Постанова № 74818696, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4443/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 травня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Городецькою Л.М.; рішення у повному обсязі складено 02 травня 2018 року) в адміністративній справі № 461/1072/18, провадження № 2а/461/186/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із вказаним позовом та просив скасувати постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 6218/20900/17 від 06.02.2018, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що працівниками митниці при винесенні оскаржуваної постанови не з'ясовано усіх фактичних обставин справи, зокрема не взято до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-08-5/1369 від 21.12.2017. Стверджує, що невивезення ним автомобіля у строки, передбачені статтею 95 МК України, відбулося у зв'язку з існуванням обставин непереборної сили, які перебували поза контролем позивача. Зокрема, 17 листопада 2017 року пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів Республіки Польща. Таким чином, оскільки до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України. Також, у разі виключення терміну з 17 листопада до 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до митниці призначення позивачем не були порушені такі строки доставки, визначені МК України, про що свідчить експортна декларація, оформлена 17 листопада 2017 року.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 02 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, його оскаржила Львівська митниця ДФС, яка вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки наданим митницею доказам та неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому, просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що до завершення визначеного митницею строку транзиту ОСОБА_2 до найближчого органу доходів і зборів з повідомленням про обставини подій, у зв'язку з якими порушено строки транзиту, та про місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звертався. Крім того, відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території Республіки Польща не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 05.12.2017 близько 13 год. 19 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» прибув транспортний засіб р/н НОМЕР_1/НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_2, водія ПП ТКФ Беригиня, який здійснював перевезення товару «Картон облицювальний» загальною вагою 21161 кг за ЕК МД № иА702030/2017/004354 від 17 листопада 2017 р.

У ході митного контролю встановлено, що контрольною датою доставки товару до митниці призначення, який переміщуються згідно вказаної вище ЕК МД є 27.11.2017. Станом на 05.12.2017 товар, який переміщується згідно ЕК МД № UА702030/2017/004354 від 17.11.2017, у зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС доставлений не був.

До митного оформлення водій гр. України ОСОБА_2 повідомив номер електронної декларації типу ЕК МД № UА702030/2017/004354 від 17.11.2017 та подав наступні документи: CMR А№ НОМЕР_7 від 17.11.2017, контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії ТСС номер НОМЕР_6, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4, виданий 18 лютого 2011 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 10.01.2013 та НОМЕР_3 від 31.05.2008.

У ході митного контролю вказаного товару і транспортного засобу в ЄАІС Держмитслужби було встановлено, що згідно інформації наявної в електронній базі стосовно митної декларація ЕК МД № UА702030/2017/004354 від 17.11.2017, СМR А№ НОМЕР_7 від 17.11.2017, вищевказані вантажі переміщуються у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мали бути доставлені водієм перевізника ПП ТКФ Беригиня ОСОБА_2 в термін до 27.11.2017.

Товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 05.12.2017, тому позивача визнано винним у тому, що він перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Вважаючи зазначену постанову неправомірною, ОСОБА_2 оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивачем не порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 17.11.2017; з 17 листопада по 1 грудня позивач намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, проте був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили; з 02.12.2017 по 05.12.2017, коли позивач прибув до Львівської митниці ДФС пройшло тільки 4 доби, тобто позивач прибув у межах строків визначених законом.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом першим частиною першою статті 95 цього Кодексу встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини другої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 МК України строку (транзитне перевезення залежно від виду транспорту для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом першим частини другої статті 95 МК України до строків транзитних перевезень не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу - аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, ця норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 № 757, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України (п. 1.4 вказаного Порядку).

У силу приписів п. 3.2 цього Порядку для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою про видачу дозвільного документа.

Як видно з матеріалів справи, пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща 17.11.2017 р.

21.12.2017 Львівська торгово-промислова палата, яка відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в межах своєї компетенції, надала висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань, вказавши, що відсутність (завершення квоти) дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада до 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною).

Видачу дозволів у зв'язку з одержанням додаткової квоти поновлено з 01.12.2017.

Разом з тим, пунктом другим частини першої статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Крім того, пунктом 2.2. Розділу II «Особливості додержання строків транзитних перевезень» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 (далі - Порядок № 1066), чітко передбачено, що якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Пунктом 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657) визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні, діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Також цим пунктом передбачено, що разом із вказаною заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Отже, законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків, а саме:

- документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили;

- вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Проте, всупереч статті 192 МК України, Порядку № 1066 та Порядку № 657, ОСОБА_2 до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту з повідомленням про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звертався.

Крім того, колегія суддів вважає, що відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території Республіки Польща не могла завадити доставці товару та транспортного засобу комерційного призначення до органу доходів і зборів призначення (зони митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС) й, відповідно, не була причиною того, що автомобіль не зміг прибути до цього митного органу.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що відсутність дозволу на проїзд територією Республіки Польща є обставиною, внаслідок якої позивач не міг виконати зобов'язання у міжнародному сполученні, як-то доставка вантажу до митних органів іноземних держав, контрагентів чи одержувачів у Республіці Польща, але не є обставиною, що унеможливлювала транзитне переміщення до митного органу України

Враховуючи те, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення (митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС), а не за фактом невивезення їх до Республіки Польща, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно із ч. 2 ст. 470 МК України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 02 травня 2018 року в адміністративній справі № 461/1072/18 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк