Постанова № 74819592, 19.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6698/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Гошуренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий стандарт" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

18.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий стандарт" (далі по тексту - ТОВ "Промисловий стандарт", позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 05.02.2018р. вхід.№3189/18), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/00169.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Промисловий стандарт" при визначенні митної вартості товару за ціною договору (контракту) повністю дотримано вимоги Митного кодексу України, котрі є обов'язковими для використання даного методу визначення митної вартості товару.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий стандарт" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасоване Рішення Одеської митниці ДФС коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий стандарт" (61010, м. Харків, вул. Греківська, 25, код ЄДРПОУ 38775646) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3300(три тисячі триста)грн. 54коп.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.03.2017 року між ТОВ "Промисловий стандарт" (Покупець) та SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу (контракт) №280317-2, згідно з п.1.1, 1.2, 2.1, 3.1-3.3 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, яка постачається в період дії договору відповідно до обумовлених у погоджених у Специфікації номенклатурі, асортименті, кількості, цінах та на умовах, котрі вказано в даному Договорі. Перелік необхідного товару вказується у Специфікації, котра є доповненням до даного Договору, та є його невід'ємною частиною. Найменування товару, його кількість, характеристики, ціна за одиницю товару повинні відповідати відомостям, зазначеним у Специфікації. Ціна (вартість) товару, котрий постачається за даним Контрактом, визначається Специфікацією. Валюта платежу - долар США. Загальна вартість контракту складає 39374 долара США.

28.03.2017 року між ТОВ "Промисловий стандарт" (Покупець) та SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу (контракт) №280317-2 з аналогічними істотними умовами, лише змінено кількість товару, та загальну вартість контракту на 41478,21 долара США.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов вищеозначеного контакту SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий стандарт" (Покупець) промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з ? , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 41478,21 долара США, про що свідчать наявні у матеріалах справи Інвойси від 30.05.2017 року №JJ01-1705-IST01.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Специфікації №1 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017 року, Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з , склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 39374 долара США.

Згідно зі Специфікацією №2 до Контакту №280317-2 від 28.03.2017 року, Продавець продав, а Покупець придбав промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з водовідштовхувальним просоченням, склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 2104,21 долара США.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу (контракт) від 28.03.2017 року №280317-2 SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED (Продавець) поставило на користь ТОВ "Промисловий стандарт" (Покупець) промислові рукавички, котрі виготовлені з тканини Грета з водовідштовхувальним просоченням, склад 80% поліефір, 20% хб, густина 190г/м.кв., та виготовлені з габардину, 100% поліефір, густина 150г/м.кв., загальною вартістю 41478,21долара США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, та підтвердження митної вартості товару, декларантом позивача ТОВ "Ламарін", разом з митною декларацією №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017 року до Одеської митниці ДФС подано договір купівлі-продажу №280317-2 від 28.03.2017 року, Пакувальний лист (Packing list) №JJ01-1705-IST01 від 30.05.2017 року, Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №JJ01-1705-IST01 від 30.05.2017 року, Мастер коносамент (Master bill of lading) №NYKODS-LSE1726N від 09.07.2017 року, Коносамент (Bill of lading) №NYKSSH6BRD053200 від 01.06.2017 року, Коносамент (Bill of lading) №SHA8765177 від 01.06.2017 року, Навантажувальний документ (Bordereau) №417 від 11.07.2017 року, Сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP)) №G173203900920007 від 01.06.2017 року., та інші товарно-супровідні документи.

Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом позивача ТОВ "Ламарін" для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: не надано документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнера з товаром, згідно з записом у коносаменті від 01.06.2017 року №NYKSSH6BRD053200; специфікації до контракту від 28.03.2017 року №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті, та не мають підпису відповідальної особи. Крім того, в специфікаціях не вказано умови поставки товарів, що унеможливлює здійснення перевірки митної вартості товару; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи; опис товару №1 - "з вмістом нетекстурованих ниток з поліефірів менш як 85 мас% габардин", товару №2 - "саржевого плетіння з синтетичних штапельних волокон" та "для цивільного використання", що вказано у гр.31 митної декларації, не підтверджено товарно-супровідними документами або експертними висновками; платіжні доручення від 14.04.2017 року №3, від 07.06.2017 року №6, та від 21.06.2017 року №8 не мають посилання на відповідний інвойс. Сума валюти у доларах США не відповідає ані сумі, вказаній у специфікаціях та інвойсі, ані сумі, вказаній в графі 45 МД; у копії декларації країни відправлення немає перекладу, що не дає можливості перевірити дані по вказаному документу, а саме - відправника, отримувача товару, по якому контракту та інвойсу дану партію товару відправлено.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017 року, митним органом, на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, зобов'язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, виписки з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

09.08.2017 року декларантом позивача ТОВ "Ламарін" на адресу Одеської митниці ДФС надіслано Листи ТОВ "Промисловий стандарт" від 08.08.2017 року №0808, №08082, проформу-інвойс від 23.03.2017 року №jj170323, два комерційних інвойси від 30.05.2017 року за однаковим номером №JJ01-1705-IST01, рахунок на оплату морського перевезення та транспортно-експедиційних послуг від 31.07.2017 року №8069, лист ТОВ "Промисловий стандарт" від 08.08.2017 року №08082017/1 з калькуляцією жилета сигнального зі світловідбиваючими стрічками за кодом документу 3006 - калькуляція транспортних витрат, лист ПАТ "Комерційний банк "Глобус" від 04.08.2017р. №1144, митну декларацію країни відправлення з перекладом, технічну довідку відправника від 21.07.2017 року., та Лист ТОВ "Ламарін" від 09.08.2017 року №1005.

