вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський, Полт,тавська, 37600, повний текст складено 03.05.18) по справі № 541/2435/17

за позовом ОСОБА_1

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.05.2018р. позов ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА№081772 від 19 грудня 2016 року, винесену заступником начальника Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Подолякою Л.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень, і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Стверджує, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Крім того, зауважує, що позивачем, в розумінні положень статті 251 КУпАП, під час розгляду адміністративних протоколів та винесення Миргородською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області постанови від 19.12.2016р. серії АА № 081772, належним чином не надано доказів, що підтверджували б відсутність грошових коштів на всіх наявних розрахункових рахунках платника. Також вказує, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання, отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Вважала, що правопорушення, скоєне позивачем, мало місце бути, відповідальність за яке встановлене законодавчо, зокрема ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі чого на правопорушника накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., отже, відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв у межах наданих повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає. Крім того, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 05 грудня 2016 року працівником Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії АА №878787 та серії АА №878788 за порушення строків сплати ЄСВ за вересень та жовтень 2016 року, за що передбачена відповідальність по ст. 165-1 ч. 3 КУпАП.

На підставі даних протоколів 19 грудня 2016 року було винесено постанову серії АА № 081772 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 ч. 3 КУпАП.

Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 165-1 ч. 3 КУпАП проведено однобічно, недостатньо повно, обставини щодо вчиненого ним порушення в справі не підтверджені належними доказами, не була дана належна оцінка усім обставинам щодо наявності складу правопорушення передбаченого ст. 165-1 ч.3 КУпАП і вини позивача, справа розглянута у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли вона не була належним чином повідомлена про день та час розгляду відносно неї адміністративного матеріалу, розгляд справи був необ'єктивним і відтак незаконним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 11 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський КХП №1» (код 00952172 ) в звітах «Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» нараховано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: за вересень 2016р. в розмірі 17337,07грн., за жовтень 2016р. в розмірі 22108,59 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 8 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, термін сплати єдиного внеску за вересень 2016р. - 20.10.2016р., за жовтень 2016р. - 21.11.2016р.

Матеріалами справи встановлено, що головним бухгалтером ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський КХП № 1» ОСОБА_3 до обслуговуючого банку ПАТ «Ощадбанк» було подані платіжні доручення: № 32 від 20.10.2016 на суму 17149,70 грн. - ЄСВ за вересень 2016 р.; № 38 від 18.11.2016 на суму 22 108,59 грн. - ЄСВ за жовтень 2016 р. (а.с.18-19). Проте платіжні доручення не прийняті до сплати, оскільки на рахунки підприємства накладено арешт. (а.с.20).

Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП № 9481299 від 31.01.2008 р. про стягнення з ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП № 1 на користь юридичних, фізичних осіб та держави сум боргу. З моменту відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою на грошові кошти підприємства, що містяться на рахунках було накладено арешти. Через арешт грошових коштів керівництво підприємства не в змозі виплачувати робітникам заробітну плату, сплачувати податки, збори, внески соціального страхування та ін. До того ж, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 р. порушено провадження у справі №18/145 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат хлібопродуктів №1». Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.04.2010 р. у справі № 18/145 про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ліцензія серії АВ № 307549 від 25.06.2007 року).

За таких обставин, позивач як відповідальна особа ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський КХП № 1» не мав можливості з незалежних від нього причин здійснити оплату єдиного внеску, у зв'язку з чим його вина в несвоєчасній сплаті єдиного внеску не доведена, а відтак в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.165-1 КУпАП.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року затверджено Інструкцію з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративне правопорушення.

Пунктом 12 Розділу ІІ вказаної Інструкції зазначено, що у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності запрошується до органу доходів та зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошені зазначається дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

Пунктом 4 Розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (стаття 278 КУпАП).

За правилами, установленими ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Як свідчать матеріали справи, 19.12.2016 р. було винесено постанову серії АА № 081772 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 165-1 КУпАП у розмірі 680,00 грн. за відсутності ОСОБА_1 та його представника. При цьому жодних клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Крім того, позивач вказує на те, що про час та місце розгляду справи його ніхто не повідомляв, протокол та постанову по справі про вищевказане адміністративне правопорушення ніхто не вручав.

Як встановлено в ході судового розгляду справи позивач для складання адміністративного протоколу об 11 годині 00 хвилин 05 грудня 2016 року до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не з'явився (а.с.119). Копія протоколу про адміністративне правопорушення та запрошення на розгляд справи на 19 грудня 2016 року були направлені Миргородською ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області на адресу позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, поштою, не отримані останнім та повернуті з довідкою про причину повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с.118, 119).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77). У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 3 ст. 77). Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77).

Судам першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав доказів, які б безспірно посвідчували ту обставину, що особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідачем порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, наслідком чого є скасування постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення від 19 грудня 2016 року, оскільки позивач ОСОБА_1 не тільки був не повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, внаслідок таких дій відповідача він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, користуватися послугами адвоката, подавати докази, що посвідчують відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення (у випадку незгоди з обвинуваченням), заявляти клопотання, тощо.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 271, 272, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.05.2018 по справі № 541/2435/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України..

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.В. Любчич