11.08.2017 року декларантом позивача ТОВ "Ламарін" на адресу митного органу надіслано Листи від 09.08.2017року №1005-1, №1005-2, у яких, серед іншого, зазначено, що жодні інші документи надаватися не будуть.

У зв'язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017року товару, Одеською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017 року №UA500040/2017/000010/1, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169.

Не погоджуючись з означеними Рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017 року №UA500040/2017/000010/1, Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500040/2017/00169, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ "Промисловий стандарт" суд першої інстанції виходив з того, що Одеською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту. Також, Одеською митницею ДФС не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ "Промисловий стандарт" саме методу визначення митної вартості для ідентичних товарів, та резервного методу визначення митної вартості товару, задекларованого у митній декларації №UA500040/2017/005582 від 03.08.2017р., без послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та без належного обґрунтування неможливості їх застосування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідачем в обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ "Промисловий стандарт" для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме: до митного органу не надано документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнера з товаром, згідно з записом у коносаменті від 01.06.2017р. №NYKSSH6BRD053200; специфікації до контракту від 28.03.2017Р. №1 та №2 не засвідчені круглою печаткою фірми-відправника, як у контракті, та не мають підпису відповідальної особи. Крім того, в специфікаціях не вказано умови поставки товарів, що унеможливлює здійснення перевірки митної вартості товару; Інвойс завірено лише штампом, відсутні печатка та підпис відповідальної особи; опис товару №1 - "з вмістом нетекстурованих ниток з поліефірів менш як 85 мас% габардин", товару №2 - "саржевого плетіння з синтетичних штапельних волокон" та "для цивільного використання", що вказано у гр.31 митної декларації, не підтверджено товарно-супровідними документами або експертними висновками; платіжні доручення від 14.04.2017р. №3, від 07.06.2017р. №6, та від 21.06.2017р. №8 не мають посилання на відповідний інвойс. Сума валюти у доларах США не відповідає ані сумі, вказаній у специфікаціях та інвойсі, ані сумі, вказаній в графі 45 МД; у копії декларації країни відправлення відсутній переклад, що не дає можливості перевірити дані по вказаному документу, а саме - відправника, отримувача товару, по якому контракту та інвойсу дану партію товару відправлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з означеною позицію митного органу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Промисловий стандарт" було направлено лист № 0808 від 08.08.2017 року відповідачу, що був отриманий Митним органом, що умови Іncoterms-2010 зазначені у п. 4.1 Договору купівлі-продажу 280317-2 від 28.03.2017 року {надалі -Договір) від - FOB "Шанхай - Китай" (Інкотермс 2010), у експортній декларації постачальника, рахунку - проформі інвойсу № JJ-1705-ІSТ01 від 30.05.2017 року, листі Постачальника щодо того, що було додано кількість тканини по контракту № 280317-2 згідно від 28.03.201 7 року (№ JJ -1705- ІSТ01 від 30.05.2017 року).

Згідно п. 3.2. Договору валютою платежу визначено долар США.

Також було надіслано 09.08.2017 року два комерційних інвойси, а саме: одинкомерційний інвойс від 30.05.2017 року № JJ01-1705-ІSТ01 завірено круглою печаткою фірми-відправника та підписом на суму 2104,21 дол. США, а другий комерційний інвойс за такою ж датою та номером, але завірений штампом та факсимільним відтиском на суму 41478,21 дол. США.

Згідно комерційного інвойсу від 30.05.2017 року № JJ01-1705-ІSТ01, який як зазначає Митний орган завірено круглою печаткою фірми-відправника та підписом на суму 2104,21 дол. США, вказана дана вартість за 3051 метрів тканини. Згідно комерційного інвойсу цією ж датою та номером, який завірений штампом та факсимільним відтиском на суму 41478,21 дол. США вказана загальна вартість за поставлену тканину 61351 метри.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ "Промисловий стандарт" було надано Митному органу рахунок - проформу, комерційний інвойс від 28.03.2017 року на суму 2104,21 1180 по контракту 280317-2 згідно від 28.03.2017 року. Даний комерційний інвойс було підписано сторонами, оскільки було додано кількість тканини по контракту № 280317-2 згідно від 28.03.2017 року (№.JJ-1705-ІSТ01 від 30.05.2017 року) на суму 2104,21 USD.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 5.2. контракту платіж по даному контракту становить 30 % авансовим платежем за кожну партію товару. Згідно п. 5.3. перерахування 70 % платежу здійснюється після випуску оригіналів відвантажу вальних документів і надання коносамента, упаковочного листа та інвойса за допомогою факту, електронної пошти.

Згідно специфікації № 1 до контракту № 280317-2 від 28.03.2017 року та рахунку - проформи від 23.03.2017 № JJ01-1705-ІSТ01 сторони узгодили поставку товару на суму 39374 дол. США.

Платіжним дорученням від 14.04.17 № З ТОВ "Промисловий стандарт" перерахувало Постачальнику суму у розмірі 11820 доларів США, що становить ЗО % від суми, яка була узгоджена сторонами.

Платіжним дорученням від 07.06.17 № 6 ТОВ "Промисловий стандарт" перерахувало Постачальнику суму у розмірі 27554 долара США, що станосить 70 % від суми, яка була узгоджена сторонами.

Згідно специфікації № 2 до контракту № 280317-2 від 28.03.2017 року, рахунку - проформи та комерційного інвойсу від 28.03.2017 року сторони узгодили поставку товару на суму на суму 2104,21 USD.

Платіжним дорученням від 21.06.17 № 8 ТОВ "Промисловий стандарт" перерахувало Постачальнику суму у розмірі 2104,21 долара США, яка була узгоджена сторонами.

Відповідно умови контракту не містять заборони узгодження сторонами збільшення обсягів поставки.

Також на зауваження Митного органу про ненадання документів по сплаті морського фрахту в пункті прибуття контейнеру з товаром Декларантом надіслано рахунок на оплату морського перевезення та транспортно-експедиційних послуг від 31 липня 2017 року № 8069, але документ не надано про здійснення відповідної оплати.

Крім того, відповідно до наявної у матеріалах справи митної експортної товарної декларації Китайської Народної Республіки №223120170001529972 від 25.05.2017р., відправником товару є SUZHOU JIN JIN EXPORT-IMPORT COMPANY LIMITED, номер коносамента №NYKSSH6BRD053200, порт призначення "Одеса", умови угоди FOB.

Відповідно до правил "Інкотермс 2010" за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, як вбачається з матеріалів справи у довідці ТОВ "ДСВ Логістика" № 03/14 від 14.07.2017 року зазначено, що були здійснені транспортні витрати по перевезенню вантажу (отримувач ТОВ "Промисловий стандарт") за марштрутом: Китай - державний кордон України (Одеський міський порт) у розмірі 66167,38 грн. Страхування не проводилось, а також рахунок на оплату № 8069 від 31 липня 2017 року в якому зазначено, що ТОВ "ДСВ Логістика" просить провести оплату до 15.08.2017 року.

В даному випадку умова договору щодо строків оплати врегульована за згодою сторін.

Виключний перелік складових митної вартості товару наведений у ч.10 ст. 58 МК України, серед яких такі складові митної вартості товару як . витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Так, довідка перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" № 03/14 від 14.07.2017 року про транспортні витрати перевезення та рахунок на оплату № 8069 від 31 липня 2017 року містять всі числові значення складових митної вартості товару, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до місці ввезення на митну територію України, транспортно-експедиторські.

Щодо надання Митному органу наступних документів, які витребував Митний орган: - каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ "Промисловий стандарт" надало специфікації № 1 від 28.03.2017 року загальну суму 39374 долари США на російській та на англійській мові та № 2 від 28.03.2017 року на загальну суму 2104,21 долари США на російській та на англійській мові. Щодо вартісних характеристик надано прайс-лист, платіжні доручення. Надано технічну інформацію, в якій зазначено склад тканини, плетіння, вага, ширина.

У рішення про коригування митної вартості товару відповідач для товару 1 зазначає вартість 3,6111 доларів США за кг, для товару 2 - 3,75 долара за кг. Однак для товару 1 в графі 30 рішення кількість вказано - 19119, що згідно інвойсу №jj01-1705-ІSТ01 від 30.05.2017 та інвойсу jj170323 від 23.03.2017 року є довжиною тканини у метрах, яку купує позивач у контрагента. Вага даного товару у кілограмах становить - 4764 (графа 24 вказаного рішення). Для товару № 2 відповідно відповідачем у графі 30 "Коригування"(кількість) вказано 42232, що також є довжиною тканини у метрах, яку купує позивач у контрагента. Вага у кілограмах щодо товару 2 становить - 12718 (графа 24 вказаного рішення).

Отже з огляду на вищевикладене Одеською митницею ДФС у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.08.2017р. №UA500040/2017/000010/1 невірно вказано кількісні показники, у зв'язку з чим неправомірно визначено митну вартість товару.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом ТОВ "Промисловий стандарт" до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару документи містять усю необхідну інформацію про товар, та його ціну.

Отже, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що Одеською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту .

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що декларантом позивача - ТОВ "Промисловий стандарт" до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, отже колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення - 20.06.2018 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Яковлєв О.В. Запорожан Д.В